ЄС із 1 липня примусово в 2 рази скорочує експорт української сталі, - учасник ринку

За його словами, новий регламент передбачає скорочення загальної безмитної квоти на імпорт сталі до ЄС на 47% - до 18,3 млн тонн на рік, а також підвищення мита на імпорт поза квотою з 25% до 50%.

Атанасов зазначив, що існує ризик поширення нових обмежень і на українських виробників, хоча протягом більшої частини повномасштабної війни українська сталева продукція постачалася до ЄС без мит і квот.

За його оцінкою, у разі відсутності окремого режиму для України поставки української сталі до Євросоюзу можуть скоротитися від половини до двох третин.

Зокрема, для безшовних нержавіючих труб, за його словами, обговорюється квота для України на рівні 5,1 тис. тонн замість історичного обсягу 14,3 тис. тонн за загальної квоти для всіх імпортерів у 32,9 тис. тонн.

Посилаючись на оцінки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Атанасов повідомив, що потенційні втрати можуть становити від 0,5 млрд доларів до 1,2 млрд доларів експортної виручки, близько 8% українського експорту до ЄС та до 1% ВВП. При цьому, за його словами, з урахуванням впливу на суміжні галузі, валютні надходження, бюджет і зайнятість загальний негативний ефект може бути більшим.

Водночас він наголосив, що новий регламент не поширюється на російські сталеві напівфабрикати, для яких винятки діятимуть до 30 вересня 2028 року. За його словами, цьогоріч обсяг таких поставок до ЄС може становити близько 3 млн тонн.

Атанасов також зазначив, що Україна не є джерелом глобального надлишку сталі, боротьбою з яким ЄС обґрунтовує запровадження нових захисних заходів. Крім того, українські експортери вже сплачують механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), що, на його думку, посилює конкурентний тиск на галузь.

Він закликав українську владу домагатися від Європейського Союзу збереження для України окремого торговельного режиму на період повномасштабної війни, зазначивши, що відповідна можливість передбачена самим регламентом з урахуванням статусу України як країни-кандидата до ЄС.

За його словами, це питання стосується не лише металургійної галузі, а й валютної виручки, робочих місць, податкових надходжень та стійкості української економіки в умовах війни.