Не можу підтримати тренди в уряді на роздачу грошей, яких нема: інтерв’ю з Гетманцевим

Вже цього тижня уряд реєструє у парламенті проект держбюджету на 2026 рік. Перша версія головного кошторису країни може бути суттєво відрізнятися від фінальної, яку депутати мають прийняти в листопаді. Причина – у міжнародній допомозі від партнерів, яка у повному досі не погоджена.

Наступного року у бюджеті України залишиться 15 млрд доларів перехідних запасів з поточного року. З огляду на потребу міжнародної допомоги на 2026 рік додатково потрібно буде знайти ще мінумум 10 млрд доларів. Якщо цього зробити не вийде, можуть виникнути курсові проблеми.

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ради Данило Гетманцев вважає, що панікувати раніше часу не варто, але все ж таки радить уряду більш реалістично підходити до питання видатків держскарбниці – особливо у питанні роздачі грошей за “сумнівними” бюджетними програмами.

В інтерв'ю РБК-Україна Гетманцев неодноразово звертає увагу на обсяги тіньової економіки, що залишаються досить високими. І якщо цей рівень не знизиться, то втрати лише від податків наступного року можуть сягнути 1 трлн гривень. Якщо ж владі вдадуться кроки щодо детінізації, то, на думку голови комітету, є шанси знайти ресурс, у тому числі і на перегляд прожиткового мінімуму.

– До кінця року залишилося трохи більше кварталу. Чи вдасться покрити всі заплановані бюджетні витрати?

– За 7 місяців дохідна частина загального фонду державного бюджету виконана на 105% від плану. По податковим надходженням – на 104%. Частково ми тут бачимо підвищення податків на прибуток банків.

Зростанню доходів сприяла і детінізація. Крім цього, ми маємо у цьому році отримати 54 млрд доларів допомоги від партнерів. Це більше, ніж ми потребуємо в цьому році і це утворить перехідний залишок на наступний рік. Тому цей рік ми проходимо дуже впевнено і у нас нема жодних підстав хвилюватися.

– Скільки залишиться перехідного ресурсу на наступний рік?

– Приблизно 39 мільярдів доларів зовнішньої допомоги буде на цей рік, решта з 54 млрд залишиться на наступний.

– На наступний рік треба буде більше грошей?

– По наступному року різні прогнози. Нацбанк дав прогноз з потребою у зовнішньому фінансуванні у 35 млрд доларів. На 2027 рік - 30 млрд доларів. Кабмін оцінює потребу на 2026 рік в 45 млрд. З них, за оцінками Мінфіну, з урахуванням перехідних залишків буде закрито 35 млрд. Іншими словами, поки 10 млрд доларів не вистачає на наступний рік.

– Ці суми розраховані по якому сценарію? Найкращому чи найгіршому?

– Нацбанк рахує 35 млрд доларів за умови базового сценарію, що передбачає більш повільне повернення економіки до нормальних умов функціонування і збереження високих безпекових ризиків. З таких самих припущень виходить і Кабмін. І за його оцінками, на наступний рік у нас 10 млрд доларів – дірка.

Це дуже великі гроші, дуже велика і основна проблема бюджету наступного року. Тобто ця різниця і база, на якій вони будуть верстати бюджет. Ми бачимо, що до цього вони верстали бюджет, підганяючи задачу під відповідь, виходячи з оптимістичного сценарію. Обсяг прогнозних доходів зводили з обсягом прогнозних видатків з урахуванням того, що влітку видатки на Міноборони будуть збільшені на 400 млрд гривень.

– А який курс гривні буде? За даними ЕБА, бізнес очікує курс в 46 гривень за долар.

– Можуть бути різні оцінки бізнесу. Але в бюджетній декларації у нас середньорічний курс 44,7 гривень за долар. У нас достатньо великі резерви НБУ, що позитивно впливає на курс. Так, є істотні проблеми з торговим балансом, але вони компенсуються міжнародною допомогою. Якщо вона буде ритмічна, то жодного тиску на курс не буде. Якщо будуть проблеми з міжнародною допомогою, то будуть і проблеми з курсом. Але поки такі ризики не високі.

– Ви сказали, що в бюджеті буде дірка в 10 млрд доларів. Ми зараз продовжуємо переговори з кредиторами, з партнерами і точно не знаємо, скільки отримаємо у підсумку в наступному році. Чи вірно вважати, що проект, який буде подано 15 вересня, це буде, скажімо так, сирий драфт документу, який потім буде актуалізований?

– Уточню, що я не кажу, що у бюджеті буде дірка у 10 млрд доларів – це на даний час розрив, який не покритий підтвердженим гарантованим фінансуванням. Ми працюємо над тим, щоб знайти необхідні кошти. Поки ми не знаємо, скільки грошей буде у підсумку. Але сьогодні лише перша декада вересня (інтерв’ю записано 8 вересня, - ред.). До 15 числа буде представлення бюджету, перше читання – до 20 жовтня, друге – аж до 20 листопада. І до цього часу будуть йти перемовини.

У нас уже є заяви від Німеччини про 9 млрд євро щороку, від прем’єра Норвегії - про більш ніж 8 млрд доларів. Йдуть перемовини із МВФ щодо можливої нової програми. Процес йде, і ми, і європейці шукаємо ті джерела, за рахунок яких будуть покривати цю різницю. Не можна сказати, що ситуація без виходу. Вона напружена, але вона давно напружена. І хочу сказати, що жодного разу за весь період війни ми не затримали пенсії і соціальні виплати. І я вважаю, що це велика перемога, яку як і більшість перемог влади, традиційно не помічають.

– Якщо ми входимо в бюджетний процес і розуміємо, що якоїсь суми не вистачає, то чи будемо повертатися до ідей на кшталт, підвищення ПДВ чи інших податків?

– Будуть деякі точкові рішення по типу імплементації DAC7. Це директива ЄС, яка стосується співпраці механізму оподаткування цифрових платформ на кшталт Uber та Glovo. Мова йде про покращення збору податків з діяльності, що здійснюється через цифрові платформи. Уряд вже вніс відповідний законопроект. .

МВФ також говорить про оподаткування посилок. На зустрічі з ними Фондом порушувалось це питання. Якісь подібні точкові рішення я не виключаю. Але точно на столі зараз немає глобального підвищення ставки ПДВ. Поясню чому я категорично проти. Це оподаткування є деструктивним в умовах такої великої частини тіньової економіки, яка є у нас, тому таке підняття збільшить тінь і обтяжить тих, хто є добросовісним платником.

Розмови про оподаткування мають йти чи навіть можуть підійматися тільки лише після того, як ми принципово вирішимо питання з тінню. Я не кажу про повне викорінення, а про переведення в інші масштаби. Якщо ми рахуємо, що в тіні 900 млрд гривень, а я думаю, наступного року вже буде 1 трлн – і це не оборот, а лише недоотримані податки – то це питання якості адміністрування.

Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

– Але минулого року уряд і Рада були вимушені вдатися до певної зміни податків, зокрема для ФОПів, змінити ПДФО.

– Ми підняли військовий збір для всіх.

– І зараз, якщо не буде достатньої підтримки партнерів, все одно непопулярні рішення доведеться приймати.

– Не буду казати категорично – ні. Якщо ми будемо в ситуації, коли таке рішення буде безальтернативне… Але перед цим мають бути використані усі інші варіанти та можливості. Будемо утримуватись від підвищення податків настільки, наскільки можна буде це робити.

Важливо розуміти, що ці надходження (від підвищення податків - ред.) неспівставні з тими, які ми потребуємо від партнерів. Ми 10 млрд доларів не зберемо підвищенням ПДВ. 1% ПДВ коштує 50 млрд гривень по року. Це ж нам треба ставку ПДВ підвищити до 30%. Це ж безглуздя! Такого не буде.

– Ви згадали про детінізацію…

– Детінізація має йти спочатку, а потім тільки розмови про підвищення податків. Це завдання номер один. І я дуже радію, що мою політику з детінізації врешті почав відкрито підтримувати і білий бізнес, і навіть уряд припинив гратися в дешевий популізм і визнав детінізацію пріритетом. Тому давайте спочатку зробимо так, щоб на Столичному ринку і не тільки почали давати всі чеки.

– Про детінізацію кажуть вже скільки років, а процес йде дуже мляво.

– Я би не сказав, що процес йде мляво. Наприклад, у 2024 році ми отримали за рахунок детінізації 2,5 млрд доларів. Це все одно, щоб ми підняли ставку ПДВ на 2,5%. Це все прикриття схем в спирті, скруток по ПДВ, а також речі, які стосуються покращення адміністрування цього податку. Минулого року по тютюну вдвічі була зменшена тінь – до 12% з 25%. На жаль, зараз вона відкочується назад.

– Чому відкочується?

– Все ж питання в адмініструванні. Я вам хочу донести істину, в яку я вірю. Питання покращення оподаткування – це не зміни до закону. Вирішення цієї проблеми – це щоденна копітка робота по покращенню адміністрування. От ми реформуємо БЕБ. Дай Боже, щоб це вдалося.

Щоб там не казали, податкова стала працювати краще. Реформуємо митницю. Дай Боже, щоб цей конкурс по призначенню керівника служби провели. Але ви бачите, наскільки це складно, як система блокує проведення всіх цих заходів. Бо що таке тінь? Це і є корупція. Ухилення від оподаткування і корупція – це сторони однієї медалі.

– Реформування і БЕБ, і митниці залежить від уряду. Уряд Шмигаля зволікав з цими питаннями з якихось причин, уряд Свириденко прийняв рішення. Два місяці як вже працює новий уряд. Чи бачите ви якісь зміну у фінансово-економічній політиці?

– Ми обговорювали програму уряду – там є позитивні речі. Програма масштабна і варта підтримки. По БЕБ і митниці – це позитивні речі. І я знаю, що це заслуга Свириденко, яка взяла на себе відповідальність і протиснула ті деструктивні сили, які не давали можливість прийняти ці рішення.
Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

З іншого боку, я не можу підтримати тренди в уряді на роздачу грошей, яких нема. Наприклад, програма про підтримку ФОПів креативних індустрій – роздати по 100 тисяч для мене сьогодні, у війну, виглядає дико. Давати по 100 тисяч ФОПам, які плетуть лелек, мабуть, це теж важливо, але не треба вдавати, що у нас мир.

– Може, це за рахунок грантів і кошти нема можливості витратити на інші речі?

– У нас все, що фінансується не на оборону, це все за рахунок грошей партнерів. І ці гроші дуже обмежені. Якщо ж мова йде про програму "5-7-9%", яка є вдалою, з якою також уряд погоджується і розширює, але фінансування поки не збільшує. Або якщо говорити про програму "єОселя". Прекрасна ж програма, і точно не вистачає там грошей.

Програма щодо розмінування територій. Нам не треба розмінувати території? Це дуже важлива програма. А що було у тому проекті бюджету, який ми проголосували? Попередній уряд скорочував на 2 млрд гривень видатки на розмінування. Я вийшов публічно і змусив, щоб цю правку зняли. І це питання про певні пріоритети.

Мені здається, що уряду слід змиритися з тим, що настав час важких, непопулярних рішень і припинити генерувати популярні заголовки для новин, сконцентрувавшись на важкій щоденній праці. Це важливо.

– За цією логікою можна згадати історію з кешбеком. Це ж схожа історія про роздачу грошей.

– Ви ж знаєте мою позицію по кешбеку, я це не підтримую. Але багато що в діях уряду є, в принципі, розумним. Наприклад, скорочення неефективних видатків.

35 бюджетних програм на 15 млрд гривень на 1 серпня взагалі не розпочаті. По 30 бюджетним програмам виконання складає 30% і менше. 20 програм профінансовано менше ніж на 50%. Це від плану на 7 місяців. Це означає те, що ми виділили з дуже обмеженого ресурсу гроші, відмовивши іншим важливим програмам, а чиновники, навіть не в змозі їх освоїти. Вони їх відкладають на кінець року, а потім в істеричному стані почнуть їх витрачати, аби встигнути. І зрозуміло якою буде ефективність і якість. А ми ж дуже важко збираємо ці гроші. За кожною цією програмою є прізвище, яке повинно нести відповідальність. Візьмемо зрив запровадження системи онлайн-моніторингу в гральному бізнесі…

– Бачили ваш критичний пост щодо цього. Ви з Федоровим (Михайло Федоров – віцепрем’єр-міністр) говорили – чому так сталося?

– Не те, що говорили… Вони ж займаються цим три роки вже. Спочатку цим займався Іван Рудий (голова КРАІЛ, затриманий у грудні – ред.). А потім вже підключився Федоров. Ми прийняли закон, яким вони нас просили перенести запуск програми на 30 вересня, в грудні минулого року. Тендер врешті оголосили лише 2 вересня. Це проблема для легальної роботи ринку.

– Це про яку суму може йти мова?

– Загалом оператори ухиляються від оподаткування на суму 20 млрд гривень на рік. Це показало засідання нашої ТСК. В цьому, можливо, і нема прямої вини Мінцифри, але зволікання з розробкою ДСОМ неприпустиме.

Ми з 700 млн гривень податків з грального бізнесу збільшили надходження до бюджету до 17 млрд. Тобто, потенціал великий. І сьогодні ухилення продовжується. Оператори занижують об'єкт оподаткування в сумі виплачених виграшів та оподатковуваний прибуток. А що відбувається всередині гри – маніпуляція з сумами виграшів, з виплатами, інші якісь маніпуляції, податкова не бачить, бо в неї нема доступу, не працює ДСОМ. І саме тому оператори азартних ігор так не хочуть запровадження системи онлайн-моніторингу. Бо там буде персоніфікований кожний гравець – скільки він витратив, скільки отримав виграшу, яким чином це все відбувалося.

– Тобто у вас питання до Мінцифри, до Федорова стосовно того, що вони зволікають чи що вони підіграють тим, хто не хоче цієї системи?

– Я знаю, що КРАІЛ точно підігравав гравцям ринку. І я, до речі, публічно заявив – це все з корупційною складовою. Мені б не хотілося, щоб людина, яка працювала в КРАІЛ, а зараз очолює PlayCity, робила те ж саме. До Федорова питань в мене поки немає.

Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

– Давайте повернемось до урядових ініціатив по виплатам грошей, про які ми вже говорили. Ці всі питання мають бути погоджені з МВФ – це ж видатки. Чи не виникло питань у МВФ з цього приводу? Ви ж вже зустрічалися з місією.

– Ми не погоджуємо кожну програму з МВФ. Уряд і МВФ погоджують макрофінансові показники: дефіцит, інфляцію, борг тощо. Плюс окремі політики та реформи стають структурними маяками у програмі.

– Так, але ж вони можуть проговорювати більш детально деякі статті.

– По цим програмам МВФ не висловлював свою офіційну позицію. І, власне, Фонд ніколи не здійснював керівництво країною в ручному режимі, як, можливо, комусь здається. МВФ не підходить творчо до процесу. В них є завдання, КРI - макрофінансові показники, і вони їх контролюють.

– Але ж вони можуть дати якусь оцінку, сказати, припустимо, що якісь ініціативи мають сумнівну доцільність в наявній ситуації з грошима. Формулювання може бути будь-яке. Ніяких натяків на це не було?

– Я такого від них не чув. А чи можуть теоретично - не можу за них відповідати.

– До речі, трохи здивувала ваша ініціатива про збільшення прожиткового мінімуму саме зараз. Ми знаємо, що до нього підв'язані соціальні виплати, штрафи… Така зміна запускає серйозні ресурсні процеси. На це теж потрібні гроші. Яке пояснення необхідності цих дій саме зараз?

– Переконаний, що це треба робити саме зараз. Вже поданий закон про відв’язку прожиткового мінімуму від заробітних плат (для суддів, прокурорів і т.і. - ред.). Загалом там чотири закони в пакеті. Вони вже в залі і голосуються. Штрафів там нема, але це наступний крок. Від заробітних плат прожитковий мінімум ми точно відв'яжемо і це не буде тиснути на бюджет.

Друге. Я вважаю, що у питанні прожиткового мінімуму ми повинні бути чесними. Ми маємо сказати людям – ось сума, на яку можна реально прожити. І це не дві тисячі гривень і навіть не вісім тисяч гривень, як ми рахуємо. Взагалі споживчий кошик (для підрахунку мінімуму - ред.) треба осучаснити. Ми повинні чітко сказати людям, подивіться, в Україні можна прожити на якусь справедливо обраховану суму в 10-12 тисяч гривень. Але державний бюджет не може забезпечити сьогодні цієї суми. Тому ми бачимо ось такий графік підвищення прожиткового мінімуму до цієї суми.

Причому прожитковий мінімум має співвідноситися з неоподаткованим мінімумом і з мінімальною зарплатою та мінімальною пенсією (з поправкою на непрацездатність).. Якщо я виплачую мінімальну зарплату, то не можу з неї брати податки, бо людина не зможе прожити. Логіка має бути саме така.

Для непрацездатних мінімальна пенсія має бути прив’язана до прожиткового мінімуму, пенсії по інвалідності мають також зрости за графіком, який ми можемо собі дозволити за рахунок детінізації. Якщо я вимагаю детінізації на 900 млрд, я пов’язую це з вирішенням проблеми бідності. Бо детінізація, як абстрактна категорія, не сприймається людьми, бо вони не розуміють ефекту від неї. А якщо я кажу, що мінімальна пенсія має бути одразу підвищена до 4,5 тисяч гривень, а не бути 2,3 тисячі, як зараз, і для цього є ресурс тільки за рахунок однієї тютюнової галузі – 20 млрд гривень, це набуває певних рис, які можна усвідомити. І в цьому контексті питання чеку, який тобі не видає ухилянт, бо не хоче платити податок, грає вже зовсім іншими фарбами: він краде в тебе особисто! І це абсолютна істина. Мені здається, що саме цей аргумент для детінізації має сприйняти кожний.

І врешті-решт, куди підуть кошти після підвищення зарплат та пенсій? Враховуючи структуру витрат домогосподарств – у нашу економіку, на її підтримку, і це значно більший ефект, ніж той, що формується через нині діючі державні програми, приміром, кешбек.

– Ці показники по прожитковому мінімуму, по пенсіям і іншим виплатам мають корелюватися з реальним станом економіки. І може виявитися, що ефект від детінізації виявиться меншим або ж не вдасться досягти цього ефекту через певний супротив. А це захищені статті і Мінфіну доведеться ці гроші десь брати. Це не може стати міною сповільненої дії?

– Я так це не сприймаю. Якщо працювати належним чином, ви отримаєте 2,5 млрд доларів в 2024 році додаткових. В 2025-му році ми розраховували на 4 млрд дол., але, на жаль, буде менше. Можливо, ці цифри не є гарантованими в розумінні бюджетного процесу, але з іншого боку вони реальні для досягнення. І уряд має бути поставлений в ситуацію, коли він не зможе не забезпечити детінізацію, від якої будуть залежати вже встановлені виплати людям.

– Яка ситуація з фінансуванням Збройних сил? Ми кілька разів на рік переглядаємо бюджет, шукаємо гроші. Це проблема в розрахунках? Чому виникає така ситуація?

– Уряд виходить з оптимістичними сценаріями на планування. Це проблеми з плануванням. Другій рік поспіль у нас виникають проблеми з плануванням видатків на безпеку і оборону. Я вважаю, що на 2026 рік ми не маємо повторити таку практику.

– Чому виникає ця проблема? Через Мінфін, через Міноборони?

– Питання не до мене, але моя версія - ми підганяємо задачку під відповідь. Я вважаю, що наші колеги умисно закладають в бюджет потребу в перегляді.

– Ви маєте на увазі колег з Мінфіну?

– Хто подає бюджет? Кабмін. Можливо, Мінфін теж проти цього. Я цього не виключаю.

Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

– Чи є якесь розуміння по новій програмі з МВФ? Чи вона буде чи продовжать діючу?

– Прийнятними буде будь-який варіант. Я знаю, що на столі обидва варіанти. Важливо, що від нової програми не треба очікувати якоїсь карколомних змін – структурні маяки, які є в діючій програмі, перейдуть у нову, можливо за деяким виключенням, чи у дещо видозміненому вигляді. Ми дуже потребуємо нової програми, тому робимо все аби вона існувала.

– Що ви думаєте про створення банку для "Укрпошти"?

– Я це підтримую. Це банк для того, щоб надавати послуги людям на прифронтових та важкодоступних територіях, з яких йдуть традиційні банки у зв’язку з нерентабельністю. Цей банк може, до речі, відкрити і "Нова пошта". Вони брали участь у всіх наших зустрічах по цій темі і збираються це робити, наскільки мені відомо. Більше того, теоретично це може зробити, наприклад, АТБ. Я не знаю, чи вони цього хочуть, але це може бути будь-яка велика мережева структура. Обмежена ліцензія, обмежений обсяг операцій – я взагалі нічого поганого тут не бачу.

– У НБУ є питання щодо фінансового стану "Укрпошти".

– Я не знаю деталей, але думаю, що дискусія навколо банку фінансової інклюзії - це більше політична дискусія. Мені незрозумілі її витоки, незрозуміла позиція Нацбанку, з яким було погоджено закон повністю в деталях.

– Причина не може бути в конкуренції банків, які можуть втратити клієнтів через появу нового банку?

– Я не виключаю. Але банки виходять з цих (прифронтових - ред.) регіонів. Якщо б вони говорили, що виконують соціальну функцію – як великі держбанки виплачують пенсії і тому утримують відділення, наприклад, в Ізюмі, навіть якщо це для них збитково. Але вони виходять і з Херсонської області, не у зв’язку з питаннями безпеки, а з комерційних причин.

І якщо б Ігор Смілянський (гендиректор "Укрпошти" – ред.) прийшов до нас з ідеєю про банк, якщо б звичайна банківська система виконувала соціальну функцію, ми б сказали, йди займайся поштою, бо проблеми не існує. Але ж проблема є. По держбанкам жахаюча статистика по відділенням, які вони закрили (в прифронтовій зоні - ред.) через нерентабельність. І ми їх розуміємо – вони роблять бізнес. Так що поганого, що на базі тих самих поштарів надамо ще банківські послуги? Я тут на боці Смілянського.

– Законопроект про оподаткування криптовалюти пройшов перше читання. Чи може бути до нього багато правок и що там треба категорично зберегти?

– Правок може бути і буде багато. Але я в ньому ні на чому принципово не наполягаю. Я вважаю, що треба зробити оптимальну редакцію цього закону, що можливо тільки якщо буде достатньо обґрунтованої критики. Проблема з цим законом була в тому, що його ніхто всерйоз не готував. Скажу без зайвої скромності, якщо б комітет (фінансовий комітет ВР – ред.) не взявся за нього, то документ би не дійшов до першого читання. Той текст, який я, як голова комітету, отримав в березні, був неякісний – було враження, що він писався чатом GPT, при всій повазі до цього чату. Ми текст причесали, зробили робочу конструкцію, але в мене поки немає остаточної відповіді на питання, чи все там так як треба.

Це новий ринок, я дуже боюся помилок, і тому мені хотілося б побільше спеціалістів, яких дуже мало, які б долучилися до доопрацювання цього закону до другого читання. Ми готові змінювати все. Ну можливо, крім надання пільг – оподаткування для цих операцій буде звичайне за зразком операцій з цінними паперами. Напевно, це єдине, що я не готовий міняти. Все інше, якщо це рішення буде обґрунтованим і правильним, готовий змінювати. І ми не будемо поспішати з прийняттям цього закону. Навіть якщо повноваження цієї каденції Верховної Ради завершаться, то є перше читання, і законопроект перейде в спадок новій Раді.

– Але ж платіжним засобом криптовалюта не буде?

– Платіжним засобом не буде. Це все одно, а можливо, навіть гірше, ніж ді дозволити обіг євро та долара. Це питання національної безпеки та суверенітету.

– Податкові пільги для імпорту електрокарів закінчуються в цьому році. Чи можливо їх продовження з 1 січня 2026 року?

– Категорично – ні. Я взагалі не розумію, чому обговорюється це питання. Була надана пільга, строк її дії закінчився, продовжувати її ніхто не обіцяв. Нема жодного аргументу для продовження пільг. Конкурентоздатність товару на ринку має визначати ринок, а не держава шляхом надання пільг. І це перший аргумент.

Другий аргумент – якщо ви як імпортер наполягаєте на цій пільзі, обґрунтовуючи це турботою про екологію, то в моїй картині світу пріоритет між фінансуванням армії та екологією на боці фінансування армії. Тому об'єктивно, у нас жодного аргументу на користь пільг для електрокарів нема. Це позиція і міністра Марченко (Сергій Марченко – міністр фінансів – ред.), і моя. А без нас обох вирішити це питання поки що неможливо.