Єдність, за яку українці борються досі: як виник і що означає День Соборності

Акт Злуки 1919 року: як усе почалося

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві урочисто проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Документ засвідчив об’єднання українських земель і став одним із ключових кроків у формуванні української державності.

На той момент обидві республіки перебували у вкрай складному становищі. УНР за короткий період пережила війну з більшовиками та державний переворот, а ЗУНР вела бойові дії з Польщею.

Міжнародне визнання фактично мала лише УНР - і то обмежене: з боку більшовицької Росії та держав Четвертного союзу, які зазнали поразки в Першій світовій війні. Саме тому ідея об’єднання українських земель давала значно більше шансів на побудову незалежної держави.

Після проголошення Акта Злуки ЗУНР змінила назву на Західну область УНР. Уряд УНР надавав фінансову допомогу західним регіонам - зокрема на закупівлю продовольства, розвиток транспорту, військове будівництво та культуру.

Проголошення Акту Злуки на Софіївській площі 22 січня 1919 року (фото: Український Інститут національної пам'яті)

Між двома фронтами: чому об'єднання довго не протрималось

Попри символічне та політичне значення Акта Злуки, реалізувати його на практиці не вдалося. Головною причиною стала подальша війна з "білими" та "червоними" російськими військами.

У лютому 1919 року урядові установи УНР були змушені залишити Київ, який окупували більшовики. Згодом більшу частину Західної області УНР захопили польські війська, Північну Буковину - румунські, а Закарпаття відійшло до Чехословаччини.

Водночас дата 22 січня 1919 року назавжди залишилася знаковою в історії українського державотворення, оскільки об'єднала українські землі, хоч і не надовго.

Живий ланцюг 1990 року: як це було

Вперше "ланцюг єдності" утворили 21 січня 1990 року. Тоді, напередодні 71-ї річниці Злуки УНР і ЗУНР, майже 3 мільйони людей, узявшись за руки, з’єднали Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Житомир і Київ. На той момент Україна ще перебувала у складі СРСР. "Ланцюг єдності" тоді організував Народний рух України. 

Ця акція стала одним із наймасштабніших у світовій історії - довжина ланцюга перевищувала 770 кілометрів. Подія стала ще одним важливим кроком на шляху до незалежності України.

Офіційного статусу День Соборності України набув у 1999 році за президентства Леоніда Кучми. За часів Віктора Януковича свято не відзначали на державному рівні, а от після Революції Гідності його знову почали офіційно вшановувати.

Учасники акції "Живий ланцюг" на Софійській площі. Київ. 21 січня 1990 рік (фото: uinp.gov.ua)

"Живий ланцюг" на проспекті Свободи у Львові. 21 січня 1990 року. (фото: uinp.gov.ua)

Соборність під час війни: як зараз відзначають свято

Відтоді українці щороку утворюють ланцюги єдності на День Соборності, хоча вони вже не такі масштабні. У Києві традиційним місцем є міст Патона, де люди символічно поєднують правий і лівий береги Дніпра.

Під час пандемії коронавірусу у 2021 році ланцюги єдності проводили в онлайн-форматі. Після початку великого вторгнення Росії масштабних урочистостей в Україні не проводять.

Водночас ця акція вийшла далеко за межі нашої держави, зокрема у 2023 році біженці влаштували "ланцюги єдності" у 25 країнах світу. Цікаво, що навіть українські полярники на антарктичній станції "Академік Вернадський" теж долучились до флешмобу.

Цьогоріч символічний "ланцюг єдності" уже провели у Полтаві - він простягнувся від скверу Героїв України до Соборного майдану. До нього долучились як місцеві жителі, так і переселенці.

Також українська громада Австралії оголосила про низку заходів у Сіднеї, Мельбурні, Канберрі та Перті на знак солідарності з Батьківщиною та відзначення річниці Акту Злуки.

Традиційно українці на День Соборності влаштовують "живі ланцюги єдності" (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)