Україна має спостерігати за прозорістю процесу ексгумації жертв Волинської трагедії. Це необхідно, щоб уникнути маніпуляцій.
Як передає РБК-Україна, про це в кулуарах церемонії "Почесний амбасадор України" заявив голова Інституту нацпам'яті Олександр Алфьоров.
За словами Алфьорова, який брав участь у переговорах президента України Володимира Зеленського з президентом Польщі Каролем Навроцьким, обидва лідери погодилися, що ексгумацією жертв Волинської трагедії мають займатися Інститути нацпам'яті двох країн.
Україна і Польща домовилися, що роблять цей процес з міркувань християнських і європейських цінностей.
"Я переконаний, що наступного року, коли формуватимуться польські експедиції для того, щоб здійснювати пошуки, Український інститут національної пам'яті отримав бюджет, який дасть змогу здійснити не тільки пошуки в Польщі, а й здійснити нагляд за пошуками", - сказав Алфьоров.
За словами голови Інституту нацпам'яті, проблема пошукових робіт часто буває дуже категоричною. Наприклад, щоб визначити стать знайдених останків, потрібен антрополог, а ще надійніше - генетичне дослідження. І тут виникає питання, яке, на жаль, теж може ставати об'єктом маніпуляцій.
Він уточнив, що в населеному пункті Пужники серед останків дорослих людей чоловіків виявилося більше, ніж жінок. І це попри те, що на той час як радянська, так і німецька армії проводили мобілізацію. Це викликає питання.
Алфьоров додав, що існує й ризик недобросовісних дій: у поховання можна щось підкинути або, навпаки, вилучити. Якщо, приміром, знаходять німецькі монети, які не були в обігу на цій території, це може вказувати на прямий контакт із німцями. Водночас радянський ґудзик ще не означає, що людина була радянським громадянином - одяг міг бути знятий з військовополоненого. Обставини бувають дуже різними.
Також ненадійними можуть бути й усні свідчення, оскільки вони часто призводили до завищених цифр.
"Тобто, є різні-різні обставини. Тому під час цих пошукових робіт необхідне спостереження, необхідні свої звіти, щоб ця історія була якомога прозорішою", - наголосив він.
Очільник Інституту нацпам'яті сказав, що українська сторона ґрунтується насамперед на метричних книгах, де є конкретні записи про загиблих і похованих, на оголошеннях у газетах, а також на археологічних даних і документованому дослідницькому процесі.
Нагадаємо, у серпні цього року на території колишнього цвинтаря в районі Збоїща у Львові стартували спільні пошуково-ексгумаційні роботи українсько-польської експедиції.
Ще раніше польські фахівці розпочали ексгумаційні роботи в селі Пужники на Тернопільщині.