James Webb знайшов воду на планеті з температурою 1000 °C: чому це шокує вчених
Телескоп James Webb уперше виявив напівважку воду в атмосфері планети за межами Сонячної системи. Відкриття допоможе вченим краще зрозуміти, як формуються далекі світи.
Про це інформує РБК-Україна, посилаючись на дослідження, опубліковане на сервері препринтів arXiv. Стаття наразі проходить рецензування.
Що таке напівважка вода і де її знайшли?
Вчені пояснили: планета WASP-39 b (також відома під назвою Бокапрінс) - це так званий "гарячий Юпітер".
Вона знаходиться надзвичайно близько до своєї зірки - значно ближче, ніж Меркурій до Сонця. Через це один бік планети постійно повернутий до світила й розпечений до екстремальних 1000 °C.
Саме в цій пекельній атмосфері телескоп зафіксував напівважку воду (HDO).
Чим вона відрізняється від звичайної: у молекулі звичайної води містяться два атоми водню та один атом кисню. У напівважкій воді один зі звичайних атомів водню замінений на дейтерій - його "важчий" ізотоп із додатковим нейтроном.
Чому це унікально: на Землі така вода трапляється лише у мізерних частках, а виявити її на відстані трильйонів кілометрів - надзвичайно складне технічне завдання.
Концентрація дейтерію на WASP-39 b виявилася в рази вищою, ніж у газових гігантів Сонячної системи (Юпітера чи Сатурна). Вона більше нагадує показники льоду з прадавніх комет або зародків зірок.
Звідки на розпеченій планеті важкий водень?
Астрономи висувають дві основні версії того, як сформувався такий хімічний склад.
Екстремальне випаровування: протягом мільярдів років палюче тепло зірки поступово "видувало" з атмосфери легку звичайну воду, а важчі молекули напівважкої води залишилися.
Космічна міграція: планета могла народитися далеко від зірки - у холодній зоні, де природно накопичується багатий на дейтерій лід. Вхопивши цей лід під час формування, планета згодом змістилася ближче до зірки.
Чому це відкриття важливе для науки?
Сама планета WASP-39 b непридатна для життя через пекельну температуру. Проте головна цінність відкриття полягає в іншому: телескоп "Джеймс Вебб" довів, що здатний точково визначати склад ізотопів на гігантських міжзоряних відстанях.
Відпрацювавши цю технологію на гігантських планетах, астрономи зможуть застосувати її для дослідження менших, кам'янистих світів, схожих на Землю, щоб шукати на них умови, придатні для підтримування життя.