Україна втрачає комах-запилювачів, без яких не буде врожаю, а на їхнє місце приходять небезпечні "чужинці". Крім кліматичних змін, додатковим ударом стали бойові дії, через них унікальні види на півдні, що виживали мільйони років, опинились під загрозою зникнення.
Що насправді відбувається у "комашиному світі" України, чи спровокує морозна зима нашестя "шкідників" та чи дійсно таргани можуть стати єдиними жителями планети після ядерки – читайте в інтерв’ю РБК-Україна з кандидатом біологічних наук, науковим співробітником Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Віталієм Кавуркою.
Читайте також: Чому в Україні зникають бджоли і де зимують мухи: інтерв'ю з ентомологом
Головне
– Цьогоріч у нас морозна і сніжна зима. Як це вплине на шкідників та корисних для сільського господарства комах?
– У природі немає шкідників, це умовне поняття. Але якщо говорити про комах, які можуть шкодити культурним рослинам, то, звісно, морозна і сніжна зима може вплинути на чисельність деяких видів. Втім, усі комахи, які живуть у наших умовах, пристосовані до таких погодних умов.
Тож аномалій не варто чекати, хоч якісь коливання чисельності будуть. Це завжди пов'язано з кількома факторами. Не обов'язково, що саме мороз чи сніг на них вплинув.
Навпаки, деякі комахи повинні переживати морози і впадати в оціпеніння – гібернацію (зимова сплячка, – Ред.). Холодна зима для комах може бути навіть більш корисною, ніж безсніжна і безморозна.
Різні комахи зимують на різних стадіях розвитку: яйця, личинки, лялечки чи дорослої особини. Якщо зима тепла, м'яка, то починають розвиватися грибкові та бактеріальні хвороби, якими комахи можуть заразитись і навіть загинути від цього.
Натомість під снігом у ґрунті чи в опалому листі комахи добре зимують, бо утворюється ефект термосу: низька температура зовні не проникає під товстий сніжний покрив. Тому комахи чудово переносять навіть -20 градусів, але якщо снігу нема, то якась частина популяції може загинути. А от для комах, які зимують під корою дерев, низькі температури можуть бути більш згубними.
Тому треба врахувати низку факторів, аби визначити, як себе поведе популяція конкретного виду. Слід дивитись, на якій стадії розвитку зимує комаха, наскільки сильні і тривалі морози, чи є загрози хвороб. Тільки після ґрунтовних досліджень можна прогнозувати, чи буде спалах чисельності комах, які заведено вважати шкідниками.
Читайте також: Поля без колорадського жука: чому в Україні їх стало менше і чи зникне шкідник назавжди
– Торік на півдні України спостерігали значне зниження чисельності колорадського жука. Чому так відбувається і чи означає це, що він зникає?
– У популяції будь-якої комахи відбуваються певні коливання чисельності. Якщо, наприклад, торік була невелика кількість якогось виду, то не означає, що цього року його буде ще менше. Бувають 5-ти, 10-ти річні цикли коливання чисельності – для кожного виду своя циклічність.
Щоб з'ясувати всі коливання чисельності, треба проводити ретельні, багаторічні дослідження, визначити, як саме веде себе популяція певного виду.
– Суміжне запитання і про сарану. Влітку 2025-го нашестя цих комах охопило кілька областей. Ще зарано давати прогноз на цей рік?
– Тут, як і з колорадським жуком, – такі спалахи чисельності періодично відбуваються. Збільшення кількості сарани спостерігають раз на 10 років.
Вони описані в літературі давно. У Біблії є згадки про рої сарани, яка виїдала все на своєму шляху, в давніх літописах Київської Русі такі описи теж є. Тому такі нашестя сарани – не новизна.
Втім, ці спалахи відбуваються за сукупності факторів: кліматичні зміни, наявність досить теплого періоду і достатньої кількості опадів, певної вологості ґрунту, і тому подібне. Тож у 2026-му, скоріш за все, такого спалаху ми не побачимо.
Читайте також: Нашестя сарани в Україні: де справжній спалах і що спровокувало – війна чи погода
– У сільському господарстві застосовують багато різноманітних інсектицидів проти комах, які можуть нашкодити врожаю. Як це впливає на популяцію бджіл?
– В останні десятиліття не тільки в Україні, а взагалі по всьому світу, спостерігається так звана криза комах-запилювачів. Їхня чисельність значно зменшилась.
Чому так відбувається, ніхто точно не знає, є тільки певні здогадки. Вважають, що інтенсивне використання інсектицидів на полях не додає здоров'я популяціям комах-запилювачів. Іноді після обробки певними речовинами на полях можна побачити масову загибель і джмелів, і бджіл, бо фермери, на жаль, часто використовують несертифіковану продукцію.
Важливий і час застосування інсектицидів: це відбувається до заходу сонця, чи після. Адже комахи-запилювачі мають періоди своєї активності, і в конкретний час їх може бути на полі максимально багато. Тому при використанні інсектицидів треба дотримуватись правил, бо борючись із одними комахами, можна дуже нашкодити іншим.
Якщо десь поряд з полем є пасіки і під час обробки змінився напрямок вітру, це може викликати загибель великої кількості бджіл. Тому застосування інсектицидів і їхню сертифікацію потрібно регулювати, але в Україні немає структур, які б цим займалися.
– Чи вивчають ентомологи, як бойові дії впливають на комах України?
– Зараз такі дослідження провести не можна у силу обставин, оскільки це може бути небезпечно для життя вчених. Але коли бойові дії припиняться, то такі дослідження будуть популярними.
Вже зараз можна сказати, що війна вкрай негативно впливає на комах. Інтенсивні обстріли викликають великі пожежі, руйнування ґрунтового покриву і тому подібне. Від цього сильно страждають личинки комах, які живуть у ґрунті або ж пов'язані з певними видами рослин.
Особливо це небезпечно для степової зони, бо там більш посушливо і пожежі можуть призвести до випалення десятків тисяч гектарів.
Крім того, страждають ліси, наприклад, Серебрянський на Луганщині повністю знищений. Відповідно, бойові дії зруйнували екосистему, в якій жили комахи.
Те саме на Кінбурнській косі на Миколаївщині – це природоохоронна територія, але обстріли та пожежі зруйнували природне середовище багатьох видів, на ентофауні це негативно відбилося.
– Скільки треба часу, щоб відновити екосистему у лісі чи степу?
– Лісові екосистеми відновлюються десятками років, бо деревам треба багато часу, щоб вирости. Типові трав'янисті екосистеми після великої пожежі здатні за кілька років повністю відновиться.
Читайте також: Чому в Україні зникають метелики та куди подівся колорадський жук: інтервʼю з ентомологом
– Який вид міг скоротитися чи взагалі зникнути через бойові дії?
– На Кінбурнській косі водилася занесена в Червону книгу мурашка тапінома кінбурнська. У якому стані зараз популяція цього рідкісного виду, ніхто точно не знає. Зможемо це дослідити вже після закінчення війни, коли ці території деокупують. І ще багато рідкісних видів, типових для цього регіону, через обстріли і чисельні пожежі могли скоротити популяцію.
Також ми не знаємо, як пережили руйнування греблі Каховської ГЕС реліктові популяції (види із минулих геологічних епох, їх ще наживають "живі викопні", – Ред.), занесені до Червоної книги. Зокрема, мурашки ліометопум європейський, які пов'язані з дубовими старовіковими насадженнями. Ці ліси постраждали через підтоплення. Скоріше за все, частина популяцій таких рідкісних видів не пережила екологічної катастрофи.
– А яка зараз ситуація із метеликами в Україні?
– Тенденція невтішна, як кількісно, так і якісно: видове різноманіття зменшується і кількість певних видів теж значно скоротилося. Така ситуація не лише в Україні, а й у Європі.
Зокрема, йдеться про денних метеликів, більшість із яких є запилювачами. Скоріше за все, причиною скорочення їхньої популяції є руйнуванням природних екосистем. Це і розорювання луків, і зменшення кількості пасовищ, на яких жили ці метелики.
– Які саме види скоротили популяцію?
– Наприклад, білан капустяний, який колись вважався шкідником, бо сильно шкодив капусті на полях. В останні десятки років спостерігаємо зменшення чисельності цього виду. Вже зараз він входить до списку видів, які потребують охорони.
Мірмідон років 20-30 років був досить звичайним видом, а зараз вже занесений в Червону книгу України. Чисельність його надзвичайно сильно зменшилася. Серед ймовірних причин: втрата природних оселищ, використання інсектицидів, кліматичні зміни і поширення хвороб тощо.
Кліматичні зміни сильно впливають на фауну. Наприклад, деякі види, які зустрічалися лише на півдні України, зараз навпаки нарощують чисельності й розширюють свій ареал.
Подалірія уже виключили з Червоної книги, бо популяція його зросла і він став звичним у садах, бо його гусениця розвивається часто на плодових деревах. Також його часто можна побачити в містах на клумбах.
Те ж саме стосується і махаона, який теж раніше був у Червоній книзі. Під впливом кліматичних змін, він наростив свою чисельність та розширив свій ареал.
– Кліматологи кажуть, що в Україні йде тенденція до потепління і збільшення посушливості на півдні. Чи можуть через зміну умов до нас мігрувати комахи з Африки та Азії? Вже фіксували "чужинців"?
– Зараз поширюється деревний богомол, його ще називаються закавказьким. Він був поширений в країнах Центральної Азії, Закавказзя, потім з'явився у Криму і водився там лише на південному березі. Зараз він уже поширився на південні області України, дійшов до Дніпропетровської і ледь не до Черкаської областей.
Цей вид ніяк не завдає шкоди фауні, він не конкурує з нашим звичайним богомолом. Наш живе в основному в трав'янистому покриві, а цей вид – на деревах, на кущах, тобто їхні екологічні ніші не перетинаються.
Але є види інвазивних комах, які можуть завдавати значної шкоди. Серед них добре відома каштанова міль, яка раніше була поширена на Балканах, а потім її почали зустрічати по всій Україні. Вона дуже шкодить гіркокаштану, який у нас використовують в озелененні.
Натомість деякі види на півночі України зникають. Тобто це комахи, пристосовані до прохолодного клімату – через потепління їхня популяція вимирає, або зміщується на інші території. А замість них проходять види з півдня.
– Чи можуть до нас перелітати малярійні комарі з Африки?
– Взагалі малярійні комарі завжди зустрічалися в Україні – представники роду Anopheles. Колись навіть були серйозні спалахи хвороби.
З нею інтенсивно боролися, інколи аж варварськими способами – заливали нафтопродуктами водойми, де розвивалися ці комари. Так гинули не тільки личинки малярійного комара, а й інші комахи і не лише вони.
Зараз у нас бувають випадки захворювання на малярію, але це переважно люди заражаються під час мандрівок в Африці чи Азії. Місцевих осередків у нас нема.
Втім, у нас з'являються й інші види комарів. Наприклад, так званий тигровий комар, який був раніше поширений на півночі Африки, країнах Середземномор'я, тобто на півдні Європи. Зараз його вже фіксуються в Одеській області, хоч і не багато.
Вони можуть переносити декілька небезпечних хвороб (а саме дирофіляріоз, жовту лихоманку, вірус Західного Нілу, вірус Зіка та вірус Денге, – Ред.).
– А як щодо гігантських шершнів з Азії?
– У деяких країнах Європи це вже стає проблемою. Є кілька видів таких азіатських шершнів, які поширилися на півдні, зокрема у Франції, Іспанії. У майбутньому, ймовірно, ці види фіксуватимуть в Україні, бо вчені спостерігають розширення їхнього ареалу в країнах Європи.
У 2025-му на заході України вперше зустріли так званого шершня східного. Це європейський вид, але характерний для півдня. Він теж розширює свій ареал і може становити небезпеку для пасік, бо такі шершні часто нападають бджіл і можуть знищити навіть цілий вулик.
Поки це поодинокі випадки зальотів цих шершнів в Україну, розмір шкоди від них невідомий, але у майбутньому вони можуть завдати чимало збитків, особливо бджільництву. Окрім цього, треба вивчати їхній вплив на інші місцеві види комах та екосистеми.
– Куди зникають мухи і комарі взимку? Що з ними стається?
– Комарі зимують на стадії яйця або личинки. Тобто після спарювання восени вони відкладають яйця, а дорослі особини відмирають. А от двокрилі мухи інколи можуть зимувати на стадії дорослої комахи. Вони проникають у тріщини кори чи інші подібні місця, а з першими променями сонця виходять із сплячки.
Тому, коли ми вже ранньою весною бачимо мух, це означає, що вони зимували на стадії дорослої комахи.
– Часто можна побачити, як мухи потирають лапки. Що означає цей процес?
– У них органи хімічного чуття, зокрема нюху і смаку, розташовані на лапках. Тому їм потрібно їх постійно чистити, бо коли ті забруднюються – перестають працювати.
Людям, щоб дізнатися смак чогось, треба це покласти на язик – у нас там рецептори, а у мух такі рецептори розташовані на лапках. Вони смак їжі відчувають, коли торкають до неї. Тому й мухи труть лапки, щоб ті гарно функціонували.
– Як мухи насправді бачать світ і чи дійсно в них огляд на 360 градусів?
– У мух так звані складні очі, які складаються із великої кількості простих вічок. У них ніби мозаїчний вид, тобто у них кожне просте вічко бачить певний сегмент простору. А всі разом ці прості вічки складають картину, яку бачить муха навколо себе. Часто ці очі випуклої форми, тому можуть поле зору значно ширше, ніж у людей.
Кожне вічко фіксує переміщення якогось предмету, сигнал від зорових рецепторів йде набагато швидше, ніж у людини. Тому нам, зазвичай, важко їх прихлопнути
– Чи правда, що таргани можуть вижити навіть після ядерного вибуху?
– Такі відомості у літературі є, але важко сказати, наскільки вони достовірні. Потрібно провести ґрунтовні дослідження. Втім, є певні свідчення, що у місцях, де колись відбувалися ядерні випробування, потім фіксували тарганів. Тобто вони пережили ядерні вибухи, змогли адаптуватися і далі жити.
Взагалі, таргани – це одні з найдавніших комах, які існують на Землі. Це реліктові види, одні з перших наземних тварин. Вони пережили багато катаклізмів у своїй історії, і зараз досить поширені на планеті. В Україні зустрічаються кілька видів тарганів. Є такі, що живуть у будинках, а є види, які живуть тільки в природі.
– Навіщо метеликам візерунки на крилах, зокрема, часто зустрічаються у вигляді очей?
– Це допомагає маскуватись. Наприклад, пташка бачить таке вічко і намагається здьобнути саме в нього, а не тільце. Так метелик має шанс втекти, хай хоч із пошкодженим крилом. Тобто такі візерунки – своєрідний захист від хижаків.
Деякі метелики здатні шипіти чи специфічно шурхотіти крилами, щоб відлякувати від себе. Наприклад, бражник мертва голова взагалі може пищати, він навіть має спеціальний орган для цього.
– На противагу цьому світлячок своїм світінням навпаки привертає до себе увагу… Який тут спрацьовує механізм?
– Світіння відбуваються за рахунок певних хімічних реакцій, синтезу фосфоровмісних сполук. Самички часто своїм світлом приваблюють самців. У самців теж є такі органи, але вони менш розвинені.
Однак самиці не літають, вони в основному живуть на поверхні ґрунту, серед рослинних решток, підстилці листя тощо. Вони умовно прив’язані до певної території. Їхня мета привабити цим світлом самця для спарювання. А от самці літають і можуть переміщатися в просторі на великі відстані.
– Як комахи дихають, якщо в них немає легень?
– У них є система розгалужених трахей, які пронизують усі органи, грудну і черевну порожнину. Завдяки цьому кров, яка у комах називається гемолімфа, насичується киснем.
До речі, у них не замкнена кровоносна система, як у нас. У комах кров заповнює проміжки між органами.
– Чи можуть комахи виживати в космосі?
– Ні. Там досить жорстке ультрафіолетове проміння, воно згубно впливає на комах. Але є ведмедики-тихоходи (Tardigrades), які на певній стадії розвитку можуть переносити надскладні умови. Вони піднімаються навіть у верхні шари атмосфери й переносять жорстке ультрафіолетове випромінювання. Але це членистоногі організми, вони не належать до комах.
Деякі комахи на стадії яйця з вітряними масами теж можуть підніматися на десятки кілометрів в атмосферу, але це ще не космос – у ньому вони вижити не можуть.