"Кліщі" в Покровську та бої в Запорізькій області. Що відбувається на фронті
Російські війська інтенсивно наступають у Донецькій і Запорізькій області. Що відбувається в Покровську, які плацдарми намагаються створити росіяни і чим небезпечна ситуація в Запорізькій області, - читайте в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Що відбувається в Покровську і на яких позиціях перебувають російські війська?
- Які три важливі плацдарми намагаються створити військові РФ?
- Яка ситуація в Запорізькій області та чим це небезпечно для обласного центру?
- Що військам РФ не вдалося зробити в Харківській області?
Росія не полишає спроб окупувати якомога більше української території. Поки в Кремлі зустрічаються з американцями і "шукають компроміси" в мирному плані США, російські війська намагаються прорвати українську оборону.
Президент США Дональд Трамп вкотре заявляє, що Україна і Росія близькі до миру як ніколи, російський диктатор Володимир Путін тим часом погрожує завоювати Донбас та інші українські регіони.
Сьогодні найбільший тиск російської армії відчуває на собі Донецька область. Саме її, за умовами росіян, Україна має покинути. Очевидно, і в самому Кремлі не розраховують на такий результат, тому намагаються відібрати її військовим шляхом.
Нічого кращого, ніж знамениті "м'ясні штурми", російське командування все ще не вигадало. Тільки для взяття одного Покровська РФ сконцентрувала понад 100 тисяч солдатів. І щодня, судячи зі зведень українського Генштабу, армія Росії втрачає на фронті близько тисячі осіб.
У Кремлі не зважають на втрати, але, на жаль, ця схема виявляється ефективною - росіяни продовжують просуватися і повільно займати нові кілометри землі.
Покровськ і Мирноград - "кліщі" від росіян
"На підступах до самого Покровська росіяни можуть йти посеред поля, посеред білого дня. Вони особливо не ховаються, ніяк не намагаються замаскуватися. Це так дико виглядає, коли вони пробують це робити. Ми їх ліквідуємо, а за ними йдуть ще", - розповідає офіцер відділу комунікації 7 корпусу швидкого реагування ДШВ Сергій Лефтер у коментарі РБК-Україна.
Сьогодні Покровськ є однією з найгарячіших точок на фронті, за нього йдуть особливо інтенсивні бої. У зведеннях Генштабу України кількість бойових зіткнень на Покровському напрямку вже довгий час у десятки разів перевищує інші.
Бої за Покровську агломерацію точаться вже давно - нарощування інтенсивності відзначали ще в травні 2025 року. Ближче до осені російські війська просунулися вглиб самої агломерації і були вже на підступах до міста.
У жовтні фіксували перші спроби росіян закріпитися в Покровську. Тоді ж у генштабі РФ стали говорити про те, що місто перебуває під їхнім контролем. А для наочної демонстрації використовували техніку, яку ЗСУ прозвали "флаговтик" - ДРГ проникали в сіру зону і встановлювали там російський триколор. За час запеклих боїв за Покровськ росіяни вже кілька разів "захоплювали" його у себе в новинах, але реалії на полі бою не відповідають цьому.
Проте ситуація в місті і в самій агломерації важка. Сьогодні росіяни намагаються захопити Покровськ і Мирноград, що знаходиться на північному сході від нього, з двох напрямків - південного і північно-східного. Таким чином сформувалися "кліщі", які добре видно на картах. І щоб їх з'єднати, російські військові наступають з боку Красного Лиману та Никанорівки - на півночі від Покровська, а також з боку Удачного та Котлиного - вони розташовані на півдні, під самим містом.
Для того, щоб узяти Покровсько-Мирноградську агломерацію, росіяни віднедавна залучили оперативний резерв. Українські підрозділи, які перебувають там, говорили про це наприкінці листопада. Приміром, для підкріплення своїх сил військове командування вирішило закинути на Покровськ 76-ту псковську десантно-штурмову дивізію - її фіксували 2022 року в Київській області.
"Росіяни будуть їх залучати, тому що, в принципі, як не крути, вони сточуються. І якби їм було легко захопити Покровськ, вони, я думаю, вже б це зробили. А так, оскільки вони застрягли в міських боях, відповідно видно, що їм не вистачає сил. Це їхній оперативний резерв і вони хочуть його використати", - каже Сергій Лефтер.
Сьогодні росіянам вдалося закріпитися в південних кварталах Покровська. Як такої лінії розмежування немає, але, оскільки місто навпіл ділить залізниця, військові у своїх поясненнях відштовхуються від неї. Усе, що на північ від дороги - перебуває під контролем ЗСУ, південніше - сіра зона і російські війська.
Але і в південній частині міста працюють українські підрозділи та штурмові групи. Вони проводять рейди і зачищають квартали. "У південних околицях росіяни зуміли більше закріпитися. Ми намагаємося не давати їм спокійно існувати, але, звичайно, там складніше. Там відбуваються стрілецькі бої, ми проводимо рейди і намагаємося влаштовувати засідки росіянам", - зазначає Лефтер.
З початку грудня, за словами Лефтера, військові ліквідували в самому місті близько 60 російських солдатів і поранили понад 40 - це з тих, кого вдалося підрахувати, реальні цифри можуть бути іншими.
Через погодні умови - частий туман і дощі - обом сторонам важко задіяти дрони, через що часто складно вести розвідку. Поки стоїть туман, росіяни намагаються перетягнути в місто важку бронетехніку, але це поодинокі випадки і українські війська її знищують. Легку техніку переносять швидше і ховають.
Що ж до артилерії, її росіяни встановили на півдні від міста, у сусідніх населених пунктах, і періодично обстрілюють позиції українських військових. При цьому в самому Покровську продовжують жити люди. Ще в серпні їх, за інформацією місцевої влади, було близько тисячі. Скільки сьогодні - порахувати неможливо.
"Зі зрозумілих причин з'ясувати, скільки залишилося в живих цивільних, нереально. Росіяни заходять і на камери показують, як вони "люблять" місцевих, але, за великим рахунком, люди в Покровську гинуть від їхньої зброї і від їхніх дій", - додає Лефтер.
Покровськ важливий для росіян насамперед тому, що надалі він може стати логістичним центром. Крім того, у них з'явиться можливість більше впливати на ключові маршрути забезпечення українських сил.
Три плацдарми
На Покровсько-Мироградському напрямку зараз накопичена велика кількість ворожих сил. Якщо частина з них займуть агломерацію, інша частина звільниться. Її, можливо, перекинуть на інші гарячі точки - наприклад, Часів Яр, звідки відкривається шлях на Костянтинівку, а вже звідти - на Краматорсько-Слов'янську агломерацію.
Сьогодні під контролем ЗСУ перебувають чотири великі населені пункти на Донеччині, які формують загальну агломерацію - Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка і Костянтинівка. Під час своєї весняно-літньої наступальної кампанії росіяни намагалися зайняти ці пункти, для чого сформували три плацдарми. Південний - район Покровська, Мирнограда і Торецька, східний - район Часового Яру і північно-східний - район Сіверська і Лиману.
Поки що росіянам не вдалося реалізувати свої плани щодо жодного з перерахованих вище плацдармів. Покровськ не захоплений, у Часовому Яру українські сили оборони тримають під контролем частину міста. Ситуація загострилася на Лиманському і Північному напрямках, але її вдалося стабілізувати.
"Але поки що триває оборонна операція в районі Покровська та Мирнограда на південь від Слов'янсько-Краматорської агломерації, так само не сформовані ударні плацдарми. Чи дотисне ворог? Ну, я думаю, що маємо бути раціональними. Швидше за все, дотисне", - каже полковник ЗСУ Владислав Селезньов.
Запорізький напрямок
Якщо для захоплення Покровсько-Мирноградської агломерації ворог накопичив близько 140 тисяч солдатів, то для просування Запорізьким напрямком - близько 120 тисяч. Очевидно, для росіян це друга важлива точка після Донецької області, хоча військове командування РФ звикло поводитися як опортуністи і пробувати прориватися там, де це видається для них можливим.
Запорізька область, яку Путін також записав собі в конституцію, сьогодні окупована приблизно на 70%. Про це ще в жовтні 2025 року говорив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. Росіяни регулярно обстрілюють Запоріжжя, включно з атаками КАБів, які вже дістають до міста. В області ж тривають інтенсивні бої.
Віднедавна ускладнилася ситуація в районі Степногірська - на південний схід від Запоріжжя. Росіяни намагаються просуватися руслом колишнього Каховського водосховища, яке за кілька років заросло високою травою. Це дає можливість противнику ховатися в "зеленці" і періодично силами ДРГ атакувати позиції ЗСУ.
Степногірськ важливий насамперед тим, що від нього відкривається шлях на Запоріжжя. Російські війська намагаються дотягнутися до обласного центру, але, з огляду на те, скільки часу в них іде на окупацію набагато менших населених пунктів, тут у них можуть виникнути більш масштабні проблеми.
Також важкі бої точаться в районі Гуляйполя. За словами Селезньова, російські військові періодично намагаються прорватися в східне передмістя, водночас використовуючи авіабомби й артилерію. З їхньою допомогою противник за своїм звичаєм знищує місто, перш ніж пробувати його захопити.
"Росія діє абсолютно раціонально, мені здається. Вони, перш ніж захопити той чи інший населений пункт, спочатку його руйнують. Так було завжди, починаючи з війни ще в Чечні. Так ворог діє і зараз. Кожна ціла будівля - це вогнева точка, яка дає змогу чинити ефективний опір", - зазначає Селезньов.
На сході від Гуляйполя і в самому місті протікає річка Гайчур. Вона, за словами експертів, може стати серйозною перешкодою для росіян, якщо вони продовжать просування. Сам населений пункт дуже важливий для українських сил оборони, але інтенсивність боїв тут залежатиме, зокрема, і від того, чим закінчаться зіткнення в Покровську і Мирнограді. Якщо ворогові вдасться там закріпитися, частина ресурсу може піти і в Запорізьку область.
Харківська область
Поки військове командування РФ концентрує велику кількість своїх сил у Донецькій та Запорізькій області, частина їхніх військових пробує точково прориватися на Харківщині.
Періодично росіяни намагаються наступати на Куп'янському напрямку, в районі населених пунктів Петропавлівка, Піщане та Колісниківка. Українським силам оборони вдається ізолювати російські підрозділи, тож противник поки що лише відновлює втрати - про прорив не йдеться.
"Вони заводять через кордон свої сили там, де це можливо. Здебільшого в нас це можливо, тому що є безпосередній логістичний зв'язок на стратегічному рівні. За винятком Куп'янська - там місто вдалося більш менш ефективно ізолювати. Це для них стало найбільшою пасткою", - зазначає начальник управління комунікацій угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов.
Раніше про поліпшення становища на Куп'янському напрямку говорив і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Він зазначив, що місто зачистили від росіян і намагаються витіснити з плацдарму на північ від Куп'янська.
Однак противник має успіхи в районі Вовчанська. Окупанти просунулися в самому місті та поблизу Тихого - на північному сході від Вовчанська. Але військові зазначають, що саме місто фактично зруйноване і росіяни намагаються закріпитися на його руїнах.
Там теж є проблеми з використанням дронів через погоду, що дає ворогу можливість вести наступальні дії - розвідка ЗСУ обмежена. При цьому східна і західна околиці міста під контролем українських сил, а спроби росіян вивісити свій прапор над Вовчанськом закінчуються для них плачевно.
***
Російське військове командування і далі робитиме спроби захопити якомога більше територій України. І свої плани окреслив сам Путін в інтерв'ю індійським журналістам - захопити Донбас і "Новоросію", під якою він має на увазі південний схід країни.
Жодні ігри в дипломатію, мирні плани від США і спроби домовитися не приводять до результату. Поки Кремль відчуває, що має змогу просуватися на полі бою - він буде це робити. І з кількістю втрат ніхто не рахується.
"Рівень ворожих втрат насправді вражає. Листопад, цифри такі - трохи більше 30 тисяч убитих і поранених, з них 25 тисяч - це саме вбитих. Тобто, якщо висловлюватися високим стилем, можна сказати наступне - сьогодні путінські генерали трупами своїх солдатів встеляють шлях до квадратних кілометрів України", - каже Селезньов.