"єВідновлення" - прецедент. Чому партнери готові допомагати з фінансуванням відновлення України

За її словами, як оперативне швидке відновлення, так і стратегічне, яке потребує ретельного планування, вимагає одночасної участі як держави, так і громад на рівні органів місцевого самоврядування. Реалізація програми "єВідновлення", яка є поєднанням зусиль як держави, так і ОМС і частково покриває потребу у швидкому і оперативному відновленні - один з прикладів цього.

"Станом на сьогодні українцям, чиє житло зазнало руйнувань від російської збройної агресії, в рамках "єВідновлення" погодили виплат на 20 млрд гривень, тобто програма працює і працює ефективно. Але ця ефективність була б неможливою без одночасної взаємодії органів місцевого самоврядування і держави. Причому йдеться саме про їх синергію - ОМС працюють, так би мовити в полях, вони обстежують житло, спілкуються з власниками, а держава зі свого боку надає кошти на реалізацію програми і цифрове рішення, без якого робота ОМС була б неможливою -  Реєстр пошкодженого і знищеного майна", - пояснила Шуляк. 

Нині працюють 655 комісій і їх кількість постійно зростає - на старті програми загалом по Україні при органах місцевого самоврядування створили трохи більше ніж 500 комісій, а на початку 2024 року їх було вже 635. Деякі з комісій працюють іноді фактично під обстрілами, фіксуючи за спеціальними чек-листами ступінь пошкодження житла, зазначила Шуляк, але без створення цифрового рішення - Реєстру пошкодженого і знищеного майна, який дозволяє управляти механізмом наданням компенсацій без чиновників, програма була б неможливою.

Другим вдалим прикладом, як місцева і державна влада мають діяти в питаннях стратегічного відновлення, - це створення спеціального планувального документа - програми комплексного відновлення (ПКВ), яка стає дорожньою мапою для постраждалих регіонів. Нині вже майже 200 українських працюють над своїми програмами і кількість тих, хто доєднується до цього процесу, лише зростає.

"ОМС, звісно, є лідерами у плануванні відновлення своїх громад. Але на цьому етапі йдеться не про термінову відбудову - до того стану, у якому громада була до полномасштабного вторгнення, а за принципом “відбудуй краще, ніж було”. ПКВ надалі можуть бути основою містобудівної документації і стратегії розвитку громади, тобто це набагато ширше, ніж просто відновлення", - зазначила Шуляк.  

Вона пояснила, що для підготовки ПКВ, фінансування яких відбуватиметься зокрема за кошти міжнародних партнерів України, потрібно аналізувати безліч чинників - економічне середовище, демографічну ситуацію, екологічні чинники, і навіть заново підходити до планування мережі надання державних послуг - освіти, медицини тощо - такою, якою вона була до війни, після неї функціонувати ефективно вона вже не зможе.

Також громади обов‘язково мають аналізувати безпекові фактори - наявність системи підземних укриттів, споруд подвійного призначення і місць, де все це можна і потрібно побудувати, а також заходи з енергоефективності. Тільки після такого детального всебічного аудиту громада може переходити безпосередньо до заходів з комплексного відновлення. 

"Варто наголосити, що ПКВ - не також інструмент залучення коштів на реалізацію відновлення. Завдяки іншому нашому цифровому рішенню - цифровій екосистемі відбудови DREAM, українські громади вже зараз мають можливість залучати донорів на фінансування процесів свого відновлення. Наші міжнародні партнери бачать, що ми змогли забезпечити рішення, коли всі ці процеси відбуваються максимально прозоро, прибираючи корупційні чинники і усуваючи чиновників від прийняття рішень за допомогою системи DREAM", - підкреслила голова комітету місцевого самоврядування і регіонального розвитку. 

За її словами, цифрові рішення, які нині використовує Україна у своїх відновлювальних процесах, а також принципи прозорості, за якими відбувається її відбудова, міжнародні партнери України оцінюють досить високо. На користь цього говорять обсяги фінансування програми "єВідновлення", до яких вони долучаються.

Так, 200 млн доларів на програму вже виділив Світовий Банк, ще 100 млн євро виділив для компенсацій у 2024 році Банк Ради Європи. При цьому, зараз тривають перемовини щодо другого траншу і продовження фінансування програми "єВідновлення" Банком Ради Європи у наступних роках.

"Наші міжнародні партнери бачать, наскільки прозоро працюють наші відновлювальні ініціативи, наскільки ефективні цифрові рішення, які ми для цього використовуємо і наскільки потужну синергію забезпечує правильна взаємодія держави і ОМС. Тому все це потрібно посилювати. Зокрема, закріпити цифрову екосистему DREAM у якості обов‘язкової для використання громадами. Дія експериментальної постанови, яка регулює її діяльність, буде завершуватись наприкінці поточного року, тож я сподіваюсь, що Парламент підтримає рішення щодо обов‘язкового використання громадами DREAM", - підсумувала Шуляк.