Київ, Одеса та Дніпро – ціль ворожих ударів по енергетиці: бліц з Харченком

Жовтень почався для Києва відключеннями світла, що викликає транспортний колапс та подекуди відсутність води. Втім, столиця не єдина ціль ворога, під загрозою також енергетика Одещини та Дніпропетровщини.

Чи готовий Київ до зими, чи варто готуватися до тривалих відключень та яка мета ворожих ударів по енергетиці України - в подкасті РБК-Україна "ЦЕ БАЗА" розповів директор Центру дослідження енергетики
 Олександр Харченко.

– Чому Київ опинився у такій вразливій ситуації з електропостачанням?

– Про цей сценарій говорили все літо – і він таки настав. Про що говорили все літо – московити намагаються ізолювати окремі енергетичні райони, серед яких найбільший – Київський, другий – Одеський, третій – Кривий Ріг, Дніпро і продовжують бити по прифронтовій території. Як і рік тому, як і два роки тому, перша атака пішла на Київський енергетичний вузол.

Ситуація цього року відрізняється від того, що було рік і два тому, через один суттєвий фактор. В Києві була власна генерація: із потужністю приблизно 1,3 ГВт вона була здатна перекривати значну частину потреб міста. А в січні її знищили балістичними ракетами. Фізично знищили.

Головна проблема полягає в тому, що на Київ йде від 12% до 15% усього національного споживання. Зараз наше споживання тримається на рівні 1,2 ГВт, а в морози воно сягатиме 1,8 ГВт. Це величезні цифри, які технічно надзвичайно важко передавати. Загнати такі обсяги в київське енергокільце – завдання не з простих.

Тому останні шість тижнів йдуть інтенсивні й сфокусовані удари по північній, перш за все, і частково по західній частині київського енергокільця – по ключових об'єктах, розташованих у цій зоні. І результат ви відчуваєте у вигляді суттєвих проблем правобережжя з постачанням електрики взагалі, а також періодичних перебоїв із нею на ключових елементах інфраструктури.

Метро відключалося, тому що був приліт на підстанцію 330, яка дуже важлива для Києва. Відповідно, зупинку частини водоканалу спровокувала така сама ситуація з іншим об'єктом, знову ж таки у київському кільці. Суттєво пошкоджено кілька основних елементів обладнання щонайменше на чотирьох ключових підстанціях, що постачають електрику до Києва.

– Чому ж минулого року не відключали метро та воду?

– Минулого року в цей же час за тих самих умов була внутрішня генерація, яка все це й компенсувала. Зараз її фізично немає.

Відповідно, виникає питання: що робив Київ? На мою думку, розробляючи свій план стійкості, місто прийняло єдине розумне рішення. З огляду на цей сценарій і розуміючи, що відновити понад гігават потужності назад – навіть розглядати нічого, бо немає ані грошей, ані часу – прийшли до технічного рішення: давайте будувати резервне живлення для критичної інфраструктури.

Бо за розрахунками, навіть якщо уявити, що росіянам вдалося знищити все, що вони хотіли знищити (але ж, знову ж таки, ці атаки були набагато ширшими). Ті пошкодження, які є зараз, це десь 20-25% від того, на що вони реально розраховували. Картину атаки ми бачимо, об’єкти під ударами бачимо, і їхні наміри теж бачимо.

Тому їм вдалося досягти приблизно 25% від того, чого вони хотіли домогтися цими атаками.

Якби не захист, якби не здатність швидко відновлювати, ми б посиділи без електрики. Вже зараз була б двомісячна перспектива поганих днів. Зараз ситуація така, що якщо уявити, що нічого не літає, то за 2 дні буде норм, за півтора тижні може не бути обмежень. Але якщо не буде нових прильотів.

– Чому зараз темно в Києві?

– Те що відбувається зараз – це просто сценарій, який реалізується. В мене певний дисонанс з більшістю людей, які звикли, що все добре і електрика є. Жодна країна Європи не жила б вже з електрикою останні три роки. В Берліні шість проводів спалили – вони півтора тижні сиділи без електрики, 60 тисяч будинків.

Ми настільки звикли до певного "лакшері" під ракетними і дроновими ударами, що дійсно "паніка-кошмар". Не кошмар. Ситуація під контролем. Що відбувається – зрозуміло. Як поправити – зрозуміло, буде виправлено.

Це буде повторюватись допоки будуть наноситись масовані удари. І після кожного удару буде період, коли досить складно, в глибокому мінусі можуть бути дні, особливо в морози, коли електрика буде по 6-8 годин. Я абсолютно цей сценарій розглядаю як можливий. Як песимістичний, але можливий. Я певен, що більше ніж на 6-8 годин Київ вибити не вдастся.

– Катастрофи з каналізацією варто очікувати?

– Я не вірю в це. Я бачу, скільки зроблено, я бачу, що саме зроблено. Я думаю, цього достатньо, щоб протистояти тій спроможності московитів, яка в них є.

Ну, дивіться: те, що зараз виникають якісь локальні проблеми – це по-перше, ще не до кінця доробили, а по-друге, проблема з каналізацією на чотири години – це не проблема з каналізацією. Проблема – це коли ви знаєте, що її за два дні не повернуть. Оце проблема.

Є певні ключові елементи системи. Допоки вони працюють, каналізація працює. Невеликі ділянки можуть бути проблемними, в якихось районах може не бути води, але загалом система – ті великі насоси, які власне забезпечують рух по колекторах під Дніпром – у цей момент усе одно функціонують. І справжня біда починається тоді, коли вони стали, а ми знаємо, що не запустимо їх за добу. Станом на зараз я сподіваюся, що до такої біди треба ще дуже сильно старатися.

– Росіяни почали гатити по мостах: як це вплине на енергетику?

– Під мостами йдуть теплотраси, важливі для подачі тепла, але в разі пошкодження їх можна відновити – катастрофи для енергетики це не викличе.

– Чи будуть люди знову жити в наметах, як на Троєщині минулого року?

– Багато де жили в наметах, і на Печерську жили. Найдовше опалення не було в районах де ТЕЦ-4 та на Печерську, бо Печерський холм – одне з найпроблемніших місць у Києві з погляду опалення. Там набудували випадковим чином багато площ, які нічим не забезпечені. Водночас для Троєщини ситуація найпростіша, і до грудня там буде готове резервне теплове забезпечення, воно якраз в активному процесі. Тож у наметах там жити не будуть.

Але тут є дуже важлива історія, про яку я завжди намагаюся казати: будинки треба готувати. В одній і тій самій ситуації є будинок із резервним живленням на циркуляційних насосах, де закриті й перевірені парадні, немає розбитих вікон і вітер не гуляє. Де почистили фільтри в системі опалення, навели лад під дахом, а мешканці не залишили відкритими вікна в покинутих квартирах (а поривів через це минулої зими було предостатньо).

Якщо все це зіграно, будинок набагато стійкіший. У нас були будинки, навіть у зоні ТЕЦ-4, де під час усіх відключень працювали насоси на електриці – вода під підвищеним тиском починає замерзати десь близько мінус 5, але її просто ганяли системою, і ніяких наметів, люди нормально жили.

– Який на ваш погляд найбільш вразливий і найменш вразливий район в Києві з огляду на електрику, воду, каналізацію?

– Печерськ. Технічно найгірше на Печерську. Він вже стояв і це може повторитися. А так, немає окремого району з високими ризиками. У нас в зоні ризику на цю зиму, де немає резервного теплопостачання, залишиться десь під 3 тисячі будинків по місту. Вони розкидані по місту.

Нам потрібно реально ще два роки і десь 700-800 млн євро інвестицій, щоб довести місто до ситуації, коли нам всі ці загрози..ну більш-менш спокійно ми на них дивимося.

– Багато хто виїжджає з Києва, мер закликає, як далеко треба їхати?

– В чому позитивна роль тих, хто поїхав? Вони зменшують тиск на систему. Вони не будуть споживати електрику, не будуть потребувати послуг опалення. Це зменшення загального тиску на систему і це позитивний фактор. Якщо у людей є можливість поїхати, то чому ні? Для Києва цієї зими це буде добре, бо це зменшить навантаження на систему.

– Які ще міста в зоні ризику?

– Одеса. Я певен, що вони будуть намагатися ізолювати Одесу. Вони будуть бити по Одещині вцілому. Вони будуть намагатися максимально бити, там немає генерації власної і велика кількість людей. Вони будуть 100% цей регіон кошмарити і це очевидно. Також Кривий Ріг і Дніпро. Туди балістика за півтори хвилини долітає, там теж непросто. Там є власна генерація – це перевага, але її можуть винести. Це загроза як і Києву.

– Резюмуючи, я попрошу вас назвати сценарії – від умовно сприятливого до найгіршого для Києва та України – можливо, в годинах відключень.

– Я над цим думав, тому що це питання часто задають, і я намагався для себе сформулювати.

Я думаю, що м'який сценарій – це періодичні аварійні відключення, може, раз на два-три тижні, які трапляються в Києві, плюс 4-6 годин планових відключень між ними. Це такий реалістично м'який сценарій.

Жорсткий сценарій – це годин до 18 без електрики в планових відключеннях і часом відсутність води. Я думаю, що до серйозного відсутності опалення ми, скоріше за все, не дійдемо, хоча, можливо, і таке, але, знову ж таки, не для всього міста.

Десь у певних частинах міста може бути відсутнє опалення. Це найгірший сценарій. Але це не буде довго. Воно завжди буде або відновлюватись, або будуть привозитись мобільні генератори, мобільні котельні, які тепер є.