Країна, де безпечно бути собою: на які антидискримінаційні закони очікує ЛГБТ-спільнота

Законопроєкт №5488 встановлює посилену відповідальність за злочини на ґрунті ненависті за різними ознаками, в тому числі й сексуальної орієнтації і ґендерної ідентичності. Цей документ – не лише євроінтеграційне зобовʼязання України, а й реальна допомога на шляху захисту вразливих категорій людей від насильства та дискримінації.

Він має законодавчо запровадити визначення поняття "нетерпимості" за різними ознаками, зокрема такими як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, статева приналежність, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова або інші ознаки.

Законопроєкт №9103 в свою чергу пропонує запровадити реєстроване партнерство, яке також називають "цивільним", як добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різних статей.

"Свобода, право і повага до вибору, різноманіття поглядів, толерантність - це те, що відрізняє прогресивний демократичний світ, найбільш розвинуті країни від країн, де панують "скрепи", "традиційні цінності", якими насправді приховують репресії та порушення прав людини. Заборонити все, посадити у в'язницю всіх, хто думає і поводиться не так, як потрібно режиму - це стратегія створення рабського суспільства", - підкреслила Голова Партії “Слуга Народу”.

За її словами, Україна ж прагне стати частиною вільного демократичного світу, де повага до індивіда захищається не тільки законами, але й суспільством, яке визначає такі права, як базові свободи вибирати, які чи дискримінувати, ніхто не має права. Тому вказані законопроєкти нині актуальні як ніколи. 

Згідно з соціологічними дослідженнями,  українці підтримують ці прогресивні норми, зокрема щодо ЛГБТ-спільноти. Наприклад, у останніх дослідженнях, йшлося про 72% підтримки. Однак ці результати, припускає Шуляк, за її враженнями дещо перебільшені - українських громадян, які вважають підтримку ЛГБТ чимось на кшталт загрози інституту сімʼї, набагато більше, ніж 28%. 

"Коли я написала пост з приводу №9103, дехто з моїх колег по партії просив його прибрати, а коли я відмовилась, оскільки маю право висловлювати свою позицію, заявив, що готовий через це вийти з партії. Також висловили вкрай негативне ставлення щодо нього і вимоги суттєво доопрацювати документ Всеукраїнська Рада церков і релігійний організацій, Асоціація християн - юристів, Національна асоціація адвокатів України, і навіть Національний юридичний університет ім Ярослава Мудрого, КНУ ім. Шевченка і Академія МВД. Тобто, спротив суттєвий", - повідомила Шуляк. 

За її словами, досить показовий кейс бойового медика 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Віктора Пилипенко, який не приховує, що він - гей. Під час нещодавної зустрічі Пилипенко розповів їй про свою мрію - виступити у Парламенті і розказати про військових ЛГБТ. Але чи готові деякі парламентарі переглянути свою дискримінаційну нетерпимість, залишається відкритим питанням. 

"При цьому прогресивні європейські політики - один з наймолодших мерів міст Італії, якому 28 років, і лідерка ліберального крила радикальної партії в Італії, який 25 років, під час нашого спілкування ідею підтримали - італійський парламент має всі можливості прийняти наших військових ЛГБТ і наразі по цьому кейсу ми починаємо працювати з МЗС", - підкреслила Шуляк. 

Вона зазначила, що спротив щодо законопроєктів №9103 і №5488 можна порівняти з небажанням ряду народних депутатів ухвалювати законопроєкт №8329, який посилює відповідальність за вчинення насильства щодо жінок і домашнє насильство. Проти нього, зазначила Шуляк, були проти, зокрема, в ОПЗЖ та навіть у правоохоронному Комітеті ВР. Тоді йшлося ледь не про закулісні інтриги, але законопроєкт зрештою було прийнято. 

"Схожа ситуація зараз з законопроєктом №5488. Мені здавалося, що після його ухвалення нам буде простіше ухвалити №9103 - про інститут реєстрованих партнерств, який усуває цілу низку дискримінаційних норм для ЛГБТ+, союзи цивільних партнерів. Але тепер зрозуміло, що просто не буде. Втім, нам би хотілося, щоб цього року хоча б один з цих законопроєктів був укладений. Узаконення партнерств для одностатевих пар і недискримінація – надважливий іспит для України з толерантності", - резумувала Олена Шуляк.