Комуналка під час війни: чи платити тим, хто за кордоном та як бути, якщо житло пошкоджене?
Війна триває, позбавляючи дедалі більше людей можливості життя у власних домівках, а ті які, у своїх лишилися, не завжди можуть у повній мірі користуватися комунальними послугами, внаслідок їх ненадання або надання неналежної якості. Чи сплачувати комунальні послуги у випадку виживання у холодних та темних помешканнях та чи взагалі правомірно через суд стягувати заборгованість під час воєнного стану - розібрала в колонці для РБК-Україна голова комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу Тетяна Даниленко.
Головне:
- Суди за борги поновлено: Комунальники можуть стягнути борг лише за останні 3 роки, але для цього боржник має обов'язково подати відповідну заяву до суду.
- Автоматичний перерахунок: З 2026 року комунальні підприємства самостійно (без заяв) скасовують нарахування за дні, коли послуги були відсутні або надавалися неякісно.
- Зруйноване житло: Нарахування за офіційно пошкоджене житло заборонено. Примусове стягнення боргів зупинено виключно в зонах активних бойових дій.
- Для тих, хто виїхав: Надавши довідку про відсутність вдома понад 30 днів, можна суттєво зменшити платежі. Однак плата за опалення та утримання будинку залишається обов'язковою.
В Україні не має законодавчо врегульованого поняття "списання боргу" за несплату житлово-комунальних послуг. Однак в разі наявності тих чи інших підстав, можна зменшити або частково оспорити розмір заборгованості по сплаті комунальних послуг.
Наразі у судах масово почали з’являтися справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Більшою мірою це обумовлено тим, що в Україні відновлено перебіг позовної давності, який знову застосовується у звичайному режимі, а механізм "замороження" боргів більше не діє.
Прийнятий Закон від 14 травня 2025 року виключив пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який зупиняв перебіг позовної давності на період карантину та воєнного стану. Тож "замороження" строків, що тривало з 2020 року, зокрема, карантину, було припинене.
З позитивного для населення, КМУ ухвалив постанову № 118, яка набрала чинності 01 січня 2026 року та зобов’язує надавачів комунальних послуг самостійно перераховувати плату за послуги, якщо вони не надавалися, надавалися не повністю або були неналежної якості.
Запроваджується обов’язковий для всіх виконавців механізм: фіксація відсутності послуг, автоматичний перерахунок і відображення його у платіжках без додаткових звернень від громадян. Перерахунок здійснюватиметься автоматично, без заяв і звернень від жителів.
Передбачається, що:
- виконавці комунальних послуг зобов’язані фіксувати за кожним багатоквартирним будинком, скільки днів послуги не надавалися або були неякісними;
- за дні, коли послуги були відсутні у зв’язку з ліквідацією наслідків обстрілів або аварій, плата не нараховується;
- вартість послуг перераховується за весь період ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості;
- результати перерахунку будуть автоматично відображатися в платіжках споживачів наступного місяця.
Звільнення від примусового стягнення боргів наразі діє лише для територій активних бойових дій та не стосується територій з потенційною загрозою бойових дій ("зони можливих бойових дій").
Перелік таких громад визначається та оновлюється відповідним центральним органом виконавчої влади та публікується офіційно.
Не допускається нарахування боргу за пошкоджене або зруйноване житло.
Щоб підтвердити обставину для звільнення від нарахувань, необхідно:
- подати заяву до органу місцевого самоврядування;
- дочекатися проведення офіційного обстеження стану житла.
Після фіксації пошкодження - інформація автоматично передається до комунальних підприємств.
Якщо було нараховано плату - постачальник зобов’язаний зробити перерахунок.
Як діяти громадянам, які перебувають за кордоном
Повністю обов’язок по утриманню житла зняти з себе не вдасться, але можна суттєво зменшити нарахування за ЖКП, подавши відповідну заяву постачальнику послуг.
Для цього необхідно:
- надати документальне підтвердження відсутності у житлі протягом 30 днів (наприклад договір оренди з місця тимчасового проживання; документ з прикордонної служби, щодо дати перетину державного кордону та відсутність факту виїзду на територію України, тощо);
- надіслати документи поштою або онлайн на офіційну електронну адресу.
Посилатись необхідно на постанову КМУ №1405 від 29.12.2023 року.
Але слід враховувати, що мешканців багатоквартирних будинків, тривала відсутність за місцем проживання не звільняє від сплати:
- за опалення (відмовитися від оплати опалення під’їздів, коридорів та інших спільних приміщень не можна. У багатоквартирних будинках зазвичай встановлені загальні лічильники тепла, тому спожиті гігакалорії розподіляються між усіма квартирами пропорційно до їхньої опалювальної площі);
- обслуговування внутрішньобудинкових мереж;
- прибирання прибудинкової території.
Які строки звернення до суду встановлені для надавачів послуг?
В цілому, законодавцем встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки для примусового стягнення у судовому порядку заборгованості за комунальні послуги. Але, на практиці, надавачі послуг нараховують таку заборгованість не завжди правильно, а також намагаються стягнути її якомога за більший період часу.
Тому слід знати, що суд може застосувати строк позовної давності до таких боргів лише у випадку, якщо споживач буде захищати свої права та надасть суду заяву про застосування строку позовної давності, внаслідок її спливу. Також важливим фактором є її непереривність.
Тож, якщо не вийшло розібратись у розрахунках чи юридичних тонкощах, пред’явлених до вас вимог, краще звернутись за юридичної допомогою до адвоката.
Поки судом не встановлено, що до вимог кредитора настали наслідки спливу позовної давності, кредитор має право вимагати у боржника погашення всієї суми заборгованості навіть понад 3 роки. Ініціювати ж процедуру списання боргів за позовом самого боржника не вийде.