Як українці ставляться до співвітчизників-біженців у Європі: дані опитування

За даними опитування, 75-90% українців, які зараз перебувають на території України, ставляться "з розумінням і не засуджують" біженців. На загальному рівні 90% мають нормальне/позитивне ставлення при лише 5% тих, хто засуджує їх.

Найкраще ставлення має місце до жінок з неповнолітніми дітьми, чиї чоловіки залишилися в Україні. У цьому випадку співвідношення ставлення не засуджують/засуджують - 90% до 6% практично повністю відповідає ставленню до біженців загалом.

Дещо гіршим ставлення, якщо "прибрати" з опису неповнолітніх дітей. Так, у випадку просто жінок без дітей співвідношення ставлення стає 87% до 9%.

Ставлення до чоловіків є гіршим. Якщо мова йде про чоловіка літнього віку, який і до вторгнення перебував у Європі, то співвідношення становить 83% до 10%.

Відносно ж найгірше ставлення (серед досліджуваних категорій), якщо мова йде про молодого чоловіка, який на момент вторгнення був у Європі і там залишився. У цьому випадку не засуджують 75%, засуджують - 19%.

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, крім безпекових та соціально-економічних умов повернення біженців, актуальною може стати проблема подолання негативного ставлення тих, хто залишився і зараз проживає на території України, до тих, хто виїхав за кордон.

"Причому ці наративи ("виїхали і насолоджуються Європою, поки ми тут страждаємо під обстрілами і з вимкненням світла") залюбки транслюються російською пропагандою, яка намагається розколоти Україну. Зараз результати опитування свідчать, що загалом ставлення досить нормальне, що створює належне тло для поверненням (коли будуть належні умови)", - сказав він.

Грушецький вважає, що відповідний наратив (що українці в Україні щиро чекають на повернення своїх співгромадян) має транслюватися на різних рівнях і для різних аудиторій.

"Це мають розуміти ті українці, що зараз проживають на території України. І також це мають розуміти і відчувати українці за кордоном", - додав соціолог.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування 7-13 вересня 2022 року серед 2000 респондентів. Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.