Оборонні закупівлі для ЗСУ опинилися в центрі уваги через компанії, які пов’язують із санкційним бізнесменом Сєяром Куршутовим. Чому стратегічно важлива галузь залишається вразливою до зловживань та хто насправді заробляє на "крилах" для фронту - у цьому матеріалі.
Безпілотні літальні апарати стали одним із визначальних елементів сучасної війни. На фоні значних людських і матеріальних втрат Збройні сили України дедалі частіше використовують БПЛА для розвідки, коригування вогню та ураження цілей противника. З огляду на це питання державних закупівель дронів - не лише технічне, а й політичне й економічне: від того, хто і на яких умовах постачає безпілотники, напряму залежить обороноздатність держави.
Однак оборонні закупівлі - це сфера підвищених ризиків. Велика кількість грошей, швидкі процедури і обмежена прозорість створюють "вікна" для потенційних зловживань, навіть попри наявність формальних процедур контролю.
Саме на цьому тлі в пресі з’явилися повідомлення про участь у державних контрактах низки компаній, діяльність яких пов’язують із оточенням бізнесмена Сєяра Куршутова - фігури, яка має складну історію у взаєминах із санкційними механізмами та правоохоронними органами.
У публікаціях українських медіа від кінця 2025 року йдеться про кілька юридичних осіб, які були допущені до контрактів Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Держспецзв’язку як постачальники безпілотних авіаційних систем. Серед них:
Цікаво, що три з цих компаній під час повномасштабного вторгнення стали резидентами Дія.Сіті і наростили свої доходи на порядки. Зокрема "Євро Таннелс" першою отримала статус резидента Дія.Сіті - восени 2023 року. За даними поданої фінзвітності, товариство втричі за 2024 рік наростило продажі та в три рази збільшило чистий прибуток. Кількість штатних працівників на кінець 2024 року склав 90 чоловік.
"Коляда КА" - резидент Дія.Сіті з грудня 2024 року. В штаті на кінець 2024 року - 9 осіб. Обсяг доходів в 2024 році - 43 мільйонів грн. В першому кварталі 2025 року - менше 3 млн грн. Інша - ТОВ "АРЕС" - отримала резидентуру Дія.Сіті з другої спроби, наприкінці 2025 року.
Ці дані легко перевіряються у відкритих реєстрах (наприклад, через ресурси Опендатабот та YouControl), і вони спростовують твердження про те, що всі компанії мають глибокий профільний досвід роботи саме з авіаційними або оборонними технологіями. Сам факт реєстрації юридичної особи не є порушенням, але він відкриває логічне питання - за якими критеріями таких постачальників допускали до ключових оборонних контрактів.
Сєяр Куршутов - непересічна фігура в українському бізнес-середовищі. Він потрапив у поле санкційних обмежень 2021 року, коли Рада національної безпеки і оборони включила його до переліку осіб, пов’язаних зі злочинними схемами контрабанди та іншими ризиковими операціями (Додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) - Ред.). Тоді рішення про застосування санкцій супроводжувалося заявами про порушення митних правил та ризики для економічної безпеки.
Згідно з офіційними документами, у 2024 році частина санкційних обмежень щодо Куршутова не була продовжена після завершення строку їх дії. Це сталося в межах загального рішення Ради нацбезпеки №601/2024, яке оприлюднено на сайті Президента.
Сам факт припинення дії санкцій викликав суперечки в публічному просторі, оскільки не всі зацікавлені сторони погоджувалися з таким рішенням. Копії та додатки до рішення РНБО містять списки фізичних і юридичних осіб, але детальної аргументації щодо зняття окремих позицій у публічному доступі немає.
Особливий резонанс мала історія з петицією Георгія Туки - волонтера і колишнього заступника міністра у справах тимчасово окупованих територій. Вона, як повідомив Тука в своєму Facebook, була подана з проханням відновити санкції проти Куршутова, але пізніше зникла з офіційного сайту Президента. Це не означає автоматичного відновлення санкцій, але підкреслює, що історія навколо санкційного статусу Куршутова викликає питання і увагу як медіа, так і суспільства.
Ще одне твердження, яке неодноразово з’являлося в інтернет-джерелах, стосується нібито наявності у Куршутова чинного паспорта Російської Федерації та російського податкового номера. Такі повідомлення публікувалися у ЗМІ, але вони не мають офіційних підтверджень зі сторони відповідних державних органів.
Наприклад, ексглава Луганської ОВА опублікував нібито виписку з реєстру російської податкової служби, згідно з якою людина на ім’я Куршутова Сєяра Османовича має діючий індивідуальний податковий номер у Росії та паспорт громадянина Російської Федерації, який начебто був йому виданий 24 червня 2014 року.
Дані про паспорт РФ у Куршутова (фото: facebook.com/george.tuka)
Також Тука навів дані Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно з якими у 2016 році Куршутов притягався до адміністративної відповідальності Каланчацьким районним судом за незаконний перетин кордону.
"Суть справи проста: він здійснив в'їзд на тимчасово окуповану територію Криму поза межами контрольно-пропускних пунктів. Простими словами - заїхав із боку Росії. Скоріш за все - за тим самим російським паспортом, отриманим у 2014 році. Це ще один пазл, який підтверджує його вільне пересування і зв'язки з територією, яку контролює ворог", - зазначає Тука у своїх соціальних мережах.
Дані з Єдиного державного реєстру судових рішень (фото: facebook.com/george.tuka)
Редакція звернулася до Служби безпеки України з проханням надати правову оцінку цим повідомленням і підтвердити або спростувати наявність таких документів у публічного діяча. Додамо, що такі дані також мають бути у Державної міграційної служби.
Окремо в медіапросторі фігурують дані про бізнес-активи родини Куршутова за кордоном. Зокрема, у Відні зареєстрована компанія AmbraCosmetics GmbH, яку пов’язують із дружиною підприємця - Катериною Любчик.
Катерина Любчик - дружина Куршутова (скриншот: instagram.com/katya_lubchik)
Офіційні дані про структуру власності цієї компанії в українських джерелах не оприлюднюються, але в реєстрах Австрії можна побачити її як діючу юридичну особу з відповідними кодами діяльності в сфері косметики та парфумерії.
Дані щодо компанії AmbraCosmetics GmbH (скриншот: реєстри Австрії)
Ще один бренд, що згадується в медіа - Zielinski & Rozen, який має франшизні точки в Україні. Перші згадки про нього в контексті начебто російського походження з’явилися ще в 2022 році, коли деякі українські ресурси підкреслювали, що продукція марки має зв’язки з РФ, а частина бізнес-ланцюжків могла здійснювати сплату податків до російського бюджету.
Дані про юридичну особу у російських реєстрах (скриншот: виписка з реєстру)
Однак варто відзначити, що прямі підтвердження всіх цих тверджень потребують додаткових документальних перевірок у реєстрах ЄС і відкритих базах даних про кінцевих вигодонабувачів.
Останнім часом Бюро економічної безпеки України відкрило кримінальне провадження, у межах якого, за повідомленнями ЗМІ, перевіряється можливе завищення цін на окремі закупівлі БПЛА, що може мати ознаки розтрати державних коштів. Якщо ці дані підтвердяться, мова може йти про втрати бюджету в особливо великих розмірах.
Зокрема, за даними розслідування, низка компаній, серед яких фігурують ТОВ "Євро Таннелс", ТОВ "Арес", ТОВ "Коляда КА", ТОВ "ГЕ Технолоджі" та ТОВ "Флайтех Україна", мають ознаки спільного управління та неспеціалізованої господарської діяльності. Водночас керівники цих підприємств раніше працювали у сфері лісопильного бізнесу та мають спільні контактні дані, що викликає запитання щодо прозорості укладених угод.
Згідно з даними слідчих, що посадовці компанії ТОВ "Євро Таннелс" організували змову з представниками Державної служби спеціального зв'язку та ДП "Агенція оборонних закупівель", а також польською фірмою DEEP MATTER Z.O.O. Разом вони уклали договори на постачання дронів "Magura UA" на загальну суму понад 720 мільйони гривень (460 мільйонів грн для Держспецзвʼязку і 260 мільйонів для ДОЗ).
Правоохоронці підозрюють, що ці контракти використовувалися для виведення державних грошей, оскільки ціни в них були завищені за попередньою домовленістю всіх сторін.
Слідчі вважають, що схема працювала так: українська компанія купувала комплектуючі (зокрема двигуни) у своєї ж польської фірми за цінами від 267,5 до 370 доларів за штуку. При цьому інші підприємства купували аналогічні двигуни всього по 109-112 доларів. Тобто держава платила за деталі у 2,5-3 рази дорожче за реальну вартість. Через таку "накрутку" лише на закупівлі двигунів бюджет втратив понад 28 мільйонів гривень, контролерів - 11 мільйонів.
Слідство розпочалося в грудні 2025 року і станом на січень жодних офіційних коментарів від Бюро економічної безпеки чи Офісу Генпрокурора щодо висунення підозр Куршутову чи арешту активів за цією справою не оприлюднено. Очевидно досудове розслідування триває, але подробиць щодо продовження або результатів поки немає.
За даними ЗМІ, Куршутов наразі проживає у Відні разом із сім’єю - зокрема, його дружина має бізнес у ЄС із можливими зв’язками з ринками Росії і Білорусі, що викликає додаткові запитання щодо походження доходів і впливу на оборонні закупівлі.
У ситуації війни питання оборонних закупівель, прозорості процедур і перевірки бенефіціарів набувають особливого значення: мова йде про ресурси, які безпосередньо впливають на безпеку країни та життя людей.
Публічний контроль, журналістські розслідування та офіційні запити до компетентних органів - це ті механізми, які допомагають зменшувати ризики непрозорих рішень у сфері, де кожне рішення має вагу не лише в гривнях, а й у людських життях.