Якою буде зима в Україні цього року: інтерв'ю з кліматологом Вірою Балабух

– Якою буде цьогоріч зима в Україні?

– Такі прогнози погоди роблять світові прогностичні центри, бо це складні розрахунки і потребують багато ресурсів. Ми можемо користуватися ними, уточнювати їх відповідно до того, як розвиваються процеси в Україні.

Ці кліматичні прогнози показують, наскільки температура повітря або кількість опадів відрізняються від кліматичної норми, тобто від середніх багаторічних значень за 30-літні періоди.

Вони відображають усереднену картинку очікуваних умов за місяць або сезон, характеризуючи загальні риси погоди, які переважатимуть впродовж цього періоду.

Аналіз розрахунків світових прогностичних центрів свідчить, що зима в Україні може бути теплішою за кліматичну норму в середньому на 1-2 градуси. Є розрахунки, відповідно до яких температура повітря може бути в межах кліматичної норми.

Але жодна чисельна модель не прогнозує середню за зиму температуру нижчою за норму.

Такі тенденції характерні для усіх зимових місяців і зумовлено тим, що очікується, що протягом зими переважатиме зональне перенесення повітряних мас. Повітря надходитиме з Атлантики. Воно буде теплішим і більш вологим, тому приноситиме вологу і тепло.

Читайте також: В Україну йде похолодання з першим снігом: якою погодою почнеться листопад

Найвищі середні температури очікуються в південних областях, на Закарпатті, а також на Кіровоградщині та в Дніпропетровській області, де середня за зиму температура повітря може бути додатною, у межах від 0 до +2 градусів.

А найнижчі температури ймовірні на північному сході країни та на високогір'ї Карпат, де в середньому за зиму може бути мінус 3-4 градуси і нижче.

Це означає, що протягом зими на цій території переважатиме така середня за добу температура повітря. Не виключено, що можуть бути і затоки арктичного повітря, але дуже ймовірно, що вони будуть короткочасними.

– Чи є вже прогнози щодо опадів? Чи буде зима сніжною?

– Розрахунки показують, що опади можуть бути у межах норми або навіть вищі за неї на 20-40%, оскільки переважатиме надходження теплого і вологого повітря з Атлантики.

Але все залежатиме від температури повітря. Якщо вона буде додатною, то опади будуть переважно у вигляді дощу чи мокрого снігу, який швидко танутиме. За таких умов малоймовірно, що утвориться стійкий сніговий покрив.

Той сніг, який випадатиме, швидко танутиме. А це – загроза ожеледі, налипання мокрого снігу. Також може бути крижаний дощ. Особливо у тих регіонах, де температура коливатиметься у межах нуля.

– Чи є у нас значна різниця у зимовій погоді між регіонами?

– Україна – велика країна, у нас досить різноманітні погодні умови. На Закарпатті найтепліше і взимку переважає плюсова температура. Цікаво що вона відповідає березневій температурі на Харківщині.

Для східних областей України характерні нижчі температури повітря в холодний період року та менша кількість опадів порівняно із західними регіонами.

Це зумовлено більшою континентальністю клімату та частішим впливом антициклонів, за яких переважає малохмарна погода зі слабким вітром.

За таких умов посилюється нічне радіаційне вихолоджування земної поверхні та приземного шару повітря, що сприяє значному зниженню температури. Внаслідок цього, особливо за ясної погоди, спостерігаються значні добові коливання температури повітря – різниця між її максимальними та мінімальними значеннями протягом доби.

Натомість західні області України перебувають під сильнішим впливом Атлантичного океану, звідки надходять відносно теплі та вологі повітряні маси. Частіше проходження циклонів та атмосферних фронтів сприяє переважанню хмарної погоди, збільшенню кількості опадів і підвищенню температури повітря в холодний період року.

Хмарний покрив обмежує нічне радіаційне вихолоджування земної поверхні, а посилений атмосферний обмін зменшує добові коливання температури.

Тому для західних областей загалом характерні м'якші зими, вища вологість повітря та менша добова амплітуда температури порівняно зі східними регіонами, зокрема Харківською областю.

Для південних областей України характерні вищі температури повітря в холодний період року, що значною мірою зумовлено впливом Чорного та Азовського морів. Водночас близькість морів сприяє підвищенню вологості повітря та впливає на вітровий режим прибережних територій.

Поєднання температури, вологості повітря та швидкості вітру визначає не лише фактичні температурні умови, а й те, як людина відчуває холод. Зокрема, за однакової температури повітря сильний вітер посилює тепловтрати організму, внаслідок чого відчуття холоду може бути значно сильнішим.

Тому, незважаючи на порівняно м’які зими, у південних областях за вітряної погоди можуть формуватися менш комфортні для людини біокліматичні умови, ніж можна було б очікувати лише за показниками температури повітря.

– Торік у Чернівцях в січні температура піднялась до +15 градусів. Такі хвилі тепла стануть характерними для України, чи це одноразова аномалія?

– +15 градусів у січні – це аномальне тепло, але не випадкове явище. В умовах зміни клімату зими в Україні стають теплішими, частіше спостерігаються відлиги та періоди незвично високих температур, особливо у січні. Зростає кількість хвиль тепла, їхня тривалість та інтенсивність.

Водночас хвиль холоду стає менше, насамперед довготривалих. Особливо це характерно для західних областей, куди надходять теплі атлантичні повітряні маси.

Тому подібні потепління можуть ставати частішими, хоча це не означає, що кожної зими температура обов'язково підвищуватиметься до +15 градусів. Водночас ймовірність сильних морозів зберігатиметься.

– Тобто така холодна зима, як була у 2026-му в Україні, більше не повторюватиметься?

– Ні, такого стверджувати не можна. Попри загальне потепління клімату, холодні зими та сильні морози в Україні й надалі можливі. Сезонні прогнози показують, наскільки середня температура зими може відрізнятися від кліматичної норми, але не дають змоги передбачити всі похолодання та потепління.

Протягом останніх років ми переважно прогнозували зими на 1-2 градуси тепліші за норму, і загалом ці прогнози справджувалися. Однак минулої зими вторгнення арктичного повітря в січні та лютому спричинили значне похолодання.

У північних областях температура в окремі періоди була на 4 градуси нижчою за норму, тоді як на півдні залишалася близькою до неї, а на Закарпатті – вищою.

Читайте також: Аномалія в Антарктиці: українські полярники зафіксували історичний температурний рекорд

Тому навіть тепла за середніми показниками зима може супроводжуватися сильними морозами. Періоди аномального холоду можуть чергуватися з відлигами, і в результаті середня температура за місяць чи сезон буде близькою до норми. Точніше передбачити такі зміни погоди дають змогу короткострокові прогнози на найближчі п'ять діб.

– Кажуть, цьогоріч буде сильний Ель-Ніньйо. Це опосередковано через Європу вплине на погоду в Україні?

– Ель-Ніньйо – це великомасштабне кліматичне явище, пов'язане з аномальним потеплінням поверхневих вод у тропічній частині Тихого океану. Воно впливає на загальну циркуляцію атмосфери, змінюючи переміщення повітряних мас, температурний режим і розподіл опадів у різних регіонах світу.

Найсильніше цей вплив проявляється в Тихоокеанському регіоні. На погоду в Україні Ель-Ніньйо може впливати опосередковано, однак прямої та стійкої залежності немає.

Для нас значно важливішими є процеси в Атлантиці та Арктиці, зокрема Північноатлантичне й Арктичне коливання, а також атмосферна циркуляція над Євразією.

Тому навіть сильний Ель-Ніньйо не дає підстав стверджувати, що зима в Україні буде аномально теплою, холодною чи сніжною. Його вплив може проявлятися через зміну атмосферної циркуляції над Європою, але кінцевий результат залежатиме від взаємодії багатьох чинників.

Для України це означає, що протягом однієї зими можуть чергуватися періоди значного потепління, сильних морозів і снігопадів. Отже, Ель-Ніньйо потрібно враховувати під час складання сезонних прогнозів, але робити висновки про характер майбутньої зими лише на підставі цього явища було б неправильно.

Всі процеси, які мають різний масштаб потрібно досліджувати. Виявлення закономірностей між ними та погодою в Україні, дозволило б створити "безшовну" систему прогнозування.

У нас є кліматичні кліматичні прогнози на 30 років і навіть до кінця століття, але нема на 2-3 тижні, на рік, на 5-10 років, які надзвичайно потрібні для планування у різних галузях економіки.

– Тобто ви зараз можете сказати, якою буде зима в Україні через 30 років?

– Так, сучасні кліматичні моделі дають змогу оцінити, якими можуть бути зими в Україні до середини й навіть до кінця століття. Але це не звичайні прогнози погоди, а кліматичні проєкції, які враховують різні сценарії майбутнього розвитку людства, насамперед обсяги викидів парникових газів.

За оцінками Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, саме діяльність людини є основною причиною сучасного глобального потепління. Її внесок у підвищення глобальної температури становить понад 1 градус, тоді як вплив природних чинників порівняно незначний.

Наприклад, за сценарієм високих викидів парникових газів RCP8.5 температура повітря в Україні до середини століття може підвищитися ще на 1,5-2 градуси, а до кінця – на 3-4 градуси порівняно з сучасним кліматичним періодом.

За таких умов середньорічна температура на Харківщині може наблизитися до тієї, яка сьогодні характерна для Криму.

Проте це не означає, що зими стануть такими самими, як у Криму. Йдеться насамперед про загальне потепління клімату, тоді як сезонні особливості погоди та ймовірність сильних морозів зберігатимуться.

– Це найгірший сценарій. А який вважаєте найреалістичнішим?

– На жаль, сучасні тенденції зміни клімату залишаються тривожними. Концентрація парникових газів в атмосфері продовжує зростати й досягає рекордних значень. Однак це ще не означає, що людство обов'язково рухатиметься за найгіршим сценарієм RCP8.5. Майбутнє залежатиме від того, наскільки швидко вдасться скоротити викиди парникових газів.

Водночас зростання військових витрат, збройні конфлікти та плани розширення видобутку нафти й газу створюють додаткові перешкоди для боротьби зі зміною клімату.

Ми вже спостерігаємо наслідки глобального потепління: екстремальну спеку, сильні посухи, тривалі зливи та масштабні повені. Такі явища стають небезпечнішими, а кліматичні ризики зростають.

Для України це означає, що ми повинні готуватися не лише до подальшого підвищення температури, а й до збільшення ризиків небезпечних погодних явищ.

Тому вже сьогодні необхідно вдосконалювати системи раннього попередження та впроваджувати заходи адаптації до зміни клімату, щоб зменшити можливі людські й економічні втрати.