Як батькам вчасно розпізнати, що дитину ображають в школі: чіткі ознаки булінгу

Діти та підлітки не завжди одразу розповідають батькам, що у них є негаразди з однолітками або вчителями. Хтось мовчить, бо страшно, а хтось - бо соромно.

Причин насправді може бути безліч і завдання батьків - вчасно помітити зміни у поведінці дитини та надати допомогу.

Зміни у поведінці

Замкнутість або підвищена тривожність

Дитина менше спілкується, уникає друзів, виглядає пригнічено.

Раптові перепади настрою

Різкі спалахи гніву або суму без видимої причини.

Втеча з уроків або небажання йти до школи

Часті скарги на головний біль, шлунок або втому.

Фізичні ознаки

Несподівані синці, подряпини або подертий одяг

Особливо якщо дитина не може пояснити, як отримала травми.

Втрати особистих речей

Зникають речі, гроші, підручники, ланчі.

Зміни у сні та апетиті

Дитина може погано спати, часто прокидатися вночі або їсти менше/більше звичайного.

Емоційні та психологічні ознаки

Постійний стрес, тривога, депресивні прояви

Дитина здається втомленою, пригніченою, втрачає інтерес до улюблених справ.

Низька самооцінка

Дитина каже, що "нічого не вміє", "нічого не виходить", "всі проти мене".

Перевищена чутливість до критики

Будь-яке зауваження викликає сильну реакцію.

Соціальні ознаки

Втрата друзів або уникнення компанії однолітків

Дитина відмовляється від позакласних активностей, на прогулянки й не йде.

Раптове бажання змінити школу або клас

Бажання змінити клас або школу, навіть просте питання, чи це можливо - сигнал, що ситуація стала нестерпною.

Скарги на друзів або вчителів, але з небажанням конкретизувати

Дитина натякає на проблеми, але боїться говорити прямо.

Поведінка онлайн

Агресія або замкнутість у соцмережах

Дитина може ображати інших або закриватися від спілкування.

Втрата інтересу до гаджетів або раптовий стрес після користування телефоном

Це може свідчити про кібербулінг.

Що робити батькам

• Спостерігайте за поведінкою дитини, намагайтеся не тиснути.
• Говоріть щодня - навіть короткі бесіди допомагають дитині відкриватися.
• Не ігноруйте ознаки фізичного насильства - перевіряйте одяг, речі, синці.
• Співпрацюйте зі школою - вчителі та психологи можуть допомогти виявити конфлікти.
• Підтримуйте емоційно - підкреслюйте, що дитина не винна і може говорити про будь-які проблеми.
• Зверніться за фаховою допомогою до психолога.