Келлог покидає Трампа. Чому Київ втрачає важливого друга у Вашингтоні?

Головне:

• Що робив Кіт Келлог на посаді?
• Які труднощі у нього виникали через Віткоффа і Росію?
• Що означає заміна Келлога на Дрісколла?

Дональд Трамп останніми днями різко прискорив спроби "покласти край" російсько-українській війні – і робить це так, що занепокоєння виникає не лише в Києві, а й в інших європейських столицях. На цьому тлі у Вашингтоні розгортається не менш важливий процес: зміна людей, які формують політику США щодо України.

За даними Reuters, вже у січні Трамп позбудеться свого спецпредставника з питань України Кіта Келлога. На його місце, за даними The Guardian, прийде міністр Сухопутних сил США Ден Дрісколл.

Це значно більше, ніж просто кадрова ротація. Це сигнал, що проукраїнський фланг у Білому домі слабшає – а для України це може обернутися дуже конкретними проблемами вже найближчим часом.

З опорою на цінності

81-річний відставний генерал Кіт Келлог не раз зізнавався, що йому бракує експертизи щодо Росії та України. Проте Келлогу ніколи не бракувало опори на власні цінності, сформовані ще в часи Холодної війни. 

Ветеран В’єтнаму, у 1968-му він командував розвідувальним взводом 101-ї повітряно-десантної дивізії під час Тетського наступу – однієї з найбільших військових кампаній цієї війни. Цей досвід став для Келлога універсальною формулою безпеки – саме через таку оптику він дивиться і на війну в Україні.

"Війна велася на близькій дистанції, з вогнепальною зброєю, – згадував він у коментарі для Vietnam War Commemoration, – і єдність підрозділу перемагала все".

У 1991-му він був начальником штабу 82-ї дивізії під час операції "Буря в пустелі", де блискавичний наступ коаліції лише підтвердив його переконання: диктатори поступаються лише перед силою.

Ці принципи залишилися з Келлогом, коли він змінив військову форму на діловий костюм – у Раді національної безпеки США під час першого терміну Трампа. Там він координував ключові рішення у сфері зовнішньої політики: щодо Китаю, Ірану, Північної Кореї та Росії. 

На всіх цих напрямках результати були різними – через суперечливу позицію президента Трампа. Але принаймні Келлогу було зрозуміло, чого чекати від Росії.

У мемуарах "War by Other Means", ще перед повномасштабним вторгненням, Келлог попереджав: "Путін крок за кроком відбудовує російську імперію, яку він отримав у спадок від Радянського Союзу, застосовуючи гібридну війну, щоб тиснути на сусідів без відкритого повномасштабного вторгнення – поки що".

Однак вже невдовзі Путін перейшов до відкритої війни проти України. 

На українському треку

Із поверненням Трампа до Білого дому старий генерал знову став потрібен президенту США, який узяв курс на "завершення війни". Саме в цей момент почався перелом, який у Києві відчули дуже швидко. Спочатку Келлог був представником Трампа щодо України й Росії. Та в Кремлі він зіткнувся із серйозними дипломатичними противниками.

Самого генерала вони не змогли перетягнути на свій бік. Зате добре знали, як грати на психологічних слабкостях Трампа. Як наслідок, досить скоро Келлог перемкнувся лише на український напрямок. 

Відносинами з Росією зайнявся особистий друг президента США Стівен Віткофф – нью-йоркський забудовник без досвіду в держслужбі. Це лише полегшило роботу Москві й ускладнило її для України.

На відміну від інших посадовців, Келлог відкрито засуджував Росію після її ударів по Україні. Коли ж він приїздив до Києва і Росія тимчасово призупиняла обстріли, він сам пишався тим, що його називають "Котом", який приносить спокій українцям, натякаючи на співзвучність свого імені з назвою домашнього улюбленця.

"Коли "Кіт" відвідує Україну, Росія припиняє свої удари по цивільному населенню, даючи їм кілька ночей спокою. Спокою, який сильна Америка пропонує іншим країнам", – зазначив Келлог 13 вересня.

Для Києва це був сигнал: попри неоднорідність Трампової команди, Келлог залишався серед небагатьох, хто не боявся прямо говорити про російську агресію.

Та в подальших кулуарних битвах вашингтонських кабінетів Келлог досяг лише часткового успіху. На тлі постійного затягування перемовин ключовим було донести до Трампа, що саме Росія не хоче закінчення війни. А отже, саме на неї потрібно тиснути.

Келлог загалом дотримувався такої думки – згідно з інформацією, яку Білому дому надає Україна. На цьому тлі він регулярно сперечався з Віткоффом, який відкрито став на проросійські позиції. У результаті Трамп дуже довго не запроваджував санкції проти Росії і лише 22 жовтня, після кількох місяців внутрішніх суперечок, він погодився на перший санкційний пакет.

Ймовірно, все це негативно вплинуло на бажання Келлога залишатися на посаді. Джерела Reuters, близькі до нього, кажуть, що Келлог дратувався через надто велику кількість чиновників, які працюють над Україною і Росією та відсутність визнання, що РФ блокує переговори. Крім того, Трамп ігнорував Келлога на ключових зустрічах, зокрема на саміті Трампа й Путіна в Алясці в серпні цього року.