Іспит для Трампа та ризики для України: як вибори до Конгресу змінять баланс сил у США

Сьогодні, 3 листопада, у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. На них вирішиться, який об'єм влади втратять республіканці й Трамп персонально.

Які шанси на перемогу в обох конкуруючих партій та які сценарії для України вже вимальовуються після виборів – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

Головне:

• Позиції партій: Демократи мають великі шанси взяти більшість у Палаті представників, але республіканці ще можуть зберегти за собою Сенат.
• Ключові перегони: Доля Сенату вирішиться в 13 ключових штатах. Серед них і ті, де республіканці панували десятиліттями, але послабили позиції.
• Клопіт Білого дому: Після виборів демократи отримають низку засобів, аби зіпсувати життя Трампу, але він зберігає право вето на закони, зокрема щодо України.
• Втрати для Києва: Незалежно від результатів виборів, у новому Конгресі не буде низки друзів України, які завершують політичну кар'єру.
• Ризики щодо озброєнь: У випадку затяжного конфлікту між Трампом і Конгресом не виключений шатдаун уряду, який опосередковано може вплинути на постачання зброї Україні через програму PURL.

Протягом останніх місяців Дональд Трамп знову активно їздив країною та виступав на численних мітингах так, ніби сам знову балотується. Але цього разу в бюлетенях його власного імені немає. Натомість він намагається підтримати кандидатів до Конгресу від Республіканської партії.

Ба більше, прагнучи не допустити повного розгрому своєї політсили, він намагався розіграти тему цін на пальне через критику України (втім, менш помітну останніми тижнями) та "дизельну угоду" з Путіним. У виборчу кампанію де-факто включилася навіть перша леді Меланія Трамп, яка публічно очолила гуманітарну ініціативу в Олешках.

Читайте також: Пастка для Трампа. Як атаки на Україну шкодять республіканцям перед виборами в Конгрес

За умов, коли обіцянка Трампа завершити російсько-українську війну "за 24 години" так і залишилася невиконаною, а ціни на більшість товарів у США б'ють все нові рекорди, ця активність покликана продемонструвати американцям бодай якусь зовнішньополітичну перемогу перед вирішальним голосуванням.

Та чи допоможе все це республіканцям – окреме і дуже непросте питання.

Як проходять вибори

Як і будь-якій демократичній країні, у США існує розподіл влади. Президент очолює виконавчу гілку, але не може ухвалювати закони. Конгрес є єдиним законодавчим органом. Він напряму не управляє державою, проте розподіляє федеральний бюджет, здійснює нагляд за урядом через систему слухань і комісій, а також затверджує ключові кадрові призначення.

Конгрес складається з двох частин: нижньої – Палати представників, та верхньої – Сенату.

До Палати представників обирають 435 конгресменів від одномандатних мажоритарних округів терміном на два роки. Округи формуються за кількістю населення. Тож у таких великих штатах, як Техас чи Флорида, їх десятки, а в найменш заселених (наприклад, у Північній Дакоті чи Вайомінгу) штат представляє лише один конгресмен.

Наразі у Палаті представників республіканці мають незначну більшість – 218 мандатів проти 214 у їхніх опонентів. Аби здобути більшість, демократам потрібно відстояти свої округи та виграти ще кілька ключових позицій.

Сенат формується за іншим принципом. Його складають 100 сенаторів – по двоє від кожного штату, незалежно від розміру чи населення. Маленький Вермонт та величезна Каліфорнія мають однакову кількість голосів. Таку систему запровадили навмисно при заснуванні США, аби захистити інтереси малих штатів.

Сенаторів обирають на 6 років, але склад Сенату оновлюється поступово. Кожні два роки переобирають близько третини депутатів. Цього року обирають 35 сенаторів.

Зараз у Сенаті 53 республіканці та 47 сенаторів, які входять до демократичного блоку (45 демократів і двоє незалежних – Берні Сандерс та Ангус Кінг).

Отже, демократам потрібно виграти принаймні 4 місця, щоб змінити розклад сил. Якщо ж обидві партії отримують по 50 мандатів, вирішальний голос належить віцепрезиденту США, який за конституцією очолює Сенат (зараз це Джей Ді Венс).

Крім того, на цих виборах обиратимуть 35 губернаторів. Вони безпосередньо не формують зовнішню політику, проте мають величезний вплив на порядок денний всередині своїх штатів, а також можуть відіграти вирішальну роль під час президентських виборів 2028 року – зокрема в разі спірних підрахунків або кризових ситуацій, як це було у 2020 році.

Інтриги виборів

В американській політиці склалося правило: партія президента на проміжних виборах майже завжди втрачає місця – у середньому близько 25 місць у Палаті представників (лише за двома винятками).

Шанси, що так станеться і цього разу, доволі високі. І справа не лише в статистиці. До старої звички американців підтримувати баланс між двома партіями у владі додаються й помилки Трампа.

Головного удару по позиціях республіканців завдали ціни на пальне, які злетіли після початку війни з Іраном та закриття Ормузької протоки. У вересні вартість пального стала найвищою в історії та сягнула понад 6 доларів за галон дизеля.

Оскільки автотранспорт у США є основою логістики, автоматично піднялися ціни на більшість інших товарів. А це прямо б'є по ключовій передвиборчій обіцянці Трампа – приборкати інфляцію та знизити ціни.

Як наслідок, рейтинг президента США впав до рекордних 30-36% – найнижчих показників за обидва його президентські терміни. До всього, на частину виборців впливає показово провокативна поведінка Трампа, який постійно натякає то на третій термін, то на свої "королівські" амбіції.

Читайте також: У США спалахнула нова хвиля протестів під гаслом "Без королів"

Звісно, на кожному з виборчих округів ситуація різна. У кожної з партій є так звані "безпечні" округи, які вони гарантовано утримають. Результат виборчої битви визначать лічені десятки хитких округів.

За найсвіжішими даними RacetotheWH, демократи можуть отримати 236 мандатів проти 198 у республіканців з імовірністю взяти більшість у Палаті представників 95,2%.

В Сенаті республіканці утримують більшість з 53 місцями, тож для перехоплення контролю демократам необхідно здобути чистими принаймні 51 мандат. Це означає, що їм потрібно виграти 4 і не програти жодного. Якщо ж демократи програють хоч один штат, потрібно буде виграти 5. І так далі.

Так само, як у Палаті представників, кожна з партій має свої "безпечні" місця. Тому доля більшості вирішуватиметься лише в 13 конкурентних штатах, де у 9 випадках позиції захищають республіканці, а в 4 – демократи.

У кожному з 13-ти конкурентних штатів своя специфіка, однак три з них – Техас, Айова і Канзас – ще донедавна були "твердинями" республіканців. Сам по собі цей факт багато про що говорить.

Тим не менш, протягом всієї політичної кар'єри Трампа соціологи фіксують феномен – на виборах він показує кращі результати, ніж давали соціологічні дослідження. Зокрема, це пояснюється тим, що під час опитувань частина людей дають "соціально схвалювану відповідь" і банально бояться зізнатися, що є прихильниками Трампа.

Втім, який відсоток "прихованих" прихильників Трампа соціологія знову не врахувала і чи буде їх достатньо цього року – покаже лише голосування. Водночас частково їх компенсувати може інша група виборців – незалежні.

Експерт із "Центру відносин США-Україна" у Нью-Йорку Андрій Добрянський зауважує, що рівень підтримки Трампа серед незареєстрованих та незалежних виборців суттєво просів ще з 2025 року, і саме ця категорія може остаточно вирішити долю більшості в Конгресі.

"Вони переважно вирішують, кого вибрати, у сам день голосування, але у опитуваннях не підтримують специфічну политику Трампа. І найбільш негативно говорять про торгові тарифи, нарікають на ціни, платню, і що не бачать позитивного майбутнього для своїх дітей", – підкреслює Добрянський.

Внутрішня специфіка

У США Демократична та Республіканська партії – це скоріше широкі коаліції різних течій, аніж монолітні структури з суворою дисципліною.

Специфіка країни з вкрай різними за населенням та економікою штатами, а також система праймеріз змушують політиків орієнтуватися передусім на місцевий виборчий округ, а не на вказівки з Вашингтона. Тож всередині обох партій є крила з різним ставленням до внутрішньої та зовнішньої політики.

У Демократів – це ліве крило так званих прогресистів, зосереджене на внутрішніх соціальних проблемах та екології. Через це деякі його представники скептичні щодо закордонної допомоги, зокрема й Україні.

У Республіканців панує крило MAGA, яке орієнтується на курс Трампа та внутрішній ізоляціонізм, тоді як "традиційні" республіканці-рейганісти досі обстоюють необхідність збереження лідерства США у світі та в основному підтримку України.

Наразі складно оцінювати, хто саме від демократів і республіканців опиниться в Конгресі, поза тим є певні тенденції.

"Ті республіканці, які найбільше відрізняються від лінії президента – і це є головним у справі України та міжнародної допомоги – мають найбільші шанси на перемогу. А ті республіканці, які давно голосували проти допомоги Україні, різні MAGA-фанати, правдоподібно можуть програти", – зазначає Андрій Добрянський у коментарі виданню.

Саме тому лише інформації про те, яка з двох партій здобуде більшість у Конгресі, недостатньо. Для України вирішальним стане підсумковий баланс сил усередині переможних фракцій та персональні позиції конгресменів, які отримають мандати. Водночас уже відомо, що в наступному Конгресі не буде кількох важливих друзів України.

Втрати серед конгресменів

За даними аналітичного проєкту Ballotpedia, 60 членів Палати представників цього скликання вирішили не балотуватися на новий термін. Більша частина з них – 32 конгресмени (15 демократів та 17 республіканців) – йдуть у відставку з державних посад.

Ще 16 законодавців (7 демократів та 9 республіканців) вирішили змагатися за посади в Сенаті, а 10 республіканців висувають свої кандидатури на губернаторських виборах. Окрім цього, один демократ вирішив продовжити політичну кар'єру на рівні законодавчого зібрання штату.

Серед тих, хто залишає свої крісла у 2026 році чи ризикує їх втратити, є ключові адвокати українських інтересів.

Наприклад, від республіканців цього разу не балотується Дон Бейкон – один із найактивніших критиків обмежень на зброю для України, який особисто відвідував Київ. Також вирішив не балотуватися цього разу Майкл Маккол, голова Комітету із закордонних справ – один із головних лобістів надання ЗСУ далекобійної зброї.

Ще однією важкою втратою стало вибуття ветерана Дена Креншоу: один із найбільш гучних республіканських прибічників військової допомоги Україні програв внутрішньопартійні праймеріз Республіканської партії кандидату від радикальнішого MAGA-крила.

Під великим питанням переобрання демократки Марсі Каптур – співголови Групи підтримки України в Палаті представників (Congressional Ukraine Caucus). Через зміну меж виборчого округу вона опинилася в "зоні високого ризику".

У зоні ризику цього року і Брайан Фітцпатрік, співголова цієї ж групи і один із найпоміркованіших республіканців у Палаті представників. Він зокрема дуже активно критикував нещодавню "дизельну угоду" Трампа з Путіним.

Крім того, під тиском опинився Майкл Тернер, голова Комітету з розвідки та очільник двопартійних делегацій під час численних візитів конгресменів до Києва. Його округ в Огайо перестали вважати "безпечним" для республіканців. Втім, Тернер там зберігає невелику перевагу.

Читайте також: "Це зрада України": група сенаторів вимагає від Трампа скасувати угоду з Путіним

У Сенаті, за даними проєкту Ballotpedia, не балотуються на новий термін 11 членів Сенату. Серед ключових – 84-річний республіканець Мітч Макконнелл. Він очолював делегацію Сенату до Києва у 2022 році, довгий час залишався головним захисником військової допомоги Україні всередині своєї партії.

Також завершує кар'єру його колега по партії Том Тілліс – співголова Групи спостереження Сенату щодо НАТО та один із найжорсткіших критиків дій Кремля серед республіканців.

У лавах демократів найважливішими для України є втрати Джин Шахін, яка очолює групу щодо НАТО разом із Тіллісом, та Діка Дурбіна, який послідовно лобіював розширення безпекових пакетів для України та посилення санкційного тиску проти Росії.

Сценарії для України

Якщо демократи отримають більшість у Палаті представників, то вони можуть до певної міри впливати на позицію Білого дому щодо війни, України та Росії, каже РБК-Україна директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик.

За його словами, звісно, зовнішня політика залишиться прерогативою президента, але деякий вплив Конгресу може мати місце.

"Наприклад, ми напевно побачимо слухання, розслідування у відповідних комітетах, виклик представників адміністрації на такі заходи. Тут точно будуть збиратися питання, що мають відношення до України. Зокрема, щодо подій останніх тижнів, Старлінку, передачі розвідувальних даних, дизельної угоди тощо", – зазначає Дубовик.

Однозначно будуть розслідування щодо контактів оточення Трампа з Москвою в економічній сфері. Та це швидше програма-мінімум. За словами експерта, Палата представників, приміром, може ініціювати розгляд нових законопроєктів про підтримку України.

"В принципі Палата вже проголосувала за законопроєкт підтримки України кілька місяців тому, просто він не пішов далі. Можуть повернутись до нього, або започаткувати новий, або навіть переробити закон Грема-Блюменталя з обовʼязковими санкціями там і допомогою Україні, хоча останнє навряд чи", – додає Дубовик.

Можна очікувати, що позиція Трампа щодо цих питань не зміниться, тож демократи будуть його критикувати та тиснути на нього хоча б через логіку партійної боротьби. Навіть не від чистого щирого бажання допомогти Україні (хоча такі мотиви у багатьох присутні), а через намагання використати ці теми для атак на президента.

Крім того, потенційно можливим є "розмін" демократами окремих розслідувань проти адміністрації Трампа на збільшення підтримки України – подібні політичні домовленості цілком типові для ситуації, коли Конгрес і президент підконтрольні різним партіям.

При цьому, на думку Дубовика, не варто перебільшувати можливе значення представників крайнього лівого крила, прогресистів – вони навряд чи захочуть чи то навіть будуть спроможні підірвати проукраїнську позицію партії.

Читайте також: Вибори в Конгрес будуть невтішними для Трампа: інтерв'ю з експослом в США Єльченком

За другим сценарієм, під свій контроль демократи можуть узяти і верхню палату Конгресу.

"Якщо раптом і Сенат отримає більшість демократів, то їм просто буде простіше реалізовувати свої цілі, зокрема по всіх цих питаннях, про які я вже сказав. Наприклад, проведення законопроєктів і так далі. Суто теоретично це б, мабуть, полегшило певним чином і оголошення імпічменту, але схоже, що демократи цього разу це робити не планують", – резюмує Дубовик.

Трамп на таку перспективу уже відреагував. На запитання Fox News про стратегію у випадку програшу обох палат Конгресу він заявив: "Якщо це станеться, я стану "містером вето". І тоді, певної миті, ми, мабуть, підемо на компроміси – так зазвичай і буває. Це буде не вперше".

Деякі співрозмовники РБК-Україна в дипломатичних колах припускають, що президент США може піти ще далі – не визнати свій програш і спробувати силові методи впливу на Конгрес. З цієї точки зору, можливо, збереження за республіканцями Сенату утримало б Трампа від таких дій.

Втім, тут усе буде залежати від того, який саме результат отримають обидві партії і чи зможуть демократи забезпечити суттєву перевагу. В іншому випадку доведеться вести переговори за кожен голос. Особливо це стосується Сенату.

"Тоді головне для Америки – чи може бути термінова домовленість про державний бюджет, чи ми побачимо те саме, коли Трамп програв проміжні вибори у 2018 році – і в лютому 2019 року починався шатдаун", – підкреслює Андрій Добрянський.

В такому разі можуть навіть виникнути ризики для постачань зброї Україні в рамках програми PURL.

Ключовими ж будуть наступні два місяці – коли старий Конгрес повернеться працювати і до моменту, коли нове скликання складе присягу.

У цей час та частина незадоволених Трампом республіканців, що завершує кар'єру чи програла свої округи, може бути більш схильна співпрацювати з демократами щодо окремих питань. Тим більше, що їх накопичилось за виборчу кампанію достатньо: від "дизельної угоди" з РФ до санкцій у рамках закону Ліндсі Грема.

Питання – відповідь (FAQ):

– Хто має більшість у Конгресі США перед виборами?

– У Палаті представників більшість тримають республіканці з мінімальним розкладом сил 218 мандатів проти 214 у демократів. У Сенаті республіканці контролюють 53 місця, а демократичний блок має 47 сенаторів.

– Чому проміжні вибори у США можуть призвести до шатдауну уряду?

– Якщо республіканці втратять більшість у Конгресі, Білий дім та законодавці можуть опинитися у глухому куті під час ухвалення державного бюджету. За відсутності компромісу фінансування державних установ США зупиниться, що здатне ускладнити логістичні та фінансові процеси військової допомоги для України.

– Чому результати виборів у США залежать лише від 13 штатів?

– Через політичну поляризацію більшість штатів у США є "безпечними" для однієї з двох провідних партій. Тільки в 13 конкурентних штатах розрив між кандидатами є мінімальним, тому саме їхні виборці визначають підсумковий розклад сил у Сенаті.

– Як зміна складу Конгресу вплине на дворівневу підтримку України у США?

– Втрата таких вагомих фігур, як Мітч Макконнелл та Майкл Маккол, може послабити позиції рейганівського крила республіканців, яке традиційно відстоювало військові пакети для Києва. Відтак подальша підтримка України більше залежатиме від персональної позиції нових конгресменів та здатності обох партій знаходити компроміс.