Експерт пояснив, чому ретранслятори для "Шахедів" неможливо заховати у Києві
Фото: ворожі "Гербери" (скриншот відео)
Пошук ворожих ретрансляторів на дахах і балконах Києва з погляду радіофізики та військової інженерії є ілюзією, яка відволікає від реальних загроз. Справжній важіль противника - базові станції на щоглах у Білорусі та повітряні ретранслятори типу "Гербера".
Про це РБК-Україна повідомляє з посиланням на допис авіаційного експерта Анатолія Храпчинського.
Чому передавач неможливо сховати в місті
На думку Анатолія Храпчинського, сховати в мегаполісі активний радіопередавач, здатний тримати зв'язок із безпілотником у повітрі, технічно неможливо. Це повʼязано з тим, що будь-який такий пристрій випромінює радіохвилі, а отже, "світиться в ефірі".
Експерт стверджує, що в Україні діє одна з найрозвиненіших систем радіочастотного моніторингу, а фахівці УДЦР, Держспецзв'язку та профільних підрозділів спецслужб мають для цього необхідне обладнання.
Йдеться як про стаціонарні радіопеленгатори, так і про мобільні комплекси радіоконтролю на спеціально обладнаних автомобілях з поворотними антенними решітками та прецизійними аналізаторами спектра. За оцінкою Храпчинського, локалізувати несанкціоноване джерело випромінювання в місті - завдання кількох десятків хвилин, причому з точністю до конкретного вікна чи поверху.
Крім того, за його словами, противнику немає сенсу створювати власну інфраструктуру, коли працює цивільна. Якщо потрібно передати телеметрію чи короткий пакет даних із міста, дрон можна оснастити звичайним модемом із SIM-карткою.
Експерт нагадав, що історично до 70% обладнання в мережах 3G та 4G LTE українських мобільних операторів - це китайські вендори Huawei та ZTE, а стандартний стільниковий зв'язок і роумінг є готовим середовищем обміну інформацією.
Водночас, за словами Храпчинського, є й позитивна динаміка: Україна приєдналася до глобальної ініціативи Clean Network, і на рівні майбутнього розгортання мереж 5G китайські системи виключені з контуру безпеки. Він стверджує, що пілотні кластери та стратегічні оновлення ядра зв'язку будуються на обладнанні шведського Ericsson та фінської Nokia.
Де розташована реальна небезпека
Реальну системну небезпеку Храпчинський бачить не в Києві, а за сотню кілометрів на північ - уздовж українсько-білоруського кордону. Справжнім важелем ворога він називає базові станції на висотних щоглах у Білорусі (Гдень, Хойнікі, Махновичі тощо), які працюють у нестандартних сантиметрових діапазонах Mesh-зв'язку (3,2–4,1 ГГц). За його описом, це суверенна цифрова радіомережа, піднята на висоту 70–80 метрів, що б'є спрямованими антенами в бік України.
Головною сполучною ланкою експерт вважає висотні повітряні ретранслятори - безпілотники типу "Гербера", які баражують на висоті півтора-два кілометри. За його словами, вони тримають пряму радіовидимість, передають цифрові команди ударним групам і транслюють оптичні кадри виконання завдань та донаведення на ціль онлайн.
Боротися з цим, на думку Храпчинського, точковим контрбатарейним РЕБом по білоруських вежах та фізичним перехопленням повітряних ретрансляторів у небі.
Читайте також: Реактивні "Шахеди" над Києвом керуються через вежі в Білорусі, - експерт
Раніше РБК-Україна повідомляло, що радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов припустив, що у Києві можуть працювати російські Mesh-ретранслятори, які дають "Шахедам" короткостроковий канал зв'язку для корекції ударів.
За його оцінкою, таких пристроїв може бути від одного до трьох, вони складні для виявлення, а доки вони працюють, повністю закрити місто засобами РЕБ буде важко.
