Команда воєнного часу. Що відбувається в оточенні Володимира Зеленського
Про те, які стосунки склалися між топ-представниками команди влади, як Володимир Зеленський приймає кадрові рішення та які управлінські практики часів "Кварталу-95" довели свою ефективність в умовах великої війни – докладніше у матеріалі РБК-Україна.
Одне з найпопулярніших відео перших днів повномасштабної війни було зняте біля Офісу президента на Банковій. Сам Володимир Зеленський, голова ОП Андрій Єрмак, його радник Михайло Подоляк, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, голова фракції "слуг" у парламенті Давид Арахамія показали українцям, що вони "тут" і нікуди тікати не збираються.
Співрозмовники РБК-Україна в різних органах влади розповідають, що поведінка топ-функціонерів у перші дні та тижні вторгнення – важливий чинник, за яким Зеленський визначає своє ставлення до них і, відповідно, подальші політичні перспективи кожного.
Процес та результат
Звісно, на те відео з Банкової потрапила далеко не вся "основа" владної команди. Наприклад, відсутній спікер Руслан Стефанчук – виключно з міркувань безпеки, оскільки якщо щось трапиться із Зеленським, саме голова ВР стає в.о. президента. При цьому залишати Київ Стефанчук категорично відмовився. Але в західні регіони, згідно з прийнятим "нагорі" рішенням, вирушили багато "топів" виконавчої влади, де-факто Кабмін був розділений надвоє.
Випадків "несанкціонованого" залишення Києва у команді влади було дуже мало. Співрозмовники видання зазвичай згадують заступника голови ОП Кирила Тимошенка, який поїхав на Галичину невдовзі після лютневого вторгнення і нібито деякий час навіть не був на зв'язку. Хоча Тимошенко і залишився у команді, ця історія, як кажуть на Банковій, помітно підірвала його позиції.
До того ж, нещодавно Тимошенко потрапив у пару гучних іміджевих скандалів, пов'язаних з машинами, на яких він пересувається. Звичайно, це не залишилося поза увагою, але до втрати посади таки не призвело. За словами одного із співрозмовників в оточенні Зеленського, Тимошенко, який відповідає за регіональну політику, "робить ту роботу, яку замість нього ніхто не робитиме" – і за рахунок цього залишається на посаді.
При цьому інший співрозмовник РБК-Україна на Банковій вважає, що баланс "токсичність/результати" у випадку з Тимошенком давно зайшов у мінус - зокрема, йому ставлять у провину перманентний конфлікт між центральною владою і місцевим самоврядуванням.
"Візьмемо, наприклад, Татарова (заступника голови ОП Олега Татарова, – ред.) – він теж токсичний через своє минуле, але він працює, приносить результати. І це переважує весь негатив. А президенту головне, щоб люди роботу робили", – каже співрозмовник.
Про те, що Зеленський завжди ставить в основу результат, і не так важливо, яким способом його досягнуто, співрозмовники РБК-Україна розповідали задовго до лютневого вторгнення. З початком повномасштабної війни цей підхід став ще актуальнішим, зі зрозумілих причин.
Якщо хтось із представників влади пояснює нездатність чогось досягти бюрократичними проблемами – президент швидко втрачає інтерес до розмови, а може й серйозно роздратуватися. А от якщо чиновник регулярно приносить Зеленському очевидні, зрозумілі, результати, які можна "продати" – він, напевно, буде у фаворі.
З одного боку, такий підхід корисний, особливо у воєнний час, оскільки не дає чиновникам звично "заговорювати" проблеми. Або зводити все до бюрократичних хитрощів. З іншого – є низка процесів, у яких у принципі не обійтися без нудної, невидимої, бюрократичної роботи (наприклад, євроінтеграція). Відчутні результати, які можна роз'яснити українському обивателю, теж з'являються не завжди і не відразу. Тож у цьому плані надто різкі управлінські методи Зеленського можуть лише зашкодити справі.
Табель про ранги
За інформацією видання, у найближчій перспективі серйозних кадрових рішень у верхівці владної команди не буде. Безумовно, поточні кадрові перестановки триватимуть – наприклад, у січні Мінагрополітики та Мінстратпром можуть об'єднати з Мінекономіки, в рамках курсу на укрупнення міністерств.
"Є спільна думка, що до закінчення війни серйозно тасувати команду не будуть. А після перемоги вже зробимо аудит, зокрема, відмотаємо час назад і згадаємо, хто чим займався одразу після 24 лютого", – каже співрозмовник РБК-Україна на Банковій.
При цьому, за його словами, абсолютного кадрового імунітету немає ні в кого. Є дві причини, які можуть довести топового члена команди до відставки: повний провал на довіреній ділянці роботи або спроби вести якісь свої ігри та демонструвати нелояльність. Останній сценарій зараз навряд чи можливий – вага та популярність Зеленського зараз настільки зросла, що ніхто з членів команди в принципі не ризикне кинути йому виклик.
У свою чергу співрозмовник РБК-Україна в "Слузі народу" розповідає, що причин для вильоту з команди може бути багато, наприклад – потрапляння до якогось гучного іміджевого скандалу. "Якщо звільнення людини – це результат суто "зовнішніх" факторів, наприклад, скандалу якогось, то людині ще дадуть можливість пояснити ситуацію, виправдатися, такі випадки вже бували", – каже співрозмовник.
Спроби надто перетягувати ковдру на себе і різко виходити за межі повноважень також можуть призвести до втрати посади, яскраві приклади – екс-спікер Дмитро Разумков та екс-прем'єр Олексій Гончарук. При цьому співрозмовники видання визнають, що є виняток – це Офіс президента, який із початком повномасштабної війни став ще більш впливовим, де-факто витіснивши парламент із політичної карти як такої.
Тож Андрій Єрмак щільно закріпив за собою роль другої людини в Україні, користуючись особистою прихильністю та близькістю до президента, а також участю у різноманітних процесах, пов'язаних із війною, від запровадження санкцій проти РФ до розробки планів урегулювання. Його підлеглі по ОП нерідко також мають політичну вагу, що набагато перевищує їх формальні посади. Наприклад, голови якихось департаментів в ОП у неформальному табелі про ранги стоять вище за деяких заступників міністрів, а то й нарівні з самими міністрами.
КВНівський менеджмент
З початком великої війни різко зросла роль горизонтальної комунікації у владі, де не так важливо, хто яку гілку у ній репрезентує. "От, із цим заступником міністра ти колись генератори возив у регіон, а з цією людиною з ОП допомагав евакуювати людей – так і будуються прямі зв'язки", – каже співрозмовник РБК-Україна у парламенті.
За його словами, зараз у команді влади застосовується "кварталівсько-КВНівський менеджмент", коли збирається команда людей під вирішення конкретного завдання. Колись йшлося, наприклад, про написання сценарію до фільму чи підготовку нової концертної програми. Зараз – про запровадження санкцій проти РФ, євроінтеграцію, створення трибуналу над агресорами тощо. "Створення нових та нових робочих груп постійно хтось критикує, а насправді це дуже ефективний підхід, який приносить плоди", – каже співрозмовник у СН.
Як приклад можна навести засідання на порядку денному ВР, що проходять приблизно раз на два тижні. Крім спікера Руслана Стефанчука та його першого заступника Олександра Корнієнка, у них бере участь прем'єр Денис Шмигаль (якщо знаходиться на місці), опціонально – інші представники Кабміну, перший заступник голови фракції Андрій Мотовиловець (відповідальний за збір голосів та дисципліну депутатів), голова ОП Єрмак з заступниками, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Ці люди зустрічаються на Банковій наживо, решта, наприклад, глави комітетів, включаються по Zoom. З літа до участі у таких нарадах повернувся і сам Володимир Зеленський – раніше у нього велику частину часу забирав запис відеозвернень, зустрічі із закордонними гостями та інша дипломатична активність.
Голова фракції СН Давид Арахамія на подібних нарадах присутній не завжди – зараз він менше займається управлінням "слугами" у парламенті, а більшою мірою, за рахунок високої довіри з боку Зеленського, є свого роду "послом президента з особливих доручень". Діапазон таких доручень дуже широкий: від врегулювання проблемної ситуації з якимсь місцевим чиновником до обговорення планів мирного врегулювання – все разом це ставить Арахамію на дуже високе місце у неформальній владній ієрархії.
Безумовно, найважливіше місце у команді влади займає й керівництво силових та армійських структур, роль яких безпрецедентно зросла. Навколо відносин Володимира Зеленського та Валерія Залужного завжди ходило безліч чуток, співрозмовники РБК-Україна теж описували їх по-різному. Ясно одне – і за спиною президента, і за спиною головкому є люди, які хотіли б їх зіштовхнути та протиставити один одному, не в інтересах Кремля, а через власні амбіції. Цим і пояснюються офрекорд-коментарі про можливе звільнення Залужного, які з'являються у західній пресі.
У силовому блоці за час масштабної війни трапилося дві ротації – свої посади втратили генпрокурор Ірина Венедиктова та голова СБУ Іван Баканов. Випадок із Бакановим показовий – із Зеленським вони товаришують із дитинства. Але голова СБУ – одної з ключових структур у протидії російській агресії – повністю провалив роботу Служби в перші дні великої війни.
Як розповідали знайомі із ситуацією співрозмовники РБК-Україна, тоді "СБУшники десь розчинялися цілими департаментами, нікого не могли знайти". Дуже невиразна робота СБУ навесні, наявність високопоставлених зрадників і стали тими чинниками, які переважили для Зеленського історію давньої дружби та призвели до заміни Баканова на Василя Малюка.
Закінчення війни з РФ, безумовно, призведе до переформатування влади, але яким саме воно буде і хто з основних гравців залишиться на полі – поки що невідомо. Все залежить від того, коли і, головне, на яких умовах настане мир.
"Я б не сказав, що інтриг сильно поменшало. Але в цілому з'явилося усвідомлення цінності часу, тренд на більш точну розстановку пріоритетів. Відвертого булшиту точно менше, більше займаємося конкретними речами, на кшталт євроінтеграційних законів", – описав поточний момент співрозмовник видання в "Слузі народу".