Депортували в Сибір. Як Радянський Союз репресував євреїв заходу України
У 1939 році СРСР, діючи за таємною угодою з Німеччиною, окупував східні території Польщі. Це призвело до масових репресій проти поляків, євреїв та інтелігенції.
Як радянська пропаганда формувала образи євреїв і українців - про це в інтерв’ю РБК-Україна розповідає історик Василь Расевич.
У вересні 1939 року Друга світова війна розпочалася нападом Німеччини на Польщу. До війни приєднався Радянський Союз, окупувавши східні території Польщі.
Офіційно це подавалося як "визволення з-під польського ярма" західних українців і білорусів, але насправді СРСР діяв відповідно до секретного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного зі Сталіним і Гітлером.
Водночас між СРСР та Німеччиною відбувалися переговори щодо "єврейського питання". Відомо, що Москва відмовилася приймати єврейських біженців із Польщі та переселяти їх у Сибір. Це призвело до значного зростання єврейського населення у Львові, який у 1939 році збільшився майже на чверть.
Після включення західноукраїнських земель до складу СРСР радянський режим розпочав масштабні репресії. Вони торкнулися як поляків, так і євреїв, особливо заможних представників цих спільнот. Їх арештовували, засуджували та депортували у Сибір.
Радянський Союз також поступово витісняв євреїв із державного апарату, узгоджуючи свою політику з нацистською Німеччиною. Ці події стали першим проявом радянського антисемітизму, який після війни лише посилювався.
Нагадаємо, що комуністичний режим, на відміну від нацистського, не отримав належного засудження від світової спільноти. Багато родин, зокрема єврейських, стали трагічними свідченнями цієї несправедливості.