ЄС планує скоротити квоти на імпорт сталі майже вдвічі. Що це означає для України

Європейський Союз оголосив, що з 1 липня скоротить квоти на імпорт сталі майже наполовину, а на обсяги понад встановлений ліміт діятиме мито у 50%.

Рішення пояснюють глобальним надлишком виробничих потужностей та різким зростанням імпорту сталі, що вже призвело до втрати десятків тисяч робочих місць у європейській металургії.

Втім, українські виробники попереджають: нові обмеження можуть фактично закрити для них європейський ринок.

"Вони повністю знищать будь-яку можливість для українських компаній постачати продукцію на європейський ринок", - заявив керівник офісу CEO "Метінвесту" Олександр Водовіз.

За його словами, компанія, яка забезпечує понад половину українського експорту сталі до ЄС, не бачить реальних альтернатив європейському ринку.

За правилами СОТ, нові обмеження поширюватимуться на всіх торговельних партнерів ЄС, включно з Україною, попри дію угоди про вільну торгівлю між Києвом та Брюсселем. Українські чиновники також наголошують, що нові квоти суперечать чинній торговельній угоді між Україною та ЄС, яка не передбачає митних обмежень.

Європейська комісія наразі веде переговори з Україною та ще близько 20 країнами щодо розподілу нових квот. За даними FT, під час попередніх переговорів у Женеві Єврокомісія запропонувала для України безмитну квоту у 713 тис. тонн сталі. Для порівняння: у 2025 році Україна експортувала до ЄС 2,65 млн тонн металопродукції, а сам Євросоюз залишався головним ринком збуту української сталі.

Українська сторона попереджає, що таке скорочення - приблизно на 70% порівняно з минулим роком, - може коштувати країні до €1 млрд експортної виручки в умовах, коли Росія посилює атаки по українській інфраструктурі та промисловості.

У Єврокомісії заявили, що "враховуватимуть складну ситуацію України" та пообіцяли окрему квоту для українських постачальників, хоча й "на нижчому рівні, ніж у попередні роки".

Представник "Метінвесту" також зазначив, що українські металурги фактично не мають можливості швидко переорієнтуватися на інші ринки.

"Ми дивимося на різні ринки, але там присутні росіяни та Туреччина. У них електроенергія у десять разів дешевша, їх не обстрілюють і не бомблять щодня. Ми не бачимо можливості конкурувати з ними на їхніх ключових ринках. Нашим основним ринком завжди була Європа", - пояснив він.

Водночас у Європарламенті вже лунають заклики надати Україні окремий режим. Євродепутатка Карін Карлсбро, яка відповідає за це досьє, заявила, що Україна повинна отримати "дуже особливе ставлення" як країна-кандидат до ЄС, яка перебуває у винятковій безпековій ситуації.

"Ми маємо дуже високі очікування, що Єврокомісія врахує це", - наголосила вона.