Трудова книжка загубилась, а підприємство з 90-х чи 2000-х давно закрилося - це не вирок для пенсії. Закон передбачає кілька способів довести свій стаж навіть у такому разі.
Як це зробити, РБК-Україна розпитало адвокатку АО "EvrikaLaw" Ольгу Брус.
Головний орієнтир у цій справі - момент, коли запрацював Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Саме тоді поняття "трудовий стаж" замінили на "страховий стаж".
Якщо йдеться про роботу вже після цієї дати, відсутність трудової книжки взагалі не проблема. З 2004 року стаж фіксує система персоніфікованого обліку Пенсійного фонду - туди роботодавці подавали звіти й платили внески.
Аби підтвердити такий період, достатньо:
Весь період, за який сплачувалися податки, зарахують автоматично.
Складніше з періодом до запровадження електронного обліку. Тут основним доказом лишається трудова книжка, а за її відсутності доведеться шукати інші письмові підтвердження.
Ліквідація підприємства не означає, що документи зникають безслідно. За законом ліквідатор зобов'язаний передати кадрові папери - накази про прийняття та звільнення, особові картки, відомості про зарплату - до архівної установи за місцем реєстрації компанії.
Щоб виправити помилку в трудовій книжці або підтвердити стаж, варто звернутися до державного архіву області, міського чи районного архівного відділу. Там видають офіційну довідку, копії наказів або витяги з відомостей про виплату зарплати.
"Для Пенсійного фонду такі архівні довідки мають ту саму юридичну силу, що й записи в трудовій книжці", - розповідає Ольга Брус.
Підтвердити стаж можуть і інші документи, що збереглися на руках:
Трапляється, що підприємство припинило роботу без офіційної процедури ліквідації, і документи до архіву ніхто не передав. Або архіви просто знищили - через пожежу, потоп чи бойові дії.
У такому разі діє окремий порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів №637 - підтвердження стажу через свідків.
За словами адвокатки, потрібно знайти щонайменше двох людей, які працювали разом із заявником на тому самому підприємстві в той самий період.
"Головна умова - ці свідки повинні мати власні документи, які підтверджують їхню роботу в цей час", - зазначає Ольга Брус.
Свідки приходять до управління Пенсійного фонду та дають письмові свідчення, на підставі яких людині зараховують втрачені роки.
Водночас юристка попереджає: Пенсійний фонд часто ставиться до такої процедури прискіпливо і вимагає окремі довідки з архівів про те, що документи саме знищені або не передавалися, перш ніж погодиться взяти до уваги свідчення.
Буває так, що всі довідки зібрані й свідки знайдені, а Пенсійний фонд все одно не зараховує стаж - часто через формальні причіпки до якості печаток на старих паперах. У такому разі залишається звертатися до адміністративного суду.
Судова практика у подібних спорах складається на користь працівників. Верховний Суд неодноразово вказував, що людина не повинна відповідати за те, як роботодавець вів кадрову документацію у 90-х.
"Право людини на пенсійне забезпечення не може залежати від помилок адміністрації ліквідованого підприємства", - наголошує Ольга Брус.
Якщо суд стає на бік заявника, він зобов'язує Пенсійний фонд зарахувати спірний період до стажу - і таке рішення підлягає обов'язковому виконанню.
Тим часом РБК-Україна повідомляло, що деякі непрацюючі пенсіонери, які утримують непрацездатних членів родини, мають право на щомісячну надбавку майже 1300 гривень на кожного такого утриманця.
Виплату призначають лише за наявності підтверджених підстав і документів про родинні зв'язки.
Нагадаємо також, що державний бюджет отримав майже 600 мільйонів доларів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на фінансування соціальних виплат. Ці кошти покриють 18 видів допомоги, зокрема для сімей з дітьми, дітей-сиріт та людей з інвалідністю.