Історія повторюється. Яким "ноу-хау" Пилипа Орлика знайшлося місце у Конституції України

Чому Конституцію Орлика вважають новаторською, чи актуальні її положення для сьогоднішньої незалежної України та як козаки боролися з корупцією та за рівність перед судом, – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Написана 1710 року Конституція Пилипа Орлика в Україні вважається першим подібним документом у Європі. І якщо це твердження має як своїх прихильників, так і противників, важко посперечатися з тим, що цей документ випереджав час. Конституція Орлика передбачала створення вільної та незалежної держави, яка мала будуватися та функціонувати на демократичних засадах. Водночас у Європі політична думка лише розвивалася у цьому напрямі.

Дивно й те, що через 300 років положення Конституції Орлика не втратили своєї актуальності та навіть знайшли своє відображення у Основному законі вже незалежної України.

Боротьба з корупцією, віра та обмеження влади

Історія має властивість повторюватись. Ось уже дев'ятий рік Україна змушена відстоювати свою незалежність та чинити опір агресії з боку Росії. В умовах військової агресії Москви на світ з'являється і Конституція Пилипа Орлика.

Після поразки у Полтавській битві переслідуваний російською армією гетьман Іван Мазепа та шведський король Карл XII були змушені тікати з території сучасної України та сховатися у володіннях Османської імперії. Саме там 5 квітня 1710 року біля стін Бендерської фортеці Пилипа Орлика було обрано гетьманом.

Після закінчення церемонії він представив текст документа, відомого в історії як "Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорізького" або "Бендерська конституція". За своєю суттю цей документ був договором між монархом-гетьманом та вільним українським козацтвом, що регламентував їхні взаємини, права, а також розмежовував владу.

Конституція Пилипа Орлика (фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів)

Фактично Конституція Орлика на 77 років випередила конституцію США та на 81 рік – конституцію Франції та Польщі. Примітно, що конституція у Росії з'явилася лише у радянський період її історії, а саме – 1918 року.

Написана в еміграції Конституція передбачала проголошення незалежності Гетьманщини від Речі Посполитої і від Московського царства. Згідно з документом, головним завданням козаків було звільнення своїх територій саме від російських окупаційних військ.

Як і сьогоднішня незалежна Україна, так і козаки 300 років тому розуміли, що для існування своєї держави їм потрібні союзники, які можуть стати гарантами суверенітету та недоторканності їхніх територій. Якщо сьогоднішній Київ робить ставку на членство в НАТО, то козаки своїм протектором обрали Шведське королівство.

"Його величність і його спадкоємці найясніші королі шведські титулувалися вічними протекторами України, і справи їх залишалися спрямованими на зміцнення могутності Вітчизни нашої та збереження її цілісності, прав та кордонів".

Конституція Пилипа Орлика також декларувала, що після того, як окупаційні війська Москви будуть вигнані з території козаків, необхідно буде вимагати від царя відшкодувати збитки, завдані Гетьманщині та її населенню.

"Весь завданий Україні за нинішньої війни збиток Москвою має бути сплачений і справедливо відшкодований".

Козаки, усвідомлюючи, що Московське царство є основним ворогом і загрозою для існування держави, задекларували у конституції важливість та необхідність здобуття незалежності від Москви у питаннях віри. Передбачалося, що гетьман Пилип Орлик мав звернутися до Вселенського патріархату у Константинополі з проханням про відновлення єдності з ним та набуття статусу автокефалії для Київської митрополії. Цікаво, що свою незалежність Українська православна церква зможе отримати від Вселенського патріархату лише через 309 років у січні 2019 року.

Конституція Пилипа Орлика дуже часто ідеалізується, хоча в ній є й ті пункти, які суперечать сьогоднішнім нормам моралі та принципам української демократичної держави. Так, у питаннях віри вона визначала православ'я як пануючу релігію в країні. У своїй Конституції козаки зазначали, що православна віра тривалий час була під гнітом Речі Посполитої, а тому тепер її треба оберігати. Самому гетьману ставилося завдання стежити за тим, "щоб жодна інша іновірність у вітчизні нашій не була впроваджена". Крім цього козаки вважали, що гетьман повинен робити все, щоб не допустити можливості для проживання в Гетьманщині людей, які сповідують іншу віру, особливо юдеям.

Якщо ж говорити про новаторські ідеї, закладені в Конституцію Пилипа Орлика, то слід згадати про принцип розподілу влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. 1710 року цей принцип, за яким сьогодні живуть усі розвинені демократичні держави світу, був абсолютним ноу-хау.

Конституція обмежувала права гетьмана, він не міг керувати державою на власний розсуд. Законодавча влада в країні мала належати Генеральній раді, аналогом якої сьогодні можна назвати Верховну раду України. Членами Генеральної ради мали стати полковники зі своїми старшинами, сотники, генеральні радники від усіх полків і навіть представники від Низового Війська Запорізького, тобто простих козаків.

Перша сторінка Конституції Пилипа Орлика (фото: УНІАН)

Якщо сьогоднішній парламент України працює цілий рік, законодавчий орган козаків мав збиратися лише тричі: у січні на Різдво, у квітні на Великдень та у жовтні на Покрову. Також Генеральна рада могла зібратися на вимогу гетьмана. Сам гетьман не мав права вести внутрішню та зовнішню політику без згоди та обговорення з представниками Ради.

Також у конституції Орлика обговорюється можливість усунення від влади гетьмана, якщо його дії будуть кваліфіковані представниками Ради, як такі що шкодять державі та її населенню. Аналогом цієї процедури можна вважати імпічмент, коли Верховна рада може ухвалити рішення про винесення недовіри президентові країни.

Безпрецедентним на той час було виділення суду до окремої гілки влади. На початку XVIII століття монархи самі вершили долі та виносили вироки. Конституція козаків забирала у гетьмана такий привілей. У тому числі йому заборонялося карати та судити своїх кривдників, які могли завдати йому шкоди та образити його гідність, навіть якщо вони були представниками нижчого стану.

Усі кримінальні, цивільні та інші справи у Гетьманщині мав розглядати новостворений орган – Генеральний суд. Конституція Пилипа Орлика встановлювала рівність всіх громадян Гетьманщини перед законом незалежно від їхнього походження, соціального статусу та рівня достатку. Через 300 років проблема рівності всіх громадян країни перед судом залишається й у незалежній Україні.

Як і сьогодні, так і на початку XVIII ст. однією з основних проблем українського суспільства була корупція. У Конституції Орлика боротьбі з нею приділили особливе місце. Так, гетьману заборонялося отримувати хабарі чи "подарунки" за призначення будь-кого на будь-яку посаду в країні. Саме призначення мало відбуватися за результатами чесного та відкритого голосування.

Кожен чиновник мав виконувати свої обов'язки і не дозволяти втручатися у свою роботу, наприклад, родичам чи добрим знайомим. Таким чином козаки намагалися боротися з "кумівством", яке не можуть ніяк перемогти понад 30 років уже в незалежній Україні.

"Доповідати Найсвітлішому гетьману про всі державні, військові справи повинні генеральні особи, які відповідно до служби постійно перебувають при гетьмані, а не домашні слуги, які ніякими військовими справами не повинні цікавитися і не втручатися в державні інтереси".

Конституція також припускала, що гетьман не матиме права користуватися державною скарбницею у своїх інтересах. У державі вводилася посада генерального скарбника та скарбників у полках. Щоб забезпечити їхню незалежність, вони обиралися загальним рішенням полковника, військової старшини та громади. До їхніх обов'язків належало облік доходів полку від приватних осіб та публічних податків, піклуватися про витрати та щорічно звітувати про свою діяльність. Якщо в сьогоднішній Україні існує безліч органів, які мають контролювати те, як і на що витрачаються фінанси в країні, Конституція Орлика передбачала, що всі ці функції будуть покладені на гетьмана.

Крім цього, у Конституції Пилипа Орлика намагалися подолати зловживання чиновниками своїх повноважень, які, користуючись становищем, відбирали у населення майно, нібито на благо держави. Так, скасовувалась система безкоштовного обслуговування представників влади, у тому числі гетьмана. Йшлося про заміну коней під час важливої поїздки, отримання провіанту тощо.

Конституція також забороняла пригнічення своєї домашньої челяді, простих козаків і простолюдинів. На той час їх могли змусити до сіножаті, збирання врожаю, зміцнення валів, продажу земель та майна за незначну провину.

***

Конституція Пилипа Орлика є унікальним та новаторським документом для свого часу. Створюючи її, козаки думали про незалежну Україну, яка позбавиться "московського ярма" і будуватиметься на демократичних принципах рівності. Побачити такою державу не судилося самому Пилипу Орлику та його послідовникам. Хоча й через 300 років окреслена на папері козаками країна таки відбулася, Україна все ще змушена боротися з тим самим зовнішнім ворогом в особі Росії та продовжувати внутрішню боротьбу з проблемами, які не втратили своєї актуальності з XVIII століття.