Багато українців хоча б раз ставали мішенню колекторів - часто настирливих, а подекуди й відверто агресивних. Хоча їхня діяльність давно врегульована законом, порушення все ще трапляються.
РБК-Україна розпитало юриста, експерта у галузі правового захисту бізнесу, інвестицій та активів фізичних осіб Андрія Спектора про те, хто має право вимагати борг, які дії колекторів є незаконними та як боржнику захистити себе.
"Методи колекторів часто виходили за межі закону. Саме тому з 2021 року в Україні діє так званий "антиколекторський" закон №1349-IX, який установив чіткі правила поведінки колекторів і надав боржникам реальні інструменти захисту", - каже експерт.
За словами Андрія Спектора, вимагати повернення боргу має право лише той, хто має законні підстави.
"Передусім це кредитор - банк або фінансова установа, яка надала позику. Але кредитор може передати свої права іншій особі. У такому разі відбувається відступлення права вимоги, або цесія", - пояснює юрист.
Відповідно до Цивільного кодексу, після цесії всі права переходять до нового кредитора, включно з правом вимагати повернення боргу.
Колекторська компанія може діяти у двох формах:
"Таке можливо лише для компаній, внесених до Реєстру колекторських компаній НБУ. Якщо колектори, які вам телефонують, не зареєстровані - їхні вимоги незаконні", - підкреслює Спектор.
Колектори не мають владних повноважень. Вони не можуть накладати арешт на майно, обмежувати виїзд за кордон чи "приїжджати описувати речі".
"Будь-яке примусове стягнення боргу можливе лише після рішення суду і через державного або приватного виконавця. Колектор може лише нагадати про борг і запропонувати добровільно його сплатити", - каже експерт.
Якщо у розмові звучать погрози або шантаж, це вже порушення закону, за яке передбачена кримінальна відповідальність.
Юрист радить дотримуватися кількох правил, якщо вам телефонує колектор:
"Якщо компанія відмовляється надавати документи або продовжує тиск - це чіткий сигнал, що перед вами не добросовісні колектори, а звичайні порушники закону", - зазначає Спектор.
Попри нові правила, зловживання залишаються поширеним явищем. За словами експерта, найчастіші порушення - психологічний тиск, шантаж і розголошення боргу третім особам.
"Колектори можуть телефонувати десятки разів на день, погрожувати фізичною розправою, надсилати повідомлення із залякуваннями чи псевдосудовими документами. Такі дії підпадають під статті 189 і 355 Кримінального кодексу України", - уточнює юрист.
Також часто трапляються випадки, коли колектори:
"Закон чітко обмежує частоту контактів - не більше двох разів на добу, без дзвінків після 20:00 і у вихідні. Будь-які нічні або надмірно нав’язливі дзвінки - це привід звертатися зі скаргою", - наголошує Спектор.
Якщо колектори переходять межу, юрист радить діяти одразу.
"Передусім подайте скаргу до Національного банку України, який контролює діяльність колекторів. Додайте записи дзвінків, скриншоти, листування. НБУ має право перевірити компанію, накласти штраф або виключити її з реєстру", - пояснює Спектор.
У випадку погроз або спроб проникнути до житла - потрібно звертатися до поліції. Якщо порушено право на приватність - можна написати скаргу Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.
Також боржник може звернутися до суду:
"Суд - це цивілізований інструмент. Якщо колекторські дії завдали вам шкоди, ви маєте повне право вимагати справедливості в правовому полі", - підсумовує експерт.
Фахівець наголошує, що добросовісний боржник захищений законом. Якщо людина діє відкрито, намагається вирішити проблему, а колектори порушують межі, - вона має всі правові інструменти, щоб зупинити тиск.
"Знання своїх прав - це найкраща форма самозахисту. Якщо колектори виходять за рамки, не бійтеся реагувати. Пишіть скарги, фіксуйте порушення, звертайтеся до юристів. Закон - на вашому боці", - резюмує Спектор.
Раніше ми писали про те, що в уряді нещодавно зареєстрували законопроект, який заборонятиме колекторам взаємодіяти з ветеранами війни та членами їх сімей. Така норма вже діє щодо військовослужбовців.
Читайте також про те, чи можуть "списати борг" за комуналку під час дії воєнного стану.