Діючі спецобов'язки на ринку електроенергії (ПСО) та цінові обмеження (прайс-кепи) генерують додаткові борги на ринку та заважають накопиченню коштів на відновлення енергосистеми.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету з енергетичного права Національної асоціації адвокатів Олександра Трохимця.
За його словами, енергетичні підприємства, які виробляють електроенергію, мають лише одне джерело для існування - продаж цієї самої електроенергії. Однак, на його переконання, в умовах діючого ПСО, яке обходиться державі в 140 млрд гривень та "прайс-кепів", які змушують виробників торгувати електроенергією собі в збиток, від внутрішнього споживача економічно обґрунтованої оплати отримати неможливо.
Як приклад він навів ситуацію в компанії "Центренерго", яка оперує державними ТЕС. За даними звітності, минулого року підприємство отримало рекордний збиток у 8,9 млрд грн, що на 7 млрд грн більше за 2021 рік.
Окрім того, Трохимець нагадав, що «Укренерго» заборгував «Центренерго» майже 4,5 млрд грн.
"Це майже половина збитку держпідприємства. Тут варто згадати, що відкриття ринку допоміжних послуг та балансуючого ринку, стало одним із етапів впровадження реформи ринку електроенергії. Але, на жаль, в українських реаліях, замість можливості заробляти додаткові кошти учасникам ринку, на цих сегментах сьогодні лише генеруються додаткові борги. Як і на інших", - зазначив він.
Трохимець висловив переконання, що в нинішніх умовах єдиним стабільним джерелом надходження коштів в енергосистему та відбудову пошкодженої енергосистеми напередодні наступного опалювального сезону міг би стати експорт електроенергії.
Він також нагадав, що минулого року, саме експортні доходи, спрямовані "Укренерго" на розрахунки з держпідприємством "Гарантований покупець" та виробникам електроенергії за послуги на балансуючому ринку, дали можливість тепловій генерації підготуватись до минулого опалювального сезону.
Нагадаємо, раніше повідомлялось, що після піврічної перерви Україна відновлює експорт електроенергії в ЄС.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.