Симпатія Китаю до Росії була очевидна багатьом ще на початку вторгнення в Україну 2022 року. Однак за більш ніж два роки підтримка Москви з боку Пекіна лише зросла.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Видання пише, що деякі європейські лідери прагнуть залучити Китай до зусиль із припинення російського вторгнення в Україну. Але на їхнє розчарування Пекін відмовився брати участь у саміті миру, який пройшов у Швейцарії.
Китай посилався на свою позицію про те, що нібито обидві сторони війни повинні брати участь у подібних заходах.
Президент України Володимир Зеленський також висловлював розчарування з приводу відсутності Китаю та активного тиску Пекіна на інші країни з метою неучасті в саміті миру.
Він звинуватив китайських дипломатів у зриві мирного саміту, а Politico нагадало, що на початку травня китайський посланець щодо війни в Україні відвідав такі країни, як Туреччина, Єгипет, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Бразилія, Індонезія, ПАР та Казахстан.
Politico нагадує, що Китай неодноразово висловлював підтримку "законним побоюванням у сфері безпеки" Росії з приводу розширення НАТО на схід. З точки зору Пекіна, винуватцем війни нібито є США, які, на його думку, прагнуть спровокувати протистояння в регіоні.
Також скептицизм Китаю щодо НАТО переріс у явну відразу. Китайські офіційні особи розглядають стратегічну концепцію НАТО від червня 2022 року як підтвердження своїх підозр, що "організація має намір розширити географічне охоплення, щоб спробувати стримати країну". Варто нагадати, що в цій стратегії НАТО згадує Китай як загрозу безпеці.
Пекін також схиляється до поняття "неподільної безпеки", яке передбачає, що країни не повинні покращувати свою безпеку за рахунок інших. Цю доктрину просуває Кремль протягом десятиліть і спрямована проти дій НАТО.
Обидві країни також поділяють презирство до західних санкцій. Китайські офіційні особи люто виступають проти американських обмежень і називають їх "незаконними односторонніми санкціями".
Глава Китаю Сі Цзіньпін не тільки пасивно чинить опір зусиллям з ізоляції Росії, надаючи країні економічну підтримку, а й показує, що готовий зазнавати як репутаційних, так і економічних витрат, щоб підтримати свого сусіда.
Politico нагадало, що після зустрічі з Сі Цзіньпіном у квітні канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив, що два лідери домовилися інтенсивно координувати проведення мирних конференцій щодо України. І він ясно дав зрозуміти, що вважає, що "слово Китаю має вагу в Росії".
"Європейські лідери мають рацію, підтримуючи діалог з Китаєм і продовжуючи вимагати, щоб Сі Цзіньпін використовував свій вплив", - пишуть журналісти.
Журналісти додали, що поки що Китай цього не робить і дозволяти Пекіну брати на себе значну роль у мирному процесі - означає ризикувати легітимацією вторгнення в Україну.
Після початку війни в Україні Китай значно посилив економічні зв'язки з Росією, надаючи їй важливу економічну підтримку в умовах західних санкцій.
Пекін збільшив імпорт російської нафти і газу, скориставшись знижками, що допомогло Росії компенсувати втрату західних ринків. Торгівля між країнами також розширилася завдяки збільшенню експорту китайських товарів до Росії, включно з електронікою, автомобілями та промисловим обладнанням.
При цьому вчора генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Китаю доведеться зіткнутися з наслідками за підтримку війни Росії проти України, якщо він не змінить свою політику.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.