Європейські квоти проти сталі з Китаю вдарили по Україні: що буде з експортом
Нові обмеження в ЄС змусять скоротити експорт сталі (фото: Getty Images)
Європейські квоти на імпорт сталі запровадили для захисту ринку від дешевшої продукції, зокрема з Китаю, але вони вдарили й по Україні. Через нові обмеження український експорт сталі до ЄС може скоротитися на 50-60%.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю генерального директора "Метінвесту" Юрія Риженкова для BBC.
Україну прирівняли до інших країн
За його словами, Україну фактично прирівняли до інших постачальників, не врахувавши особливі умови – війну, проблеми з логістикою та втрату інших ринків збуту.
"Я вважаю несправедливим, що Україну поставили в один ряд зі всіма іншими постачальниками сталі до Євросоюзу", – сказав Риженков.
Нові правила ЄС передбачають, що без мита до блоку можна ввезти 18,3 млн тонн сталі на рік - це на 47% менше, ніж у 2024 році.
Політика спрямована на скорочення імпорту, оскільки європейським виробникам дедалі складніше конкурувати з дешевшою продукцією, зокрема з Китаю та Туреччини.
Читайте також: Україна втрачає металургію після ударів РФ: чого потребує галузь для відновлення
Ринок ЄС – головний для України
Водночас для України ці обмеження створюють окрему проблему, адже через війну та логістичні труднощі ринок ЄС фактично залишився головним доступним напрямком збуту:
"Доступ до європейського ринку - необхідна умова для виживання. Обмеження, запроваджені владою ЄС, цьому не сприяють", – наголосив експерт.
За його оцінками, через нові квоти експорт української сталі до ЄС може скоротитися на 50-60%. Тим часом у Єврокомісії заявляють, що під час формування нової політики враховували складну ситуацію в Україні.
Для країни зберігається окрема квота, однак у Брюсселі визнають, що обсяги експорту будуть нижчими, ніж у попередні роки.
Читайте також: "Російська сталь іде в ЄС, а українську обмежують": СЕО "Метінвесту" вказав на парадокс квот
Україна призупинила виробництво сталі?
Проблема накладається на різке погіршення ситуації в самій металургії. І за словами Риженкова, всі українські металургійні підприємства за час повномасштабної війни потрапляли під російські удари, а останнім часом інтенсивність атак значно зросла.
У вересні, за його словами, був період, коли в Україні не виробили жодної тонни сталі – вперше приблизно за 150 років.
До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував близько 10% ВВП України та третину експорту. Зараз же галузь одночасно стикається з руйнуванням підприємств, проблемами з логістикою та обмеженням доступу до ключового ринку.
"Ми опинилися у вкрай складній ситуації: через логістичні обмеження ЄС - єдиний ринок, до якого ми маємо доступ. Скорочення цього ринку на 60% аж ніяк не допомагає галузі вижити", – підсумував гендиректор "Метінвесту".
Варто зазначити, що за дев’ять місяців 2026 року бюджет України уже недоотримав близько 49,5 млрд грн податків через блокаду портів та нові квоти ЄС. До кінця року, через зупинку металургії, втрати можуть зрости до 70 млрд грн, а за песимістичним сценарієм - до 100 млрд грн.
