Як діяти, якщо ви стали жертвою домашнього насильства: роз’яснення адвоката
Фото: Домашнє насильство (freepik.com)
Домашнє насильство залишається однією з найгостріших соціальних проблем. Українське законодавство охоплює широкий спектр діянь, які підпадають під це поняття, включаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне насильство.
Що таке домашнє насильство та як йому протидіяти, РБК-Україна розбиралося із керівником Адвокатського об'єднання "Діксі Лекс" Вадимом Заворітним.
Що таке домашнє насильство
Згідно з положеннями Стамбульської конвенції, домашнім насильством є всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або партнерами, незалежно від того, чи проживає, проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва.
Заворітний зазначає, що законодавство передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 173-2) встановлює штрафи, громадські роботи чи адміністративний арешт за такі дії. У випадку повторного порушення протягом року покарання стає суворішим – штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Кримінальний кодекс України (ст. 126-1) передбачає кримінальну відповідальність за систематичне вчинення домашнього насильства. Покарання може варіюватися від громадських робіт до позбавлення волі на строк до двох років. Важливо, що такі справи не можуть бути закриті навіть за умови відмови потерпілої особи від обвинувачення.
Окрім покарань, суд може зобов’язати кривдника пройти спеціальну програму для корекції поведінки та накласти обмежувальні заходи, наприклад, заборону наближення до постраждалої особи або спільного проживання.
Нові норми для боротьби з домашнім насильством
19 грудня 2024 року вступає в силу Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами". Цей закон запроваджує низку важливих змін, спрямованих на посилення захисту постраждалих від домашнього насильства, зокрема дітей.
Серед найважливіших змін у вказаному Законі, які спрямовані на забезпечення більш дієвого захисту постраждалих від домашнього насильства, адвокат звертає увагу на кілька ключових пунктів:
- Захист інтересів дітей. В оновленій редакції доповнено статтю 269 КУпАП. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілою, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням. Таким чином на дитину поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
- Скасування можливості звільнення за "малозначністю". Положення ст. 22 КУпАП про можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення не поширюватиметься на ст. 173-2 вчинення домашнього насильства.
- Збільшення строку для накладення стягнень. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення (ст. 38 КУпАП). Це стосується, відповідно, оновлених редакцій статті щодо вчинення домашнього насильства та статті щодо вчинення насильства за ознакою статі;
- Посилення заходів щодо затримання кривдників. Доповнено статтю 263 КУпАП Осіб які вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі або не виконали терміновий заборонний припис, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення – до дванадцяти годин.
Куди звертатися за допомогою
Домашнє насильство – проблема, яка може торкнутися будь-кого, незалежно від віку чи статі. Вадим Заворітний нагадує, що стаття 6 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає механізми захисту постраждалих та суб’єктів, що відповідають за протидію цьому явищу.
Система захисту від домашнього насильства включає низку органів і служб, які взаємодіють між собою:
Спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради.
Інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації.
Загальні служби підтримки постраждалих осіб: центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих.
Як отримати допомогу та зафіксувати факт насильства
Щоб забезпечити себе захистом і довести факт насильства, важливо оперативно звертатися до відповідних служб:
- Телефонна допомога. 15-47 або 116-123 – цілодобові гарячі лінії для постраждалих. Тут можна отримати консультацію, дізнатися контакти місцевих служб допомоги.
- Поліція. Зателефонуйте за номером 102 або зверніться до відділу поліції із заявою.
- Медична допомога. У разі фізичного насильства звертайтеся до медичних установ за номером 103. Медичний висновок про травми стане важливим доказом у суді.
- Дитячі служби. Якщо від насильства страждає дитина, повідомте про це службу у справах дітей.
- Психологічна допомога. У разі психологічного насильства звертайтеся до фахівців, які зможуть зафіксувати шкоду, завдану вашому психічному здоров’ю.
- Докази. Фіксуйте факти насильства: фото, відео, аудіозаписи, контакти свідків. Використовуйте додатки для запису телефонних розмов.
- Анонімність і конфіденційність. Звернення до служб залишаються анонімними – кривдник не дізнається про них. Проте ці звернення можуть бути використані в суді як докази вчинення насильства.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало про кібернасильство, як одну із форм домашнього насильства. Ця форма часто залишається непоміченою, але її наслідки можуть бути не менш руйнівними. Кібернасильство здатне викликати у жертви страх, тривогу та відчуття безпорадності. Кривдники можуть контролювати онлайн-активність партнера, перевіряти соцмережі та повідомлення, погрожувати публікацією особистих фото чи відео, змушувати ділитися паролями та особистою інформацією, ображати чи цькувати через інтернет, викладати приватні матеріали без згоди, постійно надсилати повідомлення або створювати акаунти для стеження.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.