Гаряча "сіра" зона. Як ЗСУ відбивають ворожі штурми біля Лиману

Росіяни посилюють тиск на Лиманському напрямку, намагаючись відбити раніше деокуповані ЗСУ території. Що думають про ворожий наступ українські військові та місцеві жителі – у репортажі РБК-Україна.

У вересні світ спостерігав за гарячим "лиманським котлом", який організували українські війська для армії окупантів. Росіяни тоді тікали, спалюючи мости та залишаючи техніку тільки з однією надією – залишитись живими.

Сьогодні вони знову наступають на місто, навіть перекидаючи сили з Бахмутського напрямку. Все для того, щоб повернути Лиман під свій контроль і підготувати плацдарм для наступу на краматорську агломерацію. Але українська армія міцно закріпилась на позиціях та не пропускає ворога.

***

Ранок на базі одного з військових підрозділів починається з поганих новин. Вночі росіяни пробували штурмувати позиції українських сил на Лиманському напрямку. Нашим вдалось відбити цей удар, але з втратами, з кожним днем окупантів стає все більше.

Ми в’їжджаємо в село Терни, за декілька кілометрів від якого тривають бойові дії. Населений пункт залишається лише на карті, по факту – він розтрощений ударами важкого озброєння. Більшість будинків знищені "Градами" чи артилерією. По переораних танками дорогах важко проїхати легковому автомобілю. За можливості пересуваємось пішки, часто перебіжками. Тут постійно "літають" російські снаряди.

Колись це було звичайне село зі звичайними проблемами, а тепер їх немає. Бо з нього виїхали всі місцеві, боячись стати наступною жертвою атаки.

"В цій розбитій будівлі досі лежать тіла наших хлопців. Дружина одного з них пише, все сподівається, що її чоловік живий. А наші просто не можуть дістатись до них… Завалено все", – розповідає військовослужбовець Руслан, коли ми проїжджаємо біля рознесеної в мотлох будівлі. Забрати з-під завалів тіла його побратимів зможуть лише відповідні служби, а поки тут "гаряча" зона – це неможливо.

Взагалі в цьому селі кожна друга будівля у такому вигляді, тому місцеві вже давно покинули населений пункт. Бажання залишитись живими пересилило "роками нажите" майно. Військові підтримують таке рішення, знаючи жорстокість війни та цінність життя.

Саме Терни є однією з перешкод для захоплення росіянами Лиману. Сьогодні ворог акумулює сили, щоб знову штурмувати не так давно звільнене від російської агресії місто, яке тільки оговтується від ран окупації.

Крім Тернів, шлях до міста перекривають Ямполівка, Зарічне, Торське, а також Червонолиманське водосховище. Наступ прямо через них займає багато ресурсів, штурми проходять зі значними втратами для ворога, тому їхня тактика змінюється.

"Вони тепер намагаються обходити населені пункти. Наприклад, пробують йти на Лиман через ліси. В них не виходить. Але і в прямих боях у них не виходить отримати те, що хочуть. Тому топчаться на місці", – розповів виданню очільник однієї з розвідгруп, яка працює на цьому напрямку.

Вперед пробують просуватись і українські війська, каже співрозмовник. Вже місяць ЗСУ намагаються підійти до Кремінної. І хоч наші сили й мають певні успішні наступи на цьому напрямку, але їм не вдається закріпитись, адже ворог, у свою чергу, проводить свої наступальні дії.

Експерти з Інституту вивчення війни припускають, що окупанти починають великий наступ і кидають основні сили в район Кремінної. Міноборони Росії раніше заявило, що підрозділи Центрального військового округу (ЦВО) армії РФ діють на Лиманському напрямку (район на захід від Кремінної) і застосовують термобаричні важкі вогнеметні системи ТОС-1 (в російській армії систему ТОС-1 називають "Буратіно", її модифікацію ТОС-1А - "Солнцепьок").

Експерти ISW вважають, що залучення в районі Кремінної таких систем, які зазвичай є майном на рівні військового округу, свідчить про те, що російське командування вважає цю ділянку фронту пріоритетною. За останній тиждень на лиманському напрямку агресор завдав рекордної кількості артударів .

Згідно з картою DeepState, ворог дійсно активізувався на напрямку Кремінна - Лиман. Він накопичує тут сили, російську техніку починають перекидати навіть з Бахмутського напрямку. Бійці, що працюють під Лиманом, говорять, що ворог став більш активний, частіше штурмує, а особливо вночі.

"Лізе їхня піхота маленькими групами. Намагаються підходити з різних сторін. Ми виїжджаємо, коли потрібно, починаємо відстрілювати. Але взагалі, піхота справляється. Зараз дуже багато російських солдатів в посадках. Вони вже в наглу лізуть як таргани", – розповів виданню танкіст з позивним "Шева".

Він разом з побратимами під час вигнання окупантів з Харківської області "затрофеїв" декілька російських танків, які тепер воюють на українській стороні. Говорить, цю ділянку фронту їхній підрозділ тримає міцно, ворогу не вдається пройти.

В південнішому Торському ситуація гірша. Крім постійних обстрілів населеного пункту, ворог так само пробує наступати на село. Їм звідси вигідніше йти на Лиман, зокрема через відсутність такої перешкоди як водосховище.

"Пропагандистські канали вже почали писати, що взяли Торське. Ну їм то тільки хочеться. Хоча, коли вони починають говорити про захоплення населеного пункту, то значить, що вже наближаються. Але ЗСУ тримають оборону, там все під нашим контролем", – розповів виданню розвідник з цього напрямку.

Сьогодні окупанти кидають всі сили для захоплення Донецької області до річниці повномасштабної війни. Однією зі важливих цілей є Лиман, який міцно тримає оборону.

Під’їжджаючи до міста, бачимо як по ньому пройшовся кремлівський апокаліпсис. Хоч земля вже звільнена та прибрана від тіл російських окупантів, місто досі залишається сірим та наляканим. Кожний будинок відчув на собі хвилі наказів хворобливого диктатора. Сліди російського панування в Лимані залишаються у вигляді скаліченого життя зґвалтованих жінок, пробитих стель десятків житлових будівель та докорінно знищеною інфраструктурою.

Наслідки ворожих обстрілів у Лимані (Фото: Анастасія Рокитна/РБК-Україна)

Хоч місто вже пів року звільнене від російської орди, але досі малолюдне. Бачити таким Лиман важко й місцевим жителям, які залишались тут всю окупацію. Дорогою бачимо пані Валентину, яка поверталася з магазину, тримаючи в руках пакет з продуктами.

"Зараз набагато легше стало. Поки тут були росіяни, вони просто грабували, забирали те, що хотіли. І ніхто не міг їм відмовити. Ми жили за їхніми правилами. Це було жахливо. Нікому не бажаю того пережити", – поділилась вона з виданням.

Жінка говорить мало, бажаючи швидше піти. Місцеві тут не сильно говіркі після того, як окупанти хапали "на підвали" за проукраїнську позицію.

Зараз люди видихають залишки "російського світу". Життя поступово відновлюється. В магазинах з’являються свіжі продукти, полиці забиваються одягом, але населення ще боїться повертатись назад. Саме Лиман стоїть на шляху росіян для можливого наступу на Слов’янськ, тому про безпечні умови тут ще ніхто не говорить.

Путіна, який вчергове поставив за ціль взяти Донецьку область до кінця березня, не хвилює ні українське населення, ні російське. Знищуючи наші регіони, диктатор не розуміє, що підписує вирок всьому своєму народу. А той, здається, і не проти втрачати тисячі життів в українських землях.