Демарш генпрокурора. Чому Кравченко атакував НАБУ і як у Зеленського реагують на скандал

Коли минулого тижня РБК-Україна обговорювало можливу контратаку влади на НАБУ та САП з одним із наближених до Зеленського політиків, той запевняв, що такий варіант не просто малоймовірний, а майже неможливий.

"Хіба що генпрокурор, як шахід, вирішить підірвати пояс смертника і затягнути ще й НАБУшників із собою", – сказав співрозмовник.

Через декілька днів виявилося, що Руслан Кравченко якраз і вибрав для себе роль шахіда.

Тим самим спровокувавши черговий політичний скандал, уже котрий за лічені тижні, та подив західних партнерів України.

Як генпрокурор посварився з антикорупціонерами

У червні 2025 року Кравченко був призначений генеральним прокурором, як розповідали джерела РБК-Україна, за пропозицією тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. При цьому, казали співрозмовники, заступник Єрмака і куратор усіх силових структур Олег Татаров бачив на цій посаді іншого кандидата – Марію Вдовиченко, яка у підсумку стала заступницею голови ОГП.

Тоді між Татаровим та Єрмаком, розповідали джерела видання, виникло напруження, тому для керівника ОП "продавити" свого генпрокурора було принциповим питанням.

Буквально через місяць після призначення Кравченка сталася історія з атакою на антикорупційні органи, що спровокувала перші "картонні протести" та вкрай жорстку реакцію європейських партнерів України. У підсумку ситуацію оперативно відкотили назад, але в європейців залишився дуже неприємний осад. Як і в антикорупціонерів, які вважали Кравченка ледь не головним ідеологом тих подій.

Фото: акція проти ліквідації НАБУ та САП (Віталій Носач, РБК-Україна)

Примітно, що з часом Кравченко, за словами інформованих співрозмовників РБК-Україна у владі, став проявляти все більшу незалежність. А в критичний момент "Міндичгейту", наприкінці листопада, відмовився підписувати низку підозр учасникам "антиєрмаківської фронди", яка у підсумку змогла вибити всемогутнього голову ОП з його посади.

Тим не менш, напруження у відносинах ОГП та антикорупційних структур зберігалося, з періодичністю у 2-3 місяці західні дипломати ділилися з РБК-Україна своїми побоюваннями щодо того, що атака на НАБУ і САП може повторитися. Співрозмовники у владі всі ці побоювання кожного разу розвінчували.

В останні тижні антикорупційні структури помітно активізувалися, навіть за своїми мірками. Втім, гучний корупційний скандал за участю ексзаступниці голови ОП Ірини Мудрої обійшовся для них без видимих наслідків.

Бомба вибухнула, коли НАБУ і САП дісталися вже власне до ОГП, провівши операцію "Карфаген". І хоча самому Кравченку жодних підозр не вручили, на оприлюднених записах він явно фігурував, хоч і в третій особі. Про те, як саме і чому було ухвалено рішення про те, що генпрокурор має піти у відставку, РБК-Україна вже детально писало.

Самодіяльність чи спланована атака?

Головне питання, яке вранці ставили у політичних колах та дипломатичному корпусі – чи були підозри на адресу Кривоноса та наближеної до Клименка людини самодіяльністю Кравченка, чи це спланована і узгоджена з Банковою атака на НАБУ і САП.

Численні співрозмовники РБК-Україна в президентському оточенні категорично запевняли, що про дії Кравченка ніхто не був у курсі, і що це чиста самодіяльність без п'яти хвилин колишнього генпрокурора.

"Він з глузду з'їхав", – сказав один із них. Інші висловлювалися у тому ж дусі, але в різкіших виразах.

Цього разу оперативно відреагував і сам Зеленський. "У цього Генерального прокурора є тільки один шлях: відхід з посади", – написав він у своєму Telegram-каналі. До парламенту оперативно зайшло подання на звільнення Кравченка, яке депутати розглянуть завтра, 15 вересня.

Тим часом сам Кравченко вирішив активно і далі захищатися. Очевидно, взявши за приклад відео-продакшн НАБУ, він оприлюднив відео власного виробництва з викриттями Кривоноса.

Втім, нікого зі співрозмовників РБК-Україна у політичних колах "плівки Кривоноса" не вразили. Один із них навіть порівняв відеовибір прокуратури з низькобюджетним "кооперативним кіно" 1990-х, на тлі справжнього "Нетфлікса" від НАБУ.

Очевидно, і оприлюднений Кравченком наздогін текст самої підозри на адресу Кривоноса, щодо подій багаторічної давнини, теж не справить особливого враження. З чисто правовими наслідками ситуація поки не настільки зрозуміла.

Хто замість Кравченка

Очевидно, щоб усі поверили в те, що підозра Кривоносу – це дійсно самодіяльність Кравченка, а не скоординована атака, самих слів буде мало, їх треба підкріпити конкретними діями. Особливо на тлі того, що генпрокурор виїхав з країни буквально за лічені години до того, як підписав підозру Кривоносу.

РБК-Україна відомо, що у владі вже шукають способи відкотити ситуацію назад, поки скандал не розгорівся далі.

Очевидно, цього дуже чекають від України і західні партнери. Тим більше, що Кравченко пішов в атаку в найневідповідніший момент – коли в українському бюджеті раптово виявилася багатомільярдна діра, і Київ просить західні столиці про екстрене фінансування. А для Заходу стійкість антикорупційної інфраструктури стала ключовим фактором у відносинах з Україною, після подій літа минулого року.

Якось "відкрутити" ситуацію потенційно міг би наступник Кравченка на посаді генпрокурора. Але наразі з цим немає жодної визначеності, як і конкретного кандидата на цю посаду. Інформацію, яка з'явилася в ЗМІ про те, що на посаду голови ОГП може розглядатися нардеп Данило Гетманцев, спростував і він сам, і різні джерела РБК-Україна.

Фото: Семен Кривоніс та Руслан Кравченко (x.com)

У політичних колах раніше говорили про те, що після звільнення Кравченка ОГП деякий час може залишатися без повноцінного керівника, виконувачем обов'язків міг би стати його заступникОлексій Хоменко. В очах нардепів такий стан речей несе приємний бонус – за поширеною версією, в.о. генпрокурора не може підписувати підозри депутатам (втім, із такою трактовкою згодні не всі).

Крім того, кулуарами ходять ідеї і про запуск відкритого конкурсу на посаду нового генпрокурора, як того давно вимагає антикорупційна громадськість.

У будь-якому разі, поки що кадрова ситуація в ОГП залишається незрозумілою, як і юридичні перспективи підозри Кривоносу.

Кравченко ж, судячи з усього, має намір і надалі продовжувати свій "джихад" з-за кордону, оприлюднюючи нові відео проти Кривоноса, а також "інформуючи міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів", як він написав у своєму Telegram-каналі.

В українській історії впливові нардепи та топчиновники, діючі та колишні, неодноразово вирушали в подібні "закордонні відрядження", з яких потім не поверталися. Поки невідомо, чи повернеться в Україну Кравченко, але в будь-якому разі імідж України та її влади зазнав чергового болючого удару.