Лідери європейських країн зібралися на саміті в Угорщині. Це перша подібна зустріч після обрання Дональда Трампа президентом США, яке матиме для Європи дуже серйозні наслідки.
РБК-Україна розповідає, що було на порядку денному зустрічі, чим важливий цей саміт та про що там говорив український президент Володимир Зеленський
ЗМІСТ
До Будапешта приїхали майже всі лідери Європи. Угорський прем'єр Віктор Орбан приймає одразу дві масштабні події. 7 листопада відбувся саміт Європейського політичного співтовариства. Також у п'ятницю 8 листопада лідери країн-членів Євросоюзу проведуть окрему неформальну зустріч. У столицю Угорщини прибув і президент України Володимир Зеленський. Це перша нагода обговорити в широкому колі можливі наслідки та виклики після виборів у США.
Європейське політичне співтовариство було засновано у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він об’єднує майже всі європейські країни, включаючи Туреччину, а також країни Кавказу та Західних Балкан. Росія та її близький союзник Білорусь не запрошуються.
"Цей вигаданий три роки тому Макроном спеціальний формат, який об'єднує членів та нечленів ЄС, він якраз є чудовою можливістю продемонструвати не лише точки зору, але й глибину своєї переконаності і своєї готовності за них боротися", – зазначив YouTube каналу РБК-Україна дипломат, надзвичайний та повноважний посол Андрій Веселовський.
На саміті інтриги додало те, що далеко не всі європейські лідери змогли втримати рівновіддаленість від обох кандидатів на виборах в США. Дехто, як той же Віктор Орбан, зробив ставку на Трампа і зірвав куш. Він ще до виборів приїздив до американського політика в гості та мав розмову щодо перспектив завершення війни Росії проти України. Чи буде Трампу потрібен такий посередник, питання поки що відкрите. Та поки що "акції" Орбана у ЄС таки пішли вгору, адже він один із небагатьох, хто мав контакти з президентом США ще під час першого терміну Трампа і зберіг їх.
Існує і протилежний кейс. Лейбористи у Великій Британії та їх лідер Кір Стармер відкрито підтримували опонентку Трампа. Більше того, лейбористи відправляли у США понад сотню членів партії агітувати за демократів. Тож тепер перед керівництвом Великої Британії постав серйозний виклик – як зберегти відносини зі США в нових умовах.
В частині країн перемога Трампа загострює давні внутрішні протиріччя. Першою, та ймовірно, не єдиною тут є Німеччина. Ввечері 6 листопада розпалася правляча коаліція і країна опинилася на грані політичної кризи.
Втім, більшість лідерів ЄС уже намагаються налагодити відносини з командою Трампа, надсилаючи йому вітання з перемогою. А дехто навіть уже встиг провести з ним і телефонні розмови. Втім це ще не гарантує хороших контактів з новообраним президентом США. Як у кого це вийде, стане зрозумілим згодом.
"Трамп дуже цікаво вибудовує свою комунікацію з європейськими лідерами. В основному односторонньо, і яким чином оця "хімія" кожного із лідерів ЄС з Трампом буде спрацьовувати, так це і впливатиме", – сказала РБК-Україна співдиректорка програми “Майбутнє України” Центру геополітики Кембриджського університету Вікторія Вдовиченко.
За словами Вдовиченко, в цьому контексті роль комунікатора зі США, крім Орбана, також може відійти прем'єр-міністру Італії Джорджії Мелоні. Вона, з одного боку, дотримується схожих з Трампом поглядів. З іншого, на відміну від Орбана, представляє одну з найпотужніших країн ЄС та не перебуває в політичній ізоляції.
Під час передвиборчої кампанії Трамп щодо Європи робив акцент на двох меседжах.
Перший – щодо економіки, і стосується він не лише Євросоюзу, а й Китаю. Ще в перший президентський термін Трамп всіляко боровся проти засилля іноземного експорту у США. Мовляв, дешевші європейські та китайські товари роблять підприємства у США неконкурентноздатними, що призводить до їх закриття, і американці втрачають робочі місця. У планах Трампа – запровадження імпортних мит, що може серйозно вдарити по європейській економіці.
З іншого боку, раніше Трамп заявляв про плани різко обвалити ціни на енергоносії. Така думка звучала в контексті інструментів тиску на Росію.
"Коли у Путіна барель по 100 доларів – війна працює. Путін не зможе воювати з нафтою по 40 доларів", – зазначив Трамп 8 вересня.
В контексті ЄС зниження цін означало би певне покращення, адже протягом багатьох років європейська економіка процвітала на дешевих газі та нафті з РФ. Коли ж через російську агресію постачання припинилися, їх довелося терміново заміняти дорожчими.
"Це те, що Трамп, в принципі, може зробити, дуже легко і просто, таким чином "шантажуючи" своїх противників, або країни, де перетинаються стратегічні інтереси Сполучених Штатів. А також певним чином впливати ще й на геополітичних гравців, таких як Російська Федерація, Саудівська Аравія", – зазначила Вдовиченко.
Другий меседж Трампа – європейські члени НАТО мають витрачати більше на свою власну оборону. Порівняно з першим терміном Трампа прогрес у цій сфері справді є, переважно через усвідомлення російської загрози для Європи та необхідність допомагати Україні.
За даними самого НАТО, у 2024 році понад 20 країн-членів витрачатимуть на оборону понад 2% від ВВП, а 5 країн альянсу – понад 3%. Серед лідерів – Польща, Естонія, США, Латвія та Греція. Відстають за видатками переважно країни Південної Європи, а також Бельгія. Тож принаймні у цій сфері в лідерів ЄС є точки дотику з Трампом.
Якою є нинішня позиція Трампа щодо цих питань, та які межі його компромісів,, залишається невідомим. Напередодні зустрічі у Будапешті Euronews повідомляло, що Орбан може влаштувати відео-конференцію європейських лідерів із Трампом. В такому випадку, багато чого могло б прояснитися, але ця розмова так і не відбулася.
Європейські лідери домовилися закликати Трампа "уникати торгових воєн, підтримувати Україну та утримуватися від порушення світового порядку", повідомило Reuters.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС повинен бути єдиним. Щодо російського вторгнення в Україну, за її словами, що важливо, щоб "автократи цього світу отримали дуже чіткий сигнал про те, що не право сили є важливим, а верховенство права є важливим".
Прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден підкреслив, що для Європи важливі цінності.
"Президент Трамп іноді відомий своєю непередбачуваністю, нестабільністю, тому нам потрібен діалог…Ми будемо шукати діалогу, але ми не відмовимося від наших принципів", – заявив Фріден.
Президент України прибув до Будапешта на запрошення Віктора Орбана та Голови Ради ЄС Шарля Мішеля. У його програмі зустрічі із головними союзниками України – прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та генсеком НАТО Марком Рютте. Порядок денний таких зустрічей, як правило, стосується "звіряння годинників" відносно допомоги Україні.
Та цього разу в президента України також є можливість почути фідбек від широкого кола партнерів щодо плану перемоги. Нагадаємо, план було презентовано у жовтні, і з того часу в кожній з країн встигли провести внутрішнє його обговорення.
Крім того, президент Зеленський – один з небагатьох, хто встиг переговорити з Трампом телефоном. На саміті він поділився враженнями від цієї розмови.
"Вчора я розмовляв з президентом Трампом, як і багато хто з вас. Це була хороша, продуктивна розмова. Звичайно, ми ще не можемо знати, якими будуть його конкретні дії. Але ми сподіваємося, що Америка стане сильнішою", – сказав він.
Ще один аспект візиту Зеленського пов'язаний із двосторонніми відносинами України та Угорщини. Як писало РБК-Україна, між Києвом та Будапештом намітилося обережне зближення. Візит президента України в Угорщину, до слова, перший з початку повномасштабного вторгнення, міг би стати ще одним етапом у цьому процесі.
Але Орбан під час саміту показав своє справжнє ставлення до України. З офіційної трансляції саміту вирізали виступ Зеленського. Це може свідчити, що угорський прем'єр відчуває свою виграшну позицію і, схоже, надалі буде створювати проблеми як Україні, так і Європі.
Під час підсумкової прес-конференції після саміту Зеленський не залишився у боргу, відпустивши кілька гострих "шпильок" на адресу угорського лідера. Зокрема він дуже різко розкритикував заклики Орбана до "припинення вогню" без отримання Україною відповідних гарантій безпеки, а саме вступу до НАТО.
"У документі (проекті двосторонньої угоди між Україною та Угорщиною, - ред.) на сьогоднішній день немає підтримки України з боку Угорщини в НАТО. Так, як цього немає, цей документ не підписано. На цьому крапка", - наголосив Зеленський.
Його кілька разів запитували і про те, як президентство Трампа з його обіцянками "закінчити війну за 24 години" позначиться на перспективах України у війні. "Я вірю, що Трамп справді хоче швидкого закінчення війни. Хоча це не означає, що це вийде", - сказав Зеленський.
Нагадаємо, у США на президентських виборах більшість голосів отримав представник Республіканської партії Дональд Трамп. Формально його обрання відбудеться 5 січня 2025 року колегією виборників, однак вже зараз низка світових лідерів привітали Трампа з перемогою.
При написанні матеріалу використовувались публікації Euronews, Politico.eu, коментарі дипломата, надзвичайного і повноважного посла Андрія Веселовського та співдиректорки програми “Майбутнє України” Центру геополітики Кембриджського університету Вікторії Вдовиченко.