Як Україні посилити контроль над власним розвитком

Україна прагне менше покладатися на зовнішні запозичення, оскільки хоче контролювати власний розвиток і стабільність. Чи є у нас реальні підстави говорити про те, що такий шлях можливий в умовах широкомасштабної війни – в колонці для РБК-Україна розповів народний депутат Олексій Леонов.

За даними Міністерства фінансів України, доходи державного бюджету за 2023 рік зросли майже на 885 мільярдів гривень, або на 49,5%. Це означає, що завдяки стійкості ЗСУ на фронті та українських підприємців в тилу економіка Україна встояла. При цьому в деяких галузях економіка навіть демонструє готовність до зростання. В плані дій Уряду, який буде реалізовано завдяки підтвердженому фінансуванню з боку ЄС програми Ukraine Facility, зокрема, міститься перелік секторів, розвиток яких є пріоритетним. Це с енергетичний та аграрний сектори, логістика, ІТ, переробна промисловість тощо.

Однак, зрозуміло, що самі по собі локомотиви мало що зроблять, якщо всі інші вагони стоятимуть на гальмах. Отже, для того, щоб вся економіка України стала на рейки відновлення, треба, щоб зрушив та покотився саме весь "потяг".

Окремі дії для цього робились вже протягом минулого року. Наприклад, заслуговує згадки той факт, що за державною програмою підтримки "Доступні кредити 5-7-9" було профінансовано 10,9 тисяч суб’єктів на загальну суму в 44,5 млрд гривень. Але очевидно, що на даному етапі фінансові можливості держави обмежені, тому, будьмо щирими, на такого роду підтримку можуть розраховувати далеко не всі. Проте, за певних умов, цього й не потрібно.

Основний ресурс бізнесу – це приватна ініціатива. Тому, якщо не можеш допомогти матеріально, варто стимулювати хоча б морально. Тобто – створити такі умови, коли підприємцям ніхто і ніщо принаймні не заважає. Не забуваючи при цьому про золоте правило "нічого задля бізнесу, без врахування думки самого бізнесу".

Саме в цьому контексті стає зрозумілим, що рішення президента Володимира Зеленського про створення Ради з питань підтримки підприємництва та започаткування Всеукраїнської економічно платформи "Зроблено в Україні" є надзвичайно своєчасними. Щирий та відповідальний діалог держави з бізнесом, повага до підприємців, як до людей, що зміцнюють обороноздатність країни, врахування їх думки – це кроки, які не потребують додаткових бюджетних видатків, але здатні забезпечити значне збільшення надходжень до держбюджету.

І ще один важливий момент. Так вже сталося, що "митники" та "податківці" у нас перебувають в зоні безперервної критики. Не збираюсь когось захищати, але зверну увагу на деякі моменти. По-перше, не має сенсу дорікати людям, якщо погано налаштована сама система. А те, що Державну митну та Державну податкову служби треба посилювати перш за все інституційно Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики говорить вже майже рік. По-друге, варто бути об’єктивними, тобто оцінювати роботу ДМС та ДПС за об’єктивними показниками, а вони є досить такі пристойними. Зокрема за січень 2024 року до Державного бюджету України перераховано:

• 47,3 млрд грн митних платежів, це на 11 млрд грн чи на 30,3% більше, ніж очікувані надходження до державної скарбниці.
• 96 млрд грн податкових платежів, показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 113,6%.

Підіб’ємо підсумки. Маємо трохи менше, як три місяці дії мораторію на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємств. За цей час відповідним державним інституціям та бізнесу варто передати президенту напрацювання, які дозволять розв’язати наявні проблеми в їх взаємодії.

За цей час також було б бажано досягти визначеності щодо законопроєктів, які передбачають оптимізацію діяльності та інституційне посилення ДМС, ДПС та БЕБ. Здійснимо ці кроки – значить суттєво посунемося у досягненні стратегічної мети. Ми зможемо перейти до формування економічних підвалин, які дозволять менше залежати від зовнішніх запозичень та посилити контроль над власним стабільним розвитком.