Верховний Суд залишив чинним наказ про обмеження строків експлуатації вантажних вагонів. Рішення від 25 лютого 2026 року підтримало позицію влади, попри застереження бізнесу про неминучий дефіцит парку та загрозу для логістики.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Центр транспортних стратегій.
Читайте також: Збитки УЗ в сфері пасажирських перевезень зросли до 22 млрд грн: експерти запропонували вихід
Повідомляється, що суд задовольнив касаційну скаргу Міністерство розвитку громад та територій України та залишив чинним наказ №647 Міністерство інфраструктури України від 30 листопада 2021 року.
Зазначеним наказом передбачено поступове, протягом десяти років, зменшення допустимого строку служби рухомого складу. Зокрема, для напіввагонів - із 44 років у 2022 році до 22 років у 2031 році, для зерновозів - із 45 до 30 років відповідно.
Водночас ухвалення документа супроводжувалося деклараціями щодо масштабного оновлення вагонного парку, яке у 2021 році оцінювалося більш ніж у 120 млрд грн, причому основний інвестиційний тягар мав лягти на приватних учасників ринку.
Представники бізнесу неодноразово закликали скасувати наказ №647, наголошуючи, що масове списання вагонів може спровокувати гострий дефіцит рухомого складу, зриви відвантаження сировини та готової продукції, а також зростання логістичних витрат. У післявоєнних умовах такі наслідки, за оцінками галузі, несуть додаткові ризики для відновлення економіки.
У Федерація роботодавців транспорту України заявили, що встановлення жорсткого "вікового" цензу суперечить європейській практиці та може призвести до знищення тисяч одиниць технічно справного рухомого складу.
Там підкреслювали, що рішення матиме "катастрофічні наслідки" для промисловості та логістики в період відбудови країни.
Позов щодо скасування наказу подало об’єднання підприємств Укрметалургпром. Однак постановою від 25 лютого 2026 року Верховний суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, фактично підтримавши регуляторний підхід держави.
Критики рішення звертають увагу, що Україна залишається єдиною країною в Європі, де на нормативному рівні жорстко обмежується календарний вік вантажних вагонів без пріоритету їх фактичного технічного стану.
Згідно з дослідженням TÜV Rheinland InterTraffic, середній вік вантажних вагонів у Франція та Німеччина перевищує 40 років, а окремі одиниці експлуатуються 60-70 років.
У Німеччині, за оцінками Федеральне міністерство транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини, технічно допустимий строк служби вагонів становить 40-50 років, при цьому рішення про виведення з експлуатації ухвалюється на основі технічної придатності, а не формального віку.
Європейське залізничне агентство також наголошує, що після допуску до експлуатації вагон має відповідати технічним специфікаціям інтероперабельності (TSI) та проходити переатестацію кожні п’ять років, що передбачає технічний, а не календарний контроль.
Саме відхід України від цієї логіки, на думку учасників ринку, і став ключовим системним ризиком, який судове рішення фактично закріпило.
Нагадаємо, вантажні залізничні перевезення в Україні залишаються високоприбутковим комерційним сегментом і впродовж останніх років стабільно генерували до 20 млрд грн операційного прибутку щорічно, але через пасажирські збитки експерти попереджають про ризик втрати рентабельності.