День української писемності та мови: коли відзначають свято і чому змінилась дата

• Коли започаткували свято і чому змінилась його дата
• Як відзначають День української писемності та мови
• Які заходи заплановані до свята цьогоріч
• Які факти про нашу писемність і мову має знати кожен українець

Коли започаткували свято і чому змінилась його дата

День української писемності та мови започаткували 9 листопада 1997 року. Тодішній президент Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та підписав відповідний Указ. Відтоді свято відзначають щорічно на державному рівні.

9 листопада вибрали для святкування невипадково, оскільки саме у цей день вшановували Преподобного Нестора-Літописця, автора найдавнішого українського літопису "Повісті минулих літ", послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме із його праці починається писемна українська мова.

Коли Україна у 2023 році перейшла на новий церковний календар, то дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Відповідно, й день вшанування Нестора-Літописця та День української мови з 9 листопада перенесли на 27 жовтня.

Уривок із "Повісті минулих літ", зразок кириличного письма на межі ХІ-ХІІ століття (фото: Вікіпедія)

Як відзначають День української писемності та мови

З 1999 року у це свято проводять Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Проект відбувається за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічно у конкурсі беруть участь понад 5 млн осіб з 20 країн світу. Переможці отримують цінні подарунки і грошову винагороду.

З 2000-го року до Дня української писемності та мови проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Останніми роками у цьому "мовному флешмобі" беруть участь понад пів мільйона українців на шести континентах планети. Цьогоріч радіодиктант відбудеться 25 жовтня, текст Оксани Забужко зачитає військовий та поет Павло Вишебаба. 

Також традиційно у це свято покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, організовують тематичні заходи, проводять акції на підтримку мови, вручають подяки та нагороди популяризаторам української.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності щорічно проводять до Дня української писемності та мови (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Які заходи заплановані до свята цьогоріч

Окрім радіодиктанту національної єдності, українців закликають долучитись до флешмобу #мовавільних, який організовує Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Для цього у своїх соціальних мережах слід опублікувати рядки улюбленої поезії українською і поставити згаданий хештег. Також можна записати відео із декламацією вірша.

До 5 листопада проходитиме "Тиждень української мови у Вікіпедії". Щоб долучитись до ініціативи, потрібно зареєструватись в україномовному розділі і створити, або ж поліпшити статті в онлайн енциклопедії.

У Національному музеї літератури України до 28 жовтня проходитиме документальна виставка "Мова від заборон до утвердження". А в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого до 31 жовтня проходитиме книжкова виставка "Найміцніший кордон України – державна мова".

Які факти про нашу писемність і мову має знати кожен українець

Українська мова налічує понад чверть мільйона слів. Найбільша спорідненість у нас із білоруською – 84% спільної лексики, з польською – 70%, сербською – 68%, з російською – 62%.

Перші українські слова зафіксували у V столітті. Тоді візантійський історик Пріск Панійський під час подорожі територією сучасної України записав слова "мед" і "страва".

Засновником української літературної мови вважають Івана Котляревського, а батьком – Тараса Шевченка. В основі літературної мови є наддніпрянський діалект.

За століття, що Україна була під гнітом Росії, наша мова пережила 134 заборони. Щоб наблизити українську до російської у 1933 році із нашої абетки вилучили літеру "ґ", її повернули лише 1990 році.

Серед східнослов'янських мов українська вирізняється своїм унікальним кличним відмінком. А літера "ї" відсутня у більшості алфавітів слов'янських мов, у наш алфавіт її ввели у ХІХ столітті. Цікаво, що найбільше слів в українській мові розпочинається на літеру "п".