Сьогодні у навколопортовому секторі існує низка схем, спрямованих на умисне ухилення від сплати податків, що завдає мільярдних збитків. Оскільки найбільш вагомою частиною експорту є продаж зернових, то й головні схеми пов’язані саме з цим стратегічним продуктом. Детальніше в матеріалі.
За даними "Бізнес Цензора", в Україні зараз існує дві основні схеми тіньового ринку зерна.
Схема з "чорним зерном" використовується для ухилення від оподаткування і виведення валюти з країни. Як правило, необліковане зерно купують у фермерів за готівку та оформлюють на фіктивні компанії-одноденки, які експортують його за кордон.
Дорогою вантаж може декілька разів змінювати власника і зрештою продається кінцевому покупцю. Але отримані кошти залишаються в однієї з компаній-посередників і до України не повертаються.
Схему з "сірим зерном" зазвичай використовують легальні експортери. Вони купують зерно у посередників, які скуповують його у фермерів за готівку. Далі воно разом з "білим" зерном експортується за кордон. У такому випадку принаймні частина отриманої від кінцевого покупця валюти повертається в Україну. Водночас такий експортер може претендувати на повернення ПДВ.
Оцінити прямі збитки державного бюджету від схем експорту "чорного зерна" складно через їх масштаб та велику кількість залучених учасників. Але БЕБ орієнтовно оцінювало збитки держбюджету у 2022 році через несплату податків при продажу такого зерна у 5,2 млрд гривень. А у січні-вересні 2023 року ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн ($3,66 млрд) або понад 20% від загального обсягу.
Схеми нелегального експорту зерна існували роками, проте в умовах жорстких обмежень на виведення валюти з України під час воєнного стану масштаби їх використання значно зросли. Причому для цього навіть не потрібно було заводити "нових гравців" – за неофіційними даними основними фігурантами в сфері контрабанди залишаються ті ж самі компанії, які використовували подібні схеми ще з 2019 року.
Якщо говорити про Одеський регіон, то тут історично керують "тіньовими процесами" люди та компанії Вадима Альперіна. В орбіту інтересів "короля контрабанди" потрапив й зерновий термінал ТОВ "Олімпекс Купе", скандально відомий через суперечку власників Володимира Науменка та Сергія Грози з іноземними інвесторами.
За словами учасників ринку, зерновий термінал працював на тіньовому ринку зерна ще з 2016 року.
Зокрема, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, ще 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби Одеської області видало акт за підсумками документальної позапланової перевірки дотримання ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" податкового та валютного законодавства та сплати єдиного соціального внеску за попередній рік.
Перевірка підтвердила несвоєчасне надходження валютної виручки на поточний валютний рахунок за договорами позивача, укладеними з Black Sea Commodities Limited. За договорами з цією компанією-нерезидентом, яка входить до GNT Group, так само як і зерновий термінал, виявлено прострочену дебіторську заборгованість на суму 50 183 932,04 доларів США.
10 липня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби на Одещині винесло податкове повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 645 771 837,12 грн.
3 квітня 2021 року президент указом № 140/2021 ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 02.04.2021 проти низки осіб, яких президент Володимир Зеленський назвав "десяткою найбільших українських контрабандистів". Серед фізичних осіб там фігурувало ім’я Вадима Альперіна.
Вищезазначені дії посадових осіб ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" та Black Sea Commodities Limited, які полягали в незаконному виведенні валютної виручки з України, наразі є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001431.
Однак обсяги тіньового ринку зерна під час війни лише зросли, і участь в цих схемах "Олімпекс Купе" – теж. Тільки тепер зерновий термінал пов’язують з іншою підсанкційною компанією – ТОВ "Агіро", яка за даними учасників ринку теж належить Альперіну.
"Агірос" за рішенням РНБО включено до списків юридичних та фізичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та обмежувальні санкції. Указом президента № 219/2024 введено в дію в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 квітня 2024 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (пропозиції щодо фізичних та юридичних осіб для накладення санкцій були внесені Службою безпеки України).
Серед іншого, на ТОВ "Агірос" поширюються такі обмежувальні заходи як повне припинення торговельних операцій, блокування активів та анулювання ліцензій.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень можна віднайти ухвалу Одеського апеляційного суду від 11.01.2024, в якій зафіксовано спільну діяльність "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та ТОВ "Агірос", яке здійснювало вивезення зерна з Одеського порту у грудні минулого року на судні "New Faith" (це ж судно неодноразово фігурувало в новинах стосовно участі в так званій Чорноморській зерновій ініціативі протягом 2022-2023 років).
Згідно з загальнодоступними даними, розслідуванням у рамках кримінального провадження № 32021160000000013 (розпочатого за ознаками ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), яке здійснює Бюро економічної безпеки України, встановлено, що ТОВ "Агірос" було експортером 20 278 646 кг кукурудзи та 10 951 322 кг пшениці, які зберігалися на складах та перевантажувалися на зерновому терміналі "Олімпекс".
Цей факт вказує на причетність "Олімпексу" до незаконних схем експорту зерна та контрабандної діяльності Вадима Альперіна, позбавленого громадянства указом президента № 161/2021 від 14 квітня 2021 року. 15 вересня 2022 року Велика палата Верховного суду підтвердила легітимність зазначеного указу президента.
За даними співрозмовників РБК-Україна, зараз через термінал "Олімпекс Купе" компанії Альперіна можуть перевалювати близько 150 тисяч тонн зернових на місяць. Навіть з урахуванням найнижчої ціни за тонну у 150 євро, мова може йти про суму у 22,5 млн євро на місяць, з яких бюджет України не отримує нічого.