Полтавська область готується до будівництва вітроелектростанції, яка має стати найпотужнішою в Україні. Проєкт реалізує ДТЕК ВДЕ на території Глобинської громади. Її голова Станіслав Джусь розповів РБК-Україна про місцеві інфраструктурні ініціативи та як триває процес підготовки до зведення ВЕС.
На тлі постійних атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру в країні триває активне будівництво нових енергетичних об’єктів.
Один із наймасштабніших проєктів на майбутнє – Полтавська вітроелектростанція потужністю 650 МВт, яка складатиметься більш ніж із сотні потужних вітротурбін. Її зведення заплановане в енергодефіцитному регіоні, а сама станція має шанс стати однією з найбільших наземних ВЕС у Європі.
Девелопером проєкту виступає компанія ДТЕК ВДЕ, яка за традицією зі стартом підготовчих робіт проєкту вже анонсувала громаді збільшення податкових надходжень, робочих місць, проєктів соціального партнерства.
Зі свого боку місцева громада допомагає готуватись до будівництва вирішенням різноманітних питань – від надання земельних ділянок до оперативної взаємодії з компанією, що дає надію запустити будівництво проєкту вже у 2026 році.
Про те, як йде процес підготовки до будівництва Полтавської ВЕС, які переваги вона принесе громаді та як доводиться шукати спільну мову у питаннях землевідведення з фермерами, читайте в інтерв'ю з Глобинським міським головою Станіславом Джусем.
– Ви були на Ukrainian Recovery Conference в Римі. Чи вдалося вам про щось домовитися, може про якісь інвестиції чи нові проєкти для громади?
– На виставковому стенді області ми презентували громаду, інвестиційний паспорт та проєкти, які можна реалізувати. Було напрацьовано питання співпраці з муніципалітетами.
Після конференції нас запросили представники муніципалітету Серравалле-Пістоїєзе (регіон Тоскана, провінція Пістоя) для підписання меморандуму про співпрацю, очікуємо на його погодження. Також підтримуємо контакт з муніципалітетом Анціо (провінція Рим, регіон Лаціо) щодо можливих проєктів.
Основні напрями співпраці – культурні, освітні та соціальні проєкти. Остаточний обсяг фінансування ще узгоджується, але надія на реалізацію є. В Італії процес погодження проєктів та меморандумів пов'язаний з обсягом фінансування, закладеним у бюджеті, що ускладнює визначення конкретного обсягу підтримки. Наша громада сподівається на дружні стосунки та можливі механізми підтримки.
– Які проєкти наразі реалізовуються чи плануються на території громади?
– З австрійськими партнерами (муніціпалітет Графенверт) вже два роки відбувається співпраця.
Передано дві невеликі пожежні машини на базі Mercedes. До кінця року очікується велика пожежна машина з баком на 2 куби, повністю оснащена. На базі Великокринківського старостату створено добровільний пожежний загін, за австрійським прикладом.
Передано карети швидкої допомоги. Також передано понад 100 вживаних, але робочих ноутбуків. Їх розподілили між багатодітними родинами, ВПО, дітьми із сімей у складних життєвих обставинах для дистанційного навчання.
Громада співпрацює з ДТЕК по енергетичних проєктах. До приладу, для будівництва фотоелектричної станції (2 МВт) ДТЕК розробив проєктно-кошторисну документацію. Проєкт передано комунальному підприємству. Було проведено тендер, договір підписано. Але погодні умови завадили трохи розпочати будівництво станції.
– На якому етапі перебуває будівництво Полтавської ВЕС, котра має стати найбільшою вітроелектростанцією в Україні?
– Розроблено детальний план території, проведено технічні обстеження, отримано дозволи (враховано перельоти птахів, екологічні та санітарні норми).
Початок будівництва, запланований на 2025 рік, було відкладено. Іноземні компанії не заходять в Україну через безпекову ситуацію, тому ДТЕК навчає власні будівельні бригади. Після завершення другої черги Тилігульської ВЕС (Миколаївська область) у 2025 році, очікується, що будівництво на Полтавщині розпочнеться приблизно у травні або в середині 2026 року.
– Чи виникали труднощі із виділенням земельних ділянок під будівництво станції? Зокрема з боку орендарів, фермерів?
– Всього для станції потрібно 100-120 майданчиків по 35-50 соток для вітряків. Наразі ДТЕК шукає земельні ділянки. Виникають певні складнощі через те, що частина земель знаходиться в оренді, і фермери не бажають втрачати навіть невеликі ділянки посівних площ. Це призводить до певних "перешкод" або непорозумінь.
Наразі, поки ДТЕК розробляють сам проєкт будівництва, вони також шукають земельні ділянки. Ми, як муніципалітет, надали їм певний перелік ділянок та погодили технічні питання, зокрема щодо під’їзних доріг для будівництва.
Проблема виникає на етапі, де саме встановлювати вітряки за технічними планами – треба домовлятися з власниками ділянок. Для одного вітряка потрібно близько 35-50 соток, тобто до пів гектара.
Багато ділянок входять до загальної площі паїв, і власники або орендарі, зокрема фермери, не завжди готові їх надати, бо хочуть зберегти навіть невеликі частки своєї землі. Більшість ділянок передані в оренду, і без погодження орендаря продати чи змінити використання землі неможливо. Через це виникають певні непорозуміння та складнощі, які швидше є технічними перепонами, ніж свідомою протидією.
Тому вони (ДТЕК, – ред.) паралельно напрацьовують і технічну документацію, будівельну, безпосередньо вже, і дошукують собі ці земельні ділянки.
По комунікації намагаємося допомагати, комунікувати з тими самими власниками чи орендарями для того, щоб вони порозумілися. Щоб фермери не тільки свою зацікавлену позицію донесли, а й зрозуміли, що потрібно робити децентралізацію енергогенеруючих потужностей. Адже це особливо актуально в нинішніх умовах – через проблеми в енергетиці внаслідок ворожих обстрілів.
– Коли компанія тільки починала обговорювати з громадою плани з будівництва ВЕС декілька років тому чи не було протидії? Всі були зацікавлені в будівництві ВЕС: і люди, і підприємці?
– В принципі, ніхто при обговореннях і погодженнях детального плану ВЕС не висловив ніяких негативних ситуацій. Тому що розуміють, що енергетична безпека – це один із пріоритетів у нас в державі на сьогодні.
Тим більше цей проєкт реалізується з метою забезпечення дефіциту східного регіону. Оскільки Полтавщина і весь східний регіон в дефіциті ще з 2014-го року тоді, коли перестали постачати електроенергію з Курської АЕС.
– Як взагалі можете охарактеризувати взаємодію з компанією ДТЕК щодо цього проєкту?
– Співпраця конструктивна. Компанія розробляє соціальні ініціативи, зокрема запропонували створення ландшафтних зон у громаді, закупити нам саджанці, все, щоб ми могли висадити, але це вже було трошки запізно за сезоном.
Ми розробили документи під таку локацію, і я думаю, що реалізуємо навесні наступного року. Але більшою мірою у них соціальні проєкти реалізуються вже при робочих об'єктах – приведених в експлуатацію, які вже діють.
– Чи мали значний негативний вплив на регіон обстріли РФ енергетичної інфраструктури? Як Глобинська громада підготовлена до відключень електроенергії?
– Негативний вплив відчувається, проте безпосередньо на території громади об’єкти інфраструктури не зазнавали ушкоджень.
Наразі усі соціальні об'єкти (школи, садочки, лікарні, амбулаторії) забезпечені генераторами. Комунальні підприємства водопостачання також мають генератори для свердловин, що забезпечує подачу води під час відключень електроенергії.