Яким міг бути останній ЛуАЗ: ходовий концепт "Прото"

У ХХ столітті Луцький автомобільний завод спеціалізувався на безкомпромісних позашляховиках компактного класу і амфібіях.  Машини мали попит на селі і в армії, але через свою простоту і утилітарність не отримали поширення серед міського населення. Модель, яка могла стати наступницею ЛуАЗ-967 та ЛуАЗ-969, мала змінити таку ситуацію.

Хто замінить ЛуАЗ-"Волинь"

Для початку скажемо, що найвідоміша машина луцького виробництва ЛуАЗ-969 не мала власного імені, і назви "Волинь" та "Волинянка" – насправді тільки прізвиська. На непересічні позашляхові якості це не впливало, але про потребу оновлення модельного ряду волала моральна застарілість джипіка, який без суттєвих змін випускався з 1966-го року. Насправді було зроблено кілька спроб замінити його, і про представлений тут варіант сьогодні знають найменше.

Але спочатку сам завод створив дуже цікаву і раціональну з технологічної точки зору машину ЛуАЗ-1301, яка мала навіть декілька стадій удосконалення. Цей автомобіль був випущений невеличкою дослідною серією.

Паралельним, якщо не сказати альтернативним заводській розробці проектом у 1989 р. став ЛуАЗ-"Прото" від науково-дослідного інституту НАМІ. Даний концепт був більш виграшним, як мінімум з точки зору дизайну. Крім сміливих форм машина отримала широку функціональність, і на цьому фоні її кузовні деталі були переважно простими у виробництві. Також важливо, що з оглядом на реалії тих часів "Прото" мав так званий нестаріючий стиль, не обтяжений гостромодними елементами.

Як влаштовано ЛуАЗ-"Прото"

За компонуванням цей перспективний автомобіль також був цілком у дусі часу: передній двигун поздовжнього розташування, постійний привід на задню вісь і "передок" з жорстким підключенням. Роздавальної коробки не було, і відбір потужності на передній міст здійснювався просто від 6-ступінчастої КП, її дві перші передачі використовувалися замість понижуючого ряду. Відповідно, обидві ці ступені були зроблені надзвичайно "низькими".

Таке рішення в наш час відоме за кількома нинішніми позашляховиками-кросоверами. Та й у моделі-попередниці ЛуАЗ-969 була аналогічна схема – замість "поніжайки" у звичайній коробці була окрема низька п’ята передача, така собі "мінус перша".

Кузов ЛуАЗ "Прото" був несучим, і хоча не дуже передової каркасної конструкції, але зручним для дрібносерійного виробництва: на зварний металевий каркас вдягались легкознімні пластикові панелі. Завдяки цьому кузов попутно легко трансформувався в пікап і мініфургон – недаремно машина був задумана як недорогий сільський позашляховик.

Згідно техзавдання від Мінавтопрому, в конструкції використовувався "таврійський" 1,1-літровий двигун МеМЗ-245 (53 к.с.). Коробку передач, оскільки компоновка силового агрегату була повздовжня, зробили оригінальною, але вона використовувала начиння від тієї ж "Таврії". Дуже цікавою вийшла підвіска – повністю оригінальна і на алюмінієвих важелях! Спереду був добре відомий і тепер MacPherson, а ззаду – нечаста конструкція De Dion.

Створений НАМІ проект був втілений у металі і пластику. Єдиний екземпляр ЛуАЗ "Прото" попрацював концепт-каром, попозував фотографам автомобільного журналу і… був знищений у сумнозвісні 1990-ті.

Якщо коротко

Чому країна так і не побачила ЛуАЗ "Прото" у товарні кількості? Тому, чому і його заводську альтернативу ЛуАЗ-1301. Принципове рішення про оновлення модельного ряду Луцького заводу так і не було прийнято. Держава як єдиний інвестор усіх автомобільних проектів тієї епохи, певно, тоді знайшла інше застосування своїм грошам. А згодом сталася приватизація, і невдовзі Луцький автомобільний перейшов на складання машин із готових машинокомплектів.