Київ на морозі. Як обстріли енергетики знову зіштовхнули Кличка і Зеленського

Головне:

• Чи є підстави звинувачувати Кличка у провальній підготовці міста до кризи?
• Як ситуацію бачать в оточенні мера і в київській військовій адміністрації?
• Коли може покращитися ситуація з електрикою в Києві?
• Чи може центральна влада зняти Кличка з посади?

Перші три зими великої війни українцям щастило з погодою, температури залишалися відносно високими як для цієї пори року. На четверту зиму везіння скінчилося – у країну, зокрема в Київ, прийшли міцні морози.

Це збіглося з відчайдушними спробами росіян нарешті зламати український опір. Як на фронті, насамперед на Донбасі, так і в тилу. Однією з головних цілей стала столиця, енергосистема якої зазнала безпрецедентних за масштабами обстрілів.

Як пояснив один зі співрозмовників РБК-Україна у владі, Москва, очевидно, вважає, що якщо вони зможуть перетворити Київ на непридатне для життя місто, це вдарить по моралі всіх українців загалом. А якщо частина городян вирішить перечекати морози в Європі – то цьому напевно не будуть особливо раді, наприклад, поляки.

Але головне й очевидне завдання – щоб замучені холодом і темрявою українці тиснули знизу на свою владу, щоб та погодилася на серйозні поступки під час мирних переговорів, "аби це все закінчилося". Це завдання поки що точно не виконано – попри всі труднощі, жодних масових капітулянтських настроїв не спостерігається.

Натомість криза в Києві різко загострила латентне протистояння між місцевою та центральною владою. За українською політичною традицією, питання "що робити?" опиняється в тіні питання "хто винен?"

Яка ситуація в столиці

"У Харкові було зроблено чимало, там місцева влада підготувалася. Київ, на жаль, зробив значно менше – у столиці виконано дуже мало. І навіть у ці дні я не бачу достатньої інтенсивності – усе це потрібно терміново виправляти. Мають бути рішення", – заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 14 січня, коли стало остаточно зрозуміло, що київські проблеми зі світлом та опаленням – це всерйоз і надовго.

У тому ж дусі, порівнюючи Харків і Київ не на користь останнього, висловився і новопризначений перший віцепрем'єр, міністр енергетики Денис Шмигаль.

Володимир Зеленський та Віталій Кличко обмінялись звинуваченнями (інфографіка: РБК-Україна)

Втім, у неофіційних розмовах з РБК-Україна навіть представники центральної влади зазначають, що порівнювати Київ і Харків "в лоб" - вельми некоректно. Як звернув увагу один із нардепів від "Слуги народу", Харків, незважаючи на свою близькість до РФ, все ж утричі менший за Київ.

Порівнювати ситуацію в Києві з іншими містами, навіть прифронтовими, некоректно, вважає інший нардеп від СН. "Питання не тільки в кількості населення і розмірі мереж. Жодне українське місто за зиму не зазнає таких атак, як Київ. Будь-яке місто буде в такій або ще гіршій ситуації, якщо Росія за нього візьметься", – вважає співрозмовник.

Ситуація в Києві різко погіршилася після масованої атаки на столицю 9 січня. Унаслідок комбінованого обстрілу серйозно постраждали великі об'єкти генерації та передачі електроенергії, тепла і води.

По всьому лівому березі Києва, а також у Печерському та Шевченківському районах було запроваджено екстрені вимкнення світла, виникли перебої з подачею тепла і води. Без опалення опинилися близько половини будинків у столиці, а це близько 6 тисяч об'єктів.

До 12 січня більшості споживачів відновили подачу тепла, але ситуація зі світлом суттєво не покращилася. Вдалося перейти на графіки лише на правобережній частині столиці – на лівому березі продовжували діяти аварійні відключення світла. У деяких випадках вони були до 14-ї години з паузами у 3-4 години.

Однак уже 13 січня сталася друга атака, яка серйозно посилила наслідки першої. Аварійні відключення електроенергії знову ввели по всьому місту.

Після двох обстрілів столиця практично втратила один із великих об'єктів генерації електроенергії та тепла.

Прогнози в Міненерго давати не ризикували. "Ситуація з тривалістю аварійних відключень, зокрема, в Києві, після масованих ударів залишається непрогнозованою", – заявив заступник міністра енергетики Микола Колесник.

Однак уже наступного дня прем'єр-міністр Юлія Свириденко виступила з обнадійливою заявою про те, що з четверга, 15 січня, ситуація покращиться, якщо не буде нових обстрілів. Обстрілів не було, але радикальних поліпшень не відбулося.

Київ, як і раніше, перебуває в режимі екстрених відключень непрогнозованої тривалості. Ситуацію погіршують численні локальні аварії, через перевантаження обладнання під час коротких вмикань світла. Потужні дизельні генератори, які рятують ситуацію в багатьох багатоквартирних будинках, нерідко виходять з ладу. Інвертори, підключені в багатоповерхівках, також не витримують стільки годин відключень і не встигають зарядитися.

Чи міг Київ краще підготуватися до обстрілів

Ще 9 січня мер столиці Віталій Кличко звернувся до жителів із рекомендацією виїхати з міста.

"Звертаюся до жителів столиці, у кого є можливість тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела електропостачання і тепла, - прошу зробити це", – заявив Кличко.

Після цих слів на мера обрушилася хвиля хейту. Частина критиків Кличка вказувала, що замість таких рекомендацій йому б варто було краще підготувати місто до надзвичайних умов.

Зима в Києві (фото: Ігор Кузнєцов / РБК-Україна)

Як розповіло РБК-Україна поінформоване джерело, головна претензія до керівництва столиці в тому, що воно не забезпечило встановлення і запуск в роботу необхідної кількості мобільних генераторних установок. Це обладнання могло компенсувати нестачу електроенергії після втрати генерації внаслідок обстрілів.

"Кошти для закупівлі нового обладнання не було знайдено ні в міжнародних партнерів, ні від інших джерел", – каже співрозмовник.

На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, претензії до мера Києва Віталія Кличка дійсно мають під собою підґрунтя. Але не тільки до нього.

"Попередні плани були побудувати когенераційних установок і децентралізованої генерації більш ніж на 300 МВт. На сьогоднішній день побудовано близько 50 МВт. Цим питанням потрібно було займатися швидше", – сказав виданню Омельченко.

Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв ще в листопаді минулого року говорив, що до кінця року в Києві буде запущено 7 нових ТЕЦ, ймовірно, маючи на увазі когенераційні установки. Але план так і не було реалізовано повною мірою. 14 січня він також повідомив, що змонтовано всього 5 установок, але в роботу запущено тільки 2 з них.

Харків, порівняно з Києвом, перейшов від залежності від великих ТЕЦ до мережі малих об'єктів генерації. Там уже розміщено понад 127 когенераційних установок і газотурбінних станцій. Ці установки одночасно виробляють і тепло, і електрику, забезпечуючи автономну роботу критичної інфраструктури.

Але все ж звинувачувати у всіх проблемах мера столиці – не об'єктивно, вважає Омельченко. "У нас є штаб із підготовки до зимового періоду, який очолює віцепрем'єр Олексій Кулеба, що має координувати всю роботу з енергетики. Кличко може впливати тільки на підприємства ТКЕ. Все інше не в його підпорядкуванні, ні обленерго, ні об'єкти генерації. 20% – вина Кличка, решта – відповідальність держави", – каже експерт.

Своєю чергою, київська влада дорікає центральній у вилученні коштів із міського бюджету – 8 мільярдів гривень від податку на прибуток ще наприкінці минулого літа перевели з київського до державного бюджету.

"Добре, вісім мільярдів забрали – але в тебе всього сто мільярдів є, найбагатше місто. І забрали з чого? З укладання плитки та облаштування клумб, на це гроші у київської влади завжди знаходилися", – парирує співрозмовник у "Слузі народу".

"ТЕЦки – на балансі міста, ніхто не заважав Кличку їх захищати. Підготувалися просто неймовірно погано", – додає ще один представник партії влади в розмові з РБК-Україна.

Як пояснили кілька співрозмовників видання, захист енергооб'єктів країни загалом розділений між різними органами. За їхніми словами, місцева влада відповідає за захист ТЕЦ. Як заявляли раніше в КМДА, усі столичні ТЕЦ мають необхідний рівень захисту першого етапу відповідно до вимог Генштабу ЗСУ. Але це не передбачає будівництво саркофагів навколо об'єкта – зробити таке вкрай проблематично.

"Захистити ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 практично неможливо. Наявної ППО недостатньо. Це ж питання до військових, а не до Кличка. Підстанції перебувають у підпорядкуванні "Укренерго", а мережі – у приватної компанії. Як Кличко міг їх підготувати? Тоді як транспортування тепла – це компетенція міста, це зона відповідальності мера. Чи можна тут було щось зробити краще? Можна. Але так можна сказати про що завгодно", – каже ще один співрозмовник видання у "Слузі народу".

Загалом, це досить популярна думка серед тих, з ким поспілкувалося РБК-Україна: з урахуванням морозів та інтенсивності обстрілів у принципі неможливо було зробити так, щоб кияни взагалі не відчули на собі наслідків. Але чи можна було підготуватися значно краще – фактично всі визнають, що можна.

Військова адміністрація проти цивільної

Ситуацію ускладнює і фактичне двовладдя в столиці. На початку великої війни президент створив у Києві ще й КМВА та призначив її начальника. Спочатку це були військові, з початку 2025 року – Тимур Ткаченко, який раніше пропрацював у Кабміні та структурах КМДА. КМВА, по суті, не має повноцінних повноважень виконувати функції виконавчої влади в столиці.

Дуалізм влади призводить до плутанини в тому, де закінчуються функції мерії, і де починаються повноваження військової адміністрації.

У теорії це виглядає так: у мера і Київради – тобто місцевого самоврядування – відповідальність за повсякденне управління містом, комунальні послуги, благоустрій і розпорядження бюджетом. А у КМВА та її начальника – забезпечення безпеки, контроль за режимом воєнного стану та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

Але на практиці це працює набагато складніше. А в умовах реальної політики – призводить насамперед до з'ясування стосунків і перекладання відповідальності одне на одного.

Голова КМВА Тимур Ткаченко (фото: facebook.com/timurtkachenko)

"Зараз багато лунає різних маніпуляцій і відвертої неправди щодо того, чи готувався Київ до зими. Хочу зазначити, що за день до руйнівної масованої атаки в мене була зустріч із прем'єр-міністром України... Я доніс усі загрози та ризики, які можуть бути внаслідок сильних пошкоджень критичної інфраструктури столиці...", – заявив Кличко.

За його словами, він запропонував створити спільний штаб для реагування на можливу надзвичайну ситуацію та подолання її наслідків, але станом на 9 січня – до першої в цьому році потужної атаки – координації зусиль з урядом не було.

У Київській військовій адміністрації стверджують, що робота місцевою владою з підготовки до нинішньої ситуації проводилася, але не всі були до неї готові, зокрема й управителі.

"Ми не можемо оцінювати, на якому рівні вона проводилася – на достатньому чи недостатньому. Це потрібно питати в киян, вони точно скажуть, як вони оцінюють роботу і підготовку міста до надзвичайних ситуацій з енергетикою і проблемами з теплопостачанням і з подачею інших комунікацій, зокрема води. Найкраще роботу мера прокоментують кияни. Те, що робила міська влада або не робила, зараз кияни можуть побачити у своїх будинках", – сказала РБК-Україна спікер КМВА Катерина Поп.

При цьому співрозмовники, близькі до Кличка, вважають, що спроба перекласти відповідальність за нинішню ситуацію в місті на мера має прикладний політичний ефект – дискредитація та удар по його підтримці.

"Було зроблено багато чого в рамках тих повноважень, які є у столичної влади. А порівняння Києва і Харкова некоректне, враховуючи, що Харків – у рази менший. Ба більше, інтенсивність і цілеспрямованість російських ударів по Києву не залишала шансів на те, щоб було краще, – як би ми не готувалися. При цьому в нас же є ще КМВА, яка відповідає за безпеку міста, і райадміністрації в місті, на які виділено бюджет. Про це не сильно згадують", – зазначає співрозмовник в оточенні мера.

Зі свого боку, один зі співрозмовників у команді Ткаченка стверджує, що голови районних адміністрацій намагалися контролювати процес підготовки. Але, за його словами, у них нібито немає ресурсів і повної інформації – комунальні структури підпорядковуються Київраді, тому сильно впливати на ситуацію вони не могли.

"Багато питань - щодо роботи ППО – це не компетенція Кличка або Київради. Той захист на об'єктах Києва, який потрібно було зробити, зробили. Усі ті структури, які в підпорядкуванні місцевого самоврядування, зараз працюють 24/7", – каже співрозмовник.

На думку одного з нардепів від "Слуги народу", оголошення надзвичайного стану в енергетиці мало що змінить по суті. Це радше "публічний шум", необхідний як реакція на проблему. Однак практичних кроків для поліпшення ситуації це дасть небагато.

"Усі ті дії, які передбачені НС, у нас фактично і так є - ті ж графіки. А штабів у нас і так достатньо, наявність ще одного не додасть світла", – іронізує співрозмовник.

Водночас призначення Шмигаля міністром енергетики нардеп оцінює позитивно з огляду на можливість прямого доступу експрем'єра до президента Зеленського. "Краще мати міністра, з яким у президента є комунікація, ніж того, у кого такого зв'язку із Зеленським немає. Так чи інакше, всі розуміють, де і ким ухвалюються найважливіші рішення".

Чи є альтернатива Кличку

"Люди в Києві завжди опозиційно налаштовані до влади. Плюс вони розумні, у середнього класу є маса знайомих у владі, депутатів. Так що всі точно не повірять у те, що це особисто Кличко взяв і облажався", – говорить РБК-Україна один з видних депутатів від СН.

За його словами, чинний мер Києва досі зберігає певну "тефлоновість" і базовий рейтинг, який він проніс крізь роки ще з часів гучних перемог на боксерському рингу.

"Віталія ця ситуація, звісно, підкосить. Але до другого туру виборів (мера, - ред.), коли вони будуть, він пройде. А далі – залежить від суперника. Поки що альтернативи йому немає ні в нас, ні в когось іншого", – продовжує співрозмовник.

По суті, за весь час президентства Зеленського, з 2019 року, єдиним опозиціонером із реальними повноваженнями залишався київський мер. Спроби вирішити "київське питання" командою влади зрідка робилися – але без будь-яких результатів.

За інформацією РБК-Україна, під час поточної кризи президент Зеленський вкотре порушив питання про те, як влаштована система влади в столиці – зокрема, про те, що мерія злита воєдино з Київдержадміністрацією. Але єдину серйозну спробу переформатувати київську владу свого часу робив екс-віце-прем'єр, а пізніше фігурант "Міндічгейта" Олексій "Че Гевара" Чернишов. Після нього за це ніхто братися не захотів і не намагався.

Київська військова адміністрація так і не стала повноцінною політичною противагою КМДА/мерії. Хоча на Тимура Ткаченка у владі свого часу покладали серйозні надії. Але в підсумку все звелося до заочних перепалок у соцмережах між "військовим" і "цивільним" начальниками міста.

"Ткаченко в цій історії – просто статист. А більше охочих займатися цим питанням немає, ніхто і не намагався. Фракція в Київраді у нас слабка, вибори, по суті, ми злили", – говорить співрозмовник видання в СН.

При цьому в команді Кличка побоюються, що центральна влада може спробувати використати поточну кризу, щоб усунути мера "хірургічним" шляхом.

"За нашою інформацією, зараз у команді президента хочуть використати цю ситуацію, щоб зареєструвати петицію на сайті президента про відсторонення Кличка, зібрати 25 тисяч підписів. І далі нібито підтримати цю петицію, звільнивши і Кличка, і Ткаченка заодно", – каже співрозмовник.

Співробітник ДТЕК за роботою (фото: Getty Images)

У соцмережах уже активно поширюється петиція на цю тему – але поки що до Київради, щоб та своїм рішенням відсторонила чинного градоначальника (за нинішнього розкладу сил у міськраді це навряд чи реально).

Утім, співрозмовники у владі категорично відкидають свою причетність до таких ініціатив. До того ж, там визнають наявність у мера потужного європейського "даху".

"Його в Європейській народній партії люблять, у Німеччині. Плюс місцеве самоврядування – це священна корова для європейців, будь-які спроби "наступу на права громад" вони одразу сприймуть у штики", - каже співрозмовник серед "слуг народу".

***

"Звичайно, росіяни добиватимуть енергосистему Києва. Цієї ночі, наступної, через одну, але будуть. Що тоді? Буде блекаут, усе піде на забезпечення "критички", – каже виданню один із депутатів від СН.

Але якихось масових соціальних криз при цьому він не прогнозує: "хто поїде, хто буде бурчати, хто буде шашлики у дворі робити – і чекати весни". Дійсно, судячи з прогнозів погоди, найближчі кілька тижнів не варто чекати потепління – а отже, і різкого поліпшення ситуації в місті.

Та попри різноманітні взаємні звинувачення між політиками, кияни (як і решта українців), схоже, не забувають головного: що справжнім винуватцем ситуації, яка склалася, є не Кличко, не Зеленський, не Шмигаль чи інші топ-посадовці - а росіяни.

"Ми і без світла бачимо, що ви пі***аси" – це гасло було актуальним взимку 2022-23, не втратило актуальності й досі.

Над матеріалом також працював спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.