Українська наука переходить до нової моделі фінансування – тепер держава спрямовутиме ресурси не для утримання площ і ставок, а для конкретних результатів. Про те, чому ця реформа стала неминучою під час війни, як відбулася найбільша атестація установ і ЗВО, що зміниться для університетів та науковців – у колонці Дениса Курбатова для РБК-Україна.
За майже чотири роки повномасштабного вторгнення українська наука пережила більші втрати, ніж за три десятиліття до цього. Майже 1500 будівель університетів і наукових установ зруйновано або пошкоджено, а лише орієнтовні збитки у сфері перевищили 1,3 млрд доларів.
Частина дослідників і дослідниць виїхала, частина була змушена змінити сферу діяльності. Попри це, майже 80% вчених продовжують працювати в українській освіті і науці, виконувати міжнародні проєкти, публікувати результати, навчати студентів, відновлювати установи після обстрілів.
У цій реальності постало ключове питання: якою має бути українська наука у післявоєнний період – і на які інституції, з урахуванням об'єктивної обмеженості можливостей держбюджету, держава повинна спиратися?
Саме тому ми пішли на крок, який роками відкладали: провели найбільшу в історії країни державну атестацію наукових установ і закладів вищої освіти. І вперше – змінюємо саму логіку фінансування наукових установ: від фінансування площ і ставок, до фінансування результатів.
Україна успадкувала одну з найбільших у Європі наукових мереж: 318 закладів вищої освіти та 395 наукових установ. За кількістю – це рівень провідних і великих європейських країн. За фінансуванням – це один з найнижчих показників в ЄС: 0,33-0,37% ВВП.
За результатами – дуже нерівномірна картина: поряд з потужними університетами та інститутами десятиліттями існують установи, діяльність яких фактично не впливає ні на розвиток держави чи її економіки, ні на міжнародний науковий ландшафт, ні на нові відкриття чи результати.
Тому Україні довелося зробити цю реформу у найскладніший час — але саме війна зробила її неминучою. Вижити в змозі лише система, здатна показувати результат для посилення оборони, для розвитку економіки, для стійкості суспільства.
316 наукових установ і 341 науковий напрям ЗВО пройшли оцінювання.
Воно охопило шість напрямів: аграрно-ветеринарний, суспільний, інженерно-технологічний, природничо-математичний, біомедичний, гуманітарно-мистецький. Робота від початку розроблення Методики атестації до підведення підсумків тривала майже два роки. Вперше методика широко враховувала найкращий міжнародний досвід, зокрема Великобританії, Польщі та Німеччини.
Вперше атестація проводилась за єдиною методикою для ЗВО та НДІ, подання матеріалів та їх верифікація відбувалось через електронну систему “URIS” із залученням близько 2000 українських та 200 іноземних експертів.
Оцінювання здійснювалося за шкалою чотирьох категорій: А (75-100%), Б (50-74%), В (25-47%) та "неатестовані" (нижче 25%). За попередньою методикою в аналогічних процесах частка установ з найвищими категоріями (світовий рівень) сягала понад 85%. Такий результат був сумнівним по суті, і не залишав шансів на його використання у будь яких державних політиках.
Нова процедура враховувала оцінку 37 критеріїв від якості оприлюднення до співпраці з бізнесом, міжнародним партнерами, а також окремо експертне оцінювання впливів (impact) наукових результатів установ та університетів на розвиток передової науки, технологій, на економіку та суспільство, навіть був оцінений окремий вплив установ на популяризацію науки як такої.
Більше того, тепер у держави є цілий масив даних і про результати, і потенціал не тільки установ, а і їх підрозділів, тобто лабораторій, відділів та кафедр. Це дозволило сформувати максимально можливу на цьому етапі об'єктивну оцінку наукової сфери країни.
Уперше за останні десятиліття держава заклала в бюджет на 2026 рік рекордні 19,9 млрд грн на наукову сферу, що на 5,4 млрд грн або на понад 40% більше, ніж є зараз. З цієї суми понад 3 млрд грн виділяються як додаткове базове фінансування для установ, що отримали категорії А та Б, за формулою, це: 158 наукових установ та 110 закладів вищої освіти. Це збільшить бюджети цих установ у середньому на 30%.
Нова формула розподілу фінансування враховує ряд параметрів, зокрема: кваліфікаційну групу (коефіцієнт 1 для А та 0,7 для Б); ресурсомісткість експериментальних досліджень (коефіцієнт інфраструктурних потреб +20%); коефіцієнт регіональної підтримки, який застосовується до прифронтових та переміщених установ.
Крім цього, враховуються обсяг залучення коштів бізнесу та міжнародних грантів на дослідження, загальна кількість дослідників та питома вага молодих вчених, а також кількість найбільш впливових наукових публікацій (квартиль Q1).
На внутрішньому рівні фінансування розподіляється між підрозділами за трьома блоками: підвищення заробітної плати кращих підрозділів (57,5-70%), розвиток інфраструктури (17,5-40%), розвиток установи (до 12,5%). Це прозора модель, максимально близька до європейських performance-based funding system.
У результаті атестації у групу категорії А серед університетів увійшли, зокрема: Донецький національний університет імені Василя Стуса, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Національний університет "Києво-Могилянська академія", Національний університет "Львівська політехніка", Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сумський державний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова.
В групі наукових установ найбільш вагомі результати в атестації продемонстрували наступні академічні інститути: Інститут археології Національної академії наук України, Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського Національної академії наук України, Інститут водних проблем і меліорації Національної академії наук України, Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького Національної академії наук України.
Також – Інститут історії України Національної академії наук України, Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України, Інститут монокристалів Національної академії наук України, Інститут надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля Національної академії наук України, Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова Національної академії наук України, Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського Національної академії наук України, Інститут економіки промисловості Національної академії наук України, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, а також ДП КБ ім. Янгеля, яке щороку в середньому залучає понад 1 млрд грн позабюджетних коштів на власне R&D.
Україна фактично отримала свою першу мапу центрів наукової спроможності.
Головне – це переорієнтація системи на досягнення результатів, мова про нові технології, матеріали, розробки, які потрібні країні, передові теорії та методи, які мають вагу у світовій науці. Мережа буде змінюватися. Неатестовані установи можуть бути реорганізовані та приєднані до сильніших, зі збереженням кадрів, майна та лабораторій. І це теж європейська практика.
У більшості країн оцінювання наукових установ має два головні типи наслідків: фінансові, коли результати прямо впливають на розподіл державного фінансування (як у Великій Британії, Польщі, Данії, Італії), та стратегічно-управлінські, коли оцінювання використовується переважно для покращення якості менеджменту, планування та прозорості без жорсткого зв’язку з фінансами (Нідерланди, Франція, Німеччина). У змішаних моделях (Австралія, Швеція, Чехія) оцінювання водночас формує репутацію, стимулює увагу до впливу досліджень і впливає на ресурси.
У нашій мережі кращі установи та університети отримають значно більше можливостей. Вища категорія надає пріоритет у базовому фінансуванні, розподілі місць в аспірантуру та докторантуру (адже більш якісно готувати дослідників можуть лише спроможні установи), можливість участі в проєктах міжнародних донорів та доступі до ресурсів на модернізацію інфраструктури.
Фінансування стає передбачуваним. Адже вперше запроваджується так зване “базове фінансування” досліджень, яке встановлюється за результатами атестації терміном на 5 років, що дозволяє закладам планувати, тобто забезпечити сталий розвиток установ та університетів.
Атестація – це важлива частина набагато більшої системи комплексної трансформації української науки, яку здійснює команда міністерства. Результати цієї трансформації лягають в основу змін у пріоритетах науки, інноваційного розвитку, розвитку інфраструктури, механізмів державного замовлення, формування проєктної аспірантури, Національної системи дослідників, державно-приватного партнерства в R&D та багато чого іншого.
Паралельно Україна активно працює із міжнародними партнерами. У межах Horizon Europe реалізуються проєкти, спрямовані на аналіз та модернізацію дослідницької інфраструктури, загалом за цим конкурсом вже зараз залучено понад 63 млн євро фінансування від ЄС.
У 2025 році створено Коаліцію з підтримки науки, досліджень та інновацій, до якої увійшли 14 країн, Європейська Комісія та провідні міжнародні організації. Світовий банк працює з Україною над реформами у сфері вищої освіти, інфраструктури та управління. Ці процеси співвідносяться з тими змінами, які МОН впроваджує у науковій системі – зокрема, з оновленням підходів до управління, фінансування та оцінювання.
Наука стає частиною національної стійкості. Від оборонних технологій до медичної реабілітації, від енергетики до агросектора – наукові розробки вже впливають на здатність країни вистояти та відновитися. Україна за останні роки фактично здійснює реформу, яка у більшості європейських країн тривала 10–15 років.
Ми робимо це у значно більш стислі строки й у час війни. З 1 січня 2026 року в Україні офіційно запускається нова модель базового фінансування – за результатами. Ми не намагаємося “оптимізувати систему заради економії коштів”, ми показуємо, що трансформація і посилення системи дає змогу збільшувати ресурс. Наша мета — зробити українську науку конкурентною та здатною впливати на розвиток держави.