Як Трамп вдихає нове життя в демократію

Тут, у столиці Албанії, працівники готелів на всі лади наголошують, що протести, які тривають на вулиці, є цілком мирними. Судячи з усього, з початку масових демонстрацій навесні було чимало скасувань бронювання номерів. Але якщо запитати їх безпосередньо, вони можуть потайки натякнути, що раді бачити серед учасників протестів туристів.

Щовечора люди різного віку збираються перед офісом прем’єр-міністра Еді Рами, щоб висловити невдоволення корупцією та вимагати його відставки.

"Фламінго-революція", як її прозвали, була спровокована тим, що багато хто вважає непристойною угодою між албанським урядом і Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа.

Таким чином, ми спостерігаємо несподіваний глобальний ефект "трампізму": уряд, який вступає у змову з найкорумпованішою адміністрацією в історії Америки, ризикує наразитися на виклик з боку внутрішніх опонентів.

За рік багато чого може змінитися. Згадаймо, що протягом 2025 року коментатори по всьому світу справедливо засуджували бездумне руйнування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та нарікали на те, що другий президентський термін Трампа віщував для демократії та прав людини у всьому світі. Послання для автократів майже всюди полягало в тому, що вони не зіткнуться з жодним опором. З огляду на добре відому прихильність Трампа до сильних лідерів, їх могли б навіть вітати.

Тож президент Сербії Александар Вучич віддав наказ про проведення поліцейських рейдів у різних НУО, що отримували підтримку від USAID, з радістю виправдовуючи такі нахабні атаки на громадянське суспільство тим, що Ілон Маск назвав це агентство "злочинною організацією".

За деякими оцінками, ліквідація USAID, ініційована Маском, призведе до мільйонів смертей; проте світові автократи розглядали її як суто позитивний крок.

Можливо, членам "Autocracy, Inc." слід було усвідомити, що отримання підтримки від Трампа для їхніх підступних дій виявиться двояким благом. Зрештою, політична логіка, яку так багато спостерігачів оплакували у 2025 році, могла б змінитися, і зв’язки з режимом Трампа стали б доказом власної корупції.

І так воно й сталося. Трамп не лише глибоко непопулярний у більшості країн світу, але й тим, хто виступає проти чинних урядів, що підтримують Трампа, набагато легше висувати звинувачення у корупції.

Адже навіть ті, хто не надто добре обізнаний із тонкощами американської політики, напевно чули про скандали, такі як подарунок Катару Трампу у вигляді "літаючого палацу-хабаря".

Здається, саме народний спротив корупції в стилі Трампа характеризує ситуацію в Албанії. За їхніми власними словами, Кушнер та Іванка Трамп "відкрили" прекрасний острів біля албанського узбережжя (Сазан навряд чи можна було назвати невідкритим, оскільки він давно слугував албанською військовою базою).

Більше того, вони натрапили на цю перлину та її мальовничі береги під час відпочинку на суперяхті свого друга-мільярдера Натаніеля Ротшильда, де до них приєднався ніхто інший, як сам Рама.

Незабаром після цього Кушнер та Іванка Трамп почали вивчати можливість перетворення офіційно визначеного природного заповідника для фламінго на розкішний курорт, а коли місцеві протестувальники виступили проти цього плану, їх грубо розігнали наймані охоронці.

Однак це було знято на відео, і протести незабаром поширилися з півдня країни до Тирани. Зараз щовечора відбуваються масові демонстрації, на яких чільне місце займають фламінго у всіх можливих формах і видах – від картонних до великих рожевих надувних фігур.

Цікаво, що серед численних албанських прапорів, які тримають демонстранти, є й американський прапор "Зірки та смуги". У цій традиційно проамериканській країні громадяни явно хочуть дати зрозуміти, що їхнє послання – не антиамериканське, а спрямоване проти корупції. Вони виступають проти повної відсутності прозорості.

Трамп є ідеальним каталізатором такого руху, оскільки він є більш нахабним корупціонером, ніж більшість сучасних авторитарних лідерів. Він хвалькувато приймає розкішні подарунки – від діамантів до криптовалютних платежів – а потім, як видається, "випадково" скасовує мита або видає помилування.

Докази поширеного інсайдерського трейдингу та маніпулювання акціями були незаперечними ще до того, як соціальна мережа Трампа почала відкрито продавати ранній доступ до заяв президента, що впливають на ринок.

Офіційне послання Білого дому Трампа решті світу не могло бути чіткішим. У 2025 році він "призупинив" застосування Закону про корупційні практики за кордоном – важливої зброї проти хабарництва за межами США.

Потім, цього літа, адміністрація повністю знецінила Закон про корпоративну прозорість – який колись державний секретар Трампа Марко Рубіо називав "найважливішим законом проти корупції та відмивання грошей за останні десятиліття" – спростивши вітчизняним і закордонним злочинцям можливість ховатися за підставними компаніями.

Однак з огляду на такі сигнали, навряд чи дивно, що ті, хто веде помітну ділову діяльність із зароджуваною мафіозною державою Трампа, зрештою виглядають підозріло. Хоча розмови Трампа про "фейкові новини" допомогли автократам у всьому світі виправдати атаки на пресу, його відверта корупція також привернула увагу до їхніх власних корупційних схем.

У випадку з Албанією демонстранти критикують як Раму, так і лідера опозиції Салі Берішу, колишнього президента та прем’єр-міністра. Моральне звинувачення протестувальників стосується всього політичного класу країни, який вже давно лише на словах підтримує перспективу вступу до Європейського Союзу, хоча й може зменшити ймовірність такого результату, йдучи на поступки таким фігурам, як Кушнери.

Депутати Європарламенту вже попередили Раму, що угоди, які ігнорують правила ЄС, можуть поставити під загрозу вступ до Союзу.

Рама нарікає: "Якби не Джаред Кушнер… нікому б не було діла ні до фламінго, ні до Албанії, ні до чого. Саме загальна ненависть до Трампа і спричиняє всю цю пильну увагу". Він має рацію, хоча й не в тому сенсі, як він це мав на увазі.

Ще рік тому мало хто міг уявити, що повернення Трампа до Білого дому в підсумку підживить масовий продемократичний рух та вимоги прозорості в усьому світі. Проте у світових автократів з’явився новий ворог: їхній найкращий друг.

Авторські права: Project Syndicate, 2026