У галузі заявляють про оборонні закупівлі поза Prozorro: чи є корупція та порушення

Загроза зриву постачань за кілька місяців

Про ризик зриву постачань через паузу в тендерній контрактації першим написав виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко.

За його словами, Міноборони переходило від прямих контрактів до конкурентних тендерів, однак АОЗ фізично не могла їх оголошувати без затверджених тактико-технічних характеристик (ТТХ), які мали готувати центри компетенцій, сформовані ще з лютого.

Через тривалий виробничий цикл галузь попереджала, що пауза в контрактації загрожує дефіцитом озброєння для армії за пів року, критична ситуація може настати навіть швидше – за кілька місяців.

Ситуація зрушила з місця лише після того, як Міністерство оборони погодило переважну більшість ТТХ, яких галузь чекала місяцями, і передало їх для запуску закупівель — це сталося після зустрічі з представниками виробників тривалістю близько трьох годин, першої такого формату за майже пів року.

Втім, після цього проблеми не зникли. За словами голови Антикорупційної ради при Міноборони Юрія Гудименка, розпочалася нова хвиля звернень від виробників – уже щодо самих умов оголошених тендерів.

Читайте також: Чи стане Brave1 українською DARPA та чи буде зброя на фронті: інтервʼю з CEO Ради зброярів

Що відомо про порушення під час закупівель дронів

Джерело РБК-Україна в оборонній галузі повідомило про можливі корупційні ризики під час проведення Агенція оборонних закупівель (АОЗ ДОТ) конкурентної закупівлі ударних та розвідувально-ударних безпілотників з модулем волоконно-оптичного зв'язку.

За словами співрозмовника видання, 20 серпня АОЗ листом запросила виробників подати комерційні пропозиції на 52 лоти техніки, встановивши строк подання до 26 серпня.

При цьому закупівля відбувається поза електронною системою Prozorro – шляхом розсилки документації електронною поштою обмеженому колу підприємств, без оприлюднення оголошення та без електронного аукціону.

Джерело зазначає, що такий спосіб не передбачений вичерпним переліком способів оборонних закупівель, визначеним постановою Кабміну №1275 (відкриті торги, спрощені закупівлі, електронний каталог або рамкова угода), і позбавляє учасників права на оскарження та роз'яснення умов, передбачених Законом “Про публічні закупівлі”.

Співрозмовник видання також звертає увагу на низку ознак, які, на його думку, можуть свідчити про формування умов закупівлі під конкретного виробника:

• частину технічних характеристик (максимальну/робочу висоту польоту, крейсерську швидкість, злітну масу) взагалі не визначено;
• інші показники деталізовані настільки вузько, що їм може відповідати продукція обмеженого кола виробників.

Кваліфікаційні критерії учасників, за словами джерела, не встановлені, а на підготовку пропозицій відведено лише чотири робочі дні замість мінімум 6, передбачених статтею 25 Закону “Про оборонні закупівлі”.

Джерело РБК-Україна підкреслює, що АОЗ та Міноборони мають досвід проведення прозорих конкурентних закупівель – попередні закупівлі за цим напрямом проводились із використанням спеціально розробленого модуля на платформі Prozorro у формі закритої рамкової угоди.

Ще один співрозмовник РБК-Україна з оборонної галузі зазначає, що ще до наради з Міноборони щодо закупівель однією з головних претензій залишалося те, що центри компетенцій так і не були створені.

Ще одна проблема, за словами джерела, – відсутність тендерів на критично важливі позиції: наземні роботизовані комплекси, FPV-дрони різних типів, дипстрайки та боєприпаси всіх найменувань і калібрів для БПЛА.

Можна закупити безліч дронів, зазначає джерело, але без боєприпасів, якими їх споряджати, це залишається марною тратою ресурсу. Наразі саме така ситуація і склалася: тендер на дрони проведено, а питання боєприпасів досі не вирішене.

Із позитивного джерело виділяє те, що АОЗ передбачило обмеження – не більше 50% лоту в одні руки, аби розширити коло учасників. Водночас це саме обмеження, за оцінкою джерела, теоретично дозволяє двом великим виробникам домовитися між собою й фактично поділити весь ринок.

Окремо співрозмовник звертає увагу на те, що тендерні процедури – це насамперед час.

Крім того, самі тендери залишаються закритими: невідомо, хто перемагає, які суми фігурують, яка середня ціна. У системі, де в одному міністерстві зосереджені всі функції – формування ТТХ, вимог до виробництва й виробників, закупівлі, гранти, відбір перспективних технологій і водночас контроль якості, — виникає, за словами джерела, класична ситуація "сам у себе купую, сам себе контролюю".

Водночас, якщо перехід на тендерні процедури є вимогою Євросоюзу для отримання фінансування, джерело не бачить у цьому проблеми – подібні процедури в Україні проводили й раніше, без зовнішньої вказівки.

Ризик, на думку співрозмовника, в іншому: повний перехід виключно на тендери прискорить формування "праймів" – великих надійних постачальників, здатних гарантувати ціну, якість, обсяги й швидко відновлюватися у разі втрат виробництва.

Це, зазначає джерело, логічна і загальносвітова практика, яку розуміє й підтримує. На кожному сегменті ринку вже сформувалася п'ятірка провідних виробників, які тісно конкурують між собою, зокрема й на міжнародному рівні, тож певна конкуренція збережеться і в новій системі.

Головне, підсумовує джерело, щоб ця конкуренція залишалася конкуренцією якості, а не звичною для галузі історією.

Що кажуть в Антикорупційній раді при Міноборони

Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко у коментарі РБК-Україна заявив, що прямих доказів того, що якісь тендери виписувалися під конкретних учасників, немає. Втім, за його словами, є ознаки нестабільності самого процесу.

"У нас дійсно за останні кілька тижнів, якраз коли активізувалися тендери, стався шквал запитів від виробників – офіційними листами, неофіційними дзвінками. Їх дуже багато по дуже різних тендерах", – зазначив Гудименко.

За його словами, частину цих звернень Антикорупційна рада комунікує з Міністерством оборони та АОЗ, і частина умов, які виставлялися в тендерній документації, після цього трансформується в кращий бік. Це, на думку Гудименка, означає, що такі умови або справді не були ідеальними, або не були обов'язковими – інакше їх не можна було б змінити.

Гудименко зазначив, що в Міноборони та АОЗ ДОТ реагують на звернення виробників – це "дуже правильний" підхід.

Він також наголосив, що перехід на закупівлі озброєння, боєприпасів, дронів і подібної техніки через тендери – складна історія, яка супроводжуватиметься великою кількістю проблем і деталей. За його словами, хороша комунікація з виробниками, які беруть або планують брати участь у тендерах, здатна вирішити частину цих проблем.

"Виробників, які роками працювали по тій системі, що була випрацьована, тривожить невизначеність і зміна правил гри. І ця зміна правил гри має відбуватися тільки й виключно в постійній комунікації 24 на 7", – зазначив Гудименко.

За його словами, це важко, може не вистачати людей, а самі виробники можуть бути непростими у спілкуванні. Але головне, щоб усі сторони працювали на єдиний результат.

"Те, чого я особисто дуже боюся, – що негативу навколо тендерів буде стільки, що ця ідея просто заглохне, і все буде як було. Я б цього не хотів", – сказав Гудименко.

Він додав, що тендери – потенційно дуже якісний інструмент: більш справедливий і прозорий, який дозволяє закладати нецінові критерії. Але якщо на старті процес супроводжуватиметься великою кількістю скандалів, цей шанс знеціниться.