У ВР наголошують на важливості залучення молоді до процесів, пов'язаних з відбудовою, а також їх долучення до ухвалення рішень на місцевому рівні. Українці віком від 14 років вже можуть робити це через консультативно-дорадчі органи, публічні консультації тощо, що є типовою для ЄС практикою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.
За її словами, якісна відбудова за принципом "краще, ніж було" можлива лише з урахуванням бачення молодих українців щодо того, у якій країні вони хочуть жити надалі.
Шуляк наголосила, що прозорість і підзвітність процесам, повʼязаним з відбудовою можна забезпечити за трьох умов. По-перше, йдеться про відкритість даних - інформація про проєкти, фінансування, етапи реалізації повинна бути доступною всім громадянам.
По-друге, про цифровізацію, тобто про моніторинг, звітування та управління проєктами відновлення через цифрові інструменти. По-третє, про максимальну залученість громадян на всіх етапах планування та реалізації проєктів, щоб врахувати потреби місцевих громад.
Водночас, парламентарка підкреслила: важливим не лише голосом, а й учасником процесів, повʼяних з відбудовою, має стати саме українська молодь, оскільки від їх бачення того, у яких громадах вони хочуть жити надалі, багато у чому залежить курс української відбудови за принципом "краще, ніж було".
За словами Шуляк, напрямами роботи для молодь можуть стати, зокрема:
Створення інклюзивних просторів;
Створення і розвиток молодіжної інфраструктури;
Ветеранські простори;
Маршрути безбар’єрності тощо.
Більше того, нардепка підкреслила, що наразі українська молодь з 14 років вже має можливість долучатися до прийняття рішень через Національну раду з питань молоді при Кабінеті міністрів України. Крім цього, це можливо і на місцевому рівні - через молодіжні ради та радників з питань молоді.
Крім цього, додала Шуляк, у молоді з 14 років є право ініціювати та брати участь у формах місцевої демократії. Це стало можливим завдяки ухваленим у минулому році змінам до Закону України №3703-IX щодо місцевого народовладдя (законопроєкт №7283).
Йдеться, пояснила вона, про такі форми:
Місцева ініціатива;
Громадські слухання;
Публічні консультації;
Консультативно-дорадчий орган тощо.
"Молодь віком від 14 років вже може виступати у якості представників дорадчих органів, брати участь у публічних консультаціях і офіційних обговореннях. І у такий спосіб, наприклад, впливати навіть на розподіл місцевих бюджетів. Дуже важливо, щоб ця категорія громадян привносила свій погляд у відновлення", - пояснила Шуляк.
Завдяки ухваленим змінам, молоде покоління українців отримує всі ті інструменти народовладдя, які матимуть і більш дорослі громадяни. Для них це величезний шанс брати участь у підготовці проєктів рішень, які будуть виноситись і голосуватись на сесіях
Водночас, вона акцентувала на тому, що такий курс абсолютно відповідає євроінтеграційному, оскільки у країнах ЄС подекуди навіть ухвалення місцевих бюджетів не може проводитись без попередніх консультацій з молодіжними організаціями.
Так, зокрема, у Франції у понад 2000 муніципалітетах працюють муніципальні молодіжні, завдяки яким молодь бере участь у проєктах благоустрою, культурних ініціативах, дорадчих функціях. У Німеччині діють дорадчі органи при муніципалітетах. Молодь має право подавати пропозиції до місцевої ради, а іноді і вето на рішення, що стосуються молодіжної політики. У Фінляндії закон зобов'язує муніципалітети створювати молодіжні ради з правом консультувати муніципальні органи.
"У багатьох країнах ЄС перед ухваленням місцевих стратегій чи бюджетів муніципалітети зобов’язані проводити консультації з молодіжними організаціями. Наприклад, у Швеції, Данії, Норвегії. Це нормальна і ефективна практика", - наголосила Шуляк.
Наостанок вона додала, що процеси з відновлення і відбудови України мають бути максимально інклюзивними. Так, нині українські територіальні громади активно створюють програми свого комплексного відновлення (ПКВ), деякі з яких почали затверджувати ще наприкінці 2023 року.
На основі цього документу і заходів, прописаних в них, надалі зможуть розроблятися в тому числі і генеральні плани. Але перед затвердженням ПКВ вона має пройти ряд обговорень. Тому важливо, щоб до них залучалася і молодь, оскільки саме вона у подальшому житиме у тому середовищі, яке і буде створено за допомогою ПКВ.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.