Станом на початок 2025 року кількість населення, які на початку війни були змушені евакуюватись з громад, що наразі вже деокуповані, становить близько 10%. Натомість наразі демографічні показники там вирівнюються.
Як пише РБК-Україна, про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.
Посилаючись на дані аналітичної записки "Відновлення та розвиток деокупованих громад", підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International, Шуляк зазначила, що в деяких громадах на Київщині та Чернігівщині офіційних безробітних – у середньому 1%.
Ба більше, зростає й кількість працездатного населення. Найкращий показник у Седнівській та Гончарівській громадах Чернігівщини, Славутицькій – на Київщині.
Демографічними наслідками повномасштабного вторгнення є:
Загалом, додала Олена Шуляк, у ТОП-3 деокупованих громад, де працездатного населення станом на зараз поменшало, входить:
Натомість до ТОП-3 громад, де працездатного населення побільшало, входять.
А до ТОП-5 громад, де кількість населення зросла загалом, наразі входять:
"Як випливає з дослідження, загалом середнє значення частки вибулих до кількості населення на початок 2025 року по громадах становить близько 10%", - зазначила Олена Шуляк.
Водночас вона повідомила, що у деяких деокупованих громад досить низький показник з безробіття. Наприклад, у Славутицький громаді на Київщині – 1,9%, Борівська та Савинська на Харківщині – 3,9% та 1,4% та Городнянська в Чернігівській області – 2,5%. Середнє значення частки безробітних у деокупованих громадах становить 0,9%.
Стосовно працездатного населення найкращий показник належить Седнівській громаді Чернігівщини з показником у 67,2%, другою за цим показником є Славутицька громада з Київської області – 65,5%. Замикає трійку Гончарівська громада на Чернігівщині з показником у 58,1%.
За словами Олени Шуляк, серед причин, які змушують покидати українців свої домівки, не тільки війна, а й відсутність житла, а також проблеми з працевлаштуванням.
Так, від лютого 2022 року за межі України виїхали майже 7,5 млн українців. Найбільше українських біженців – понад 1 млн – сьогодні перебуває в Німеччині, багато виїхали до Польщі, Чехії, Словаччини та інших європейських держав.
За кордон виїжджає найбільш працездатна частина населення, так би мовити, драйвер економіки, тому повернення українців додому – глобальний виклик для держави.
Як зазначила парламентарка, поверненню українців додому сприяє у першу чергу вирішення їхнього житлового питання.
Так, ще з 2023 року працює державна програма компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло – єВідновлення, крім цього розширюються можливості для переселенців і не тільки купувати житло за програмою єОселя.
Нещодавно, нагадала Олена Шуляк, для ВПО зменшили перший внесок за житло за пільговою іпотекою до 120 тис. грн – за умови, якщо вартість квартири не більше 2 млн грн.
Однак більшою підтримкою громадянам, які хочуть повернутися, буде, зокрема, розширення можливостей програми єВідновлення для тих, чиє зруйноване житло розташоване на ТОТ, а також проведення житлової реформи, передбаченої законопроєктом "Про основні засади житлової політики". Це запустить одразу декілька інструментів вирішення житлового питання для громадян, які цього потребують.
"По єВідновленню ми бачимо, що переважна більшість інформаційних повідомлень про пошкодження або знищення житла надходить від власників житла, яке розташоване на ТОТ. Тому уряду слід якомога швидше масштабувати програму на ці регіони. А житлова реформа дозволить у той чи інший спосіб житло або отримати тимчасово – як соціальну або службову оренду, так і у власність – на підйомних умовах", – резюмувала Олена Шуляк.
Раніше Олена Шуляк також пояснила, чому українці почали активніше користуватися програмою єОселя.