Гамбіт Макрона. Як ультраправі програли вибори у Франції та що буде далі

Зміст

• Хто переміг на парламентських виборах у Франції
• Яким може бути новий уряд Франції
• Чого чекати Україні від результатів виборів у Франції

Хто переміг на парламентських виборах у Франції

Ввечері неділі, 7 липня, екзитполи показали попередні результати голосування в другому турі виборів до Національного зібрання (нижньої палати парламенту), які здивували не лише Францію, а й всіх, хто слідкував за французьким волевиявленням. Ультраправа партія "Національне об’єднання", лідеркою якої є відома проросійськими (або ж останнім часом – як мінімум україноскептичними) поглядами Марін Ле Пен, розгромно програла, попри першість в першому турі.

Прогноз екзитполів зранку підтвердили і офіційні результати голосування. Так, найбільше голосів у другому турі отримало ультраліве об’єднання "Новий народний фронт" (178 мандатів), на другому місці опинилася президентська коаліція Еммануеля Макрона (162 мандати), а на третьому – "Національне об’єднання" Ле Пен (143 мандати). Ще 69 мандатів здобули "Республіканці", а решту з 577 місць в парламенті розділили між собою кандидати від інших партій.

Однак кожна з трьох найбільших політсил дуже далека від абсолютної більшості у парламенті – 289 мандатів. Тому однозначного переможця на цих виборах як такого немає. Але другий тур голосування приніс іншу, більш важливу перемогу – ультраправі не здобули владу.

Партія Марін Ле Пен програла вибори в парламент Франції (фото: Getty Images)

На думку директорки аналітичного центру "Eastern Circles" та викладачки паризького інституту "Sciences Po" Анастасії Шапочкіної, цьому результату посприяв тимчасовий ситуативний союз між лівими та коаліцією Макрона.

Суть цього ситуативного союзу полягала в тому, щоб кандидати від лівих знімалися в округах, де може перемогти представник коаліції Макрона, а "макронівці" – навпаки поступалися лівим. І таким чином замість трьох кандидатів в округах повинні були залишитися або лівий та ультраправий, або ж "макронівець" та ультраправий, що значно підвищувало шанси обійти представників політсили Ле Пен.

"І це рокірування сприяло тому, що "Національне об’єднання" прийшло третім. Тобто цей договір не є політичною коаліцією між всіма лівими і Макроном, але був таким ситуативним союзом на другий тур голосування. Це не вперше таке сталося, така практика існувала і до того, і спрацьовувала раніше. Тому була ставка, що спрацює і цього разу", – пояснила Шапочкіна в коментарі РБК-Україна.

У підсумку Ле Пен втратила можливість взяти під контроль французький парламент, оскільки навіть у випадку союзу з іншими політсилами, які не проти співпраці з ультраправими, "Національному об’єднанню" не вистачить мандатів для абсолютної більшості. Тож про загрозу "правого розвороту" Франції можна забути, принаймні на найближчі роки.

Яким може бути новий уряд Франції

Тепер перед умовними переможцями на виборах стоїть інший виклик – сформувати новий французький уряд. Оскільки ані "макронівці", ані ультралівий фронт не здобули абсолютної більшості, для створення уряду доведеться шукати можливості для коаліції. А це насправді задача не з легких.

У Франції голову уряду призначає президент, формальне схвалення парламенту не потрібне – однак парламент може в будь-який момент оголосити уряду вотум недовіри. Тож за традицією президент ставить на чолі уряду представника партії, яка здобула найбільше місць в Національному зібранні.

Вже після оголошення екзитполів вчора ввечері лідер партії "Нескорена Франція", яка входить до лівого блоку "Новий народний фронт", Жан-Люк Меланшон заявив, що новим прем’єром повинен стати представник ультралівих.

"Президент має покликати "Новий народний фронт" до влади", – наголосив Меланшон, додавши, що Макрон "повинен визнати свою поразку" на виборах.

Водночас чинний прем’єр-міністр Габріель Атталь, який представляє коаліцію Макрона, виступив проти співпраці з Меланшоном, а тому коаліційний союз між "Новим народним фронтом" та "макронівцями" дуже малоймовірний.

Жан-Люк Меланшон хоче, щоб новим прем'єром був представник ультралівих (фото: Getty Images)

Але самотужки в ультралівих, звісно ж, немає шансів на формування власного уряду. А оскільки "Новий народний фронт" не однорідна структура, а об’єднання, до якого увійшли ліві та екологічні партії, то в ньому вже почали виникати розбіжності щодо подальших планів. І це загрожує розколом блоку.

Наразі ж, як пише Politico, Меланшон навіть не зміг отримати підтримку інших партій в "Новому народному фронті", тоді як інші лідери ультралівого об’єднання в неділю робили суперечливі заяви. Наприклад, один з лідерів соціалістів – значно поміркованішою політсили, аніж радикальна "Нескорена Франція" – Рафаель Глюксманн виступав за "розмови, дебати та зміни політичної культури".

За словами Анастасії Шапочкіної, сьогодні обговорюється декілька сценаріїв формування нового французького уряду. Один з них – співпраця між "макронівцями" та ультралівими по окремих питаннях.

"Тобто, наприклад, якесь питання постає, чи то питання бюджету, чи питання соціалки або ж питання оборони, і ці сили домовляються кожного разу по кожному з них. Це звичайно дуже великий головний біль, але це значно кращий варіант, ніж якби більшість набрало "Національне об’єднання", – сказала вона в коментарі РБК-Україна.

Ще один сценарій – уряд технократів, члени якого будуть однаково віддалені від усіх партій. Але, як говорить Шапочкіна, зараз такий варіант виглядає найменш реалістичним. До нього могли б прийти, якби "Національне об’єднання" Ле Пен змогло б здобути відносну більшість в парламенті, але сьогодні Макрон все ще має сильну позицію для коаліційних переговорів, хоч його політсила й опинилася на другому місці.

Тому наразі, за словами Шапочкіної, всі у Франції очікують, що "макронівці" та ультраліві будуть домовлятися щодо кожного з майбутніх міністрів. За найоптимістичнішим сценарієм – це питання відкладуть на час Олімпійських ігор, які триватимуть у Парижі з 26 липня по 11 серпня.

І цей сценарій вже почав реалізовуватися. Ввечері неділі прем’єр Атталь анонсував, що зранку подасть у відставку. Але вже сьогодні вдень стало відомо, що Макрон відставку не прийняв та попросив Атталя залишитися поки головою уряду, щоб "забезпечити стабільність в країні".

Габріель Атталь поки залишається прем'єром Франції (фото: Getty Images)

Тож наступним кроком будуть вибори нового президента Національного зібрання, які відбудуться 19 липня, коли новий склад французького парламенту вперше збереться на засідання.

"І потім будуть вже вестися перемовини. Але, мені здається, що призначення радикальних прем'єр-міністрів дуже малоймовірне, тому що повинні співпрацювати обидві гілки влади – і виконавча, і законодавча. Але й того, кого запропонує президент, не повинне відхилити Національне зібрання", – додала Шапочкіна.

Лідер Соціалістичної партії, яка входить до "Нового народного фронту", Олів'є Фор заявив сьогодні, що ультраліві повинні запропонувати свого кандидата в прем’єри вже цього тижня. Хто ним буде, вони ще не знають, але, як сказав лідер соціалістів, Меланшон не має відповідного "профілю" для такої посади, бо щодо його фігури є "найбільше розбіжностей" навіть в ультралівому альянсі.

За словами Шапочкіної, серед ультралівих є достатньо "притомних" людей, які могли б бути кандидатами на посади в уряді. Але найімовірніший сценарій, на її думку, полягає в тому, що прем’єром оберуть когось не дуже публічного, поміркованого та "приємного" для всіх – і для лівих, і для "макронівців". Таким чином може розвиватися ситуація і з міністрами.

"Тобто, можливо, ми побачимо людей, яких ми ще не бачили, але які мають вагу в політичному житті Франції, просто не є дуже публічними і не будуть сильно розколювати суспільну думку. Всі чекають реально домовленостей. Хоча, звичайно, Меланшон сказав, що не готовий до компромісів, але абсолютної більшості у них немає, й іншого виходу, як йти на компроміси, вони не мають", – резюмувала Шапочкіна.

Зі 178 місць, які здобув у другому турі "Новий народний фронт", – 72 займають депутати від "Нескореної Франції" Меланшона, 64 – соціалісти, 33 – "зелені", а ще дев’ять – депутати-комуністи. Теоретично, якби Макрон зміг домовитися про співпрацю з соціалістами (які й самі натякали на готовність до переговорів) та "зеленими", це разом зі 162 голосами президентської коаліції забезпечило би чималу кількість депутатів у парламенті, та дозволило б сформувати уряд меншості.

Але, як зауважила Шапочкіна в розмові з РБК-Україна, сьогодні ніхто у Франції достеменно не знає, як будуть розвиватися події далі, та до яких угод лідери парламентських перегонів дійдуть в кінцевому підсумку.

Чого чекати Україні від результатів виборів у Франції

Оскільки політсила Ле Пен, яка перед першим та другим туром обіцяла припинити передавати українцям ракети Scalp, пролетіла на цих виборах, то навряд чи варто чекати якихось радикальних змін французької політики щодо України. Так, позиція ультралівого Меланшона не надто відрізняється від поглядів Ле Пен, та навряд чи йому дадуть очолити французький уряд.

Та й загалом у Франції зовнішню політику визначає президент, а Макрон обійматиме цю посаду ще три роки – до наступних виборів, які відбудуться у 2027 році.

Під час підготовки матеріалу використовувались публікації видань Le Figaro, BFM TV та Politico, заяви французьких політиків, а також коментар директорки аналітичного центру "Eastern Circles" та викладачки паризького інституту "Sciences Po" Анастасії Шапочкіної.