Багато жінок роками ставлять собі питання: "Чому мені трапляються лише аб'юзери та маніпулятори?". На перший погляд здається, що це фатальна випадковість, проте психологи впевнені - існують певні поведінкові маркери та внутрішні установки, які роблять жінку привабливою саме для токсичних партнерів.
РБК-Україна разом з експертами розбиралося, які психологічні механізми притягують неадекватних чоловіків, як працює "синдром рятівниці" та як нарешті вийти з цього сценарію назустріч здоровим стосункам.
Токсичні стосунки - це не про кохання, а про владу та заповнення внутрішніх порожнеч. І якби вони красиво та романтично не починалися, завершення завжди болісне і важке.
Психологи кажуть, що ми обираємо не тих, з ким будемо щасливі, а тих, хто нам знайомий.
Тобто, якщо дівчинка виросла в родині, де батько був емоційно холодним, агресивним або нестабільним, її мозок ідентифікує таку поведінку як "норму".
Здоровий, спокійний чоловік здається їй "нудним", бо в стосунках із ним немає того адреналінового напруження, до якого вона звикла змалечку.
Токсичний партнер підсвідомо сприймається як шанс "переграти" дитячу травму та нарешті заслужити любов у когось схожого на батька.
Токсичні чоловіки - майстри перевірки кордонів. У перші тижні та місяці закохана пара несвідомо ігнорує "червоні прапорці". Вони схильні приймати ситуації, які дозволяти не можна.
На перших етапах чоловіки можуть "промацувати" ґрунт: запізнитися, проігнорувати прохання або невдало пожартувати.
Якщо жінка терпить, виправдовує таку поведінку або боїться прямо сказати "зі мною так не можна", вона стає ідеальною мішенню для маніпулятора.
Неадекватні особистості шукають тих, хто не вміє казати "ні", адже такими людьми найлегше керувати.
Багато жінок вірять, що їхнє кохання здатне змінити людину. Жінка бачить у чоловікові "пораненого хлопчика" і вірить, що вона - та сама єдина, хто його врятує, відігріє та виправить.
Саме тут і пастка, бо токсичні чоловіки обожнюють таких жінок. Вони охоче грають роль жертви обставин (колишня була "психопаткою", на роботі не цінують, я намагаюся побороти згубну звичку, мене ніхто не розуміє), щоб отримати безлімітний ресурс підтримки та прощення.
Коли жінка не відчуває власної цінності без схвалення партнера, вона стає вразливою до "любовного бомбардування" (love bombing).
Токсичні чоловіки часто починають стосунки з неймовірної ідеалізації: квіти, зізнання в коханні на другий день, постійна увага.
Жінка з низькою самооцінкою "ковтає" цей гачок, бо нарешті відчуває себе "особливою". Коли ж починається критика та приниження, вона вже настільки емоційно залежна, що не може піти.
Жінка, яка боїться самотності та не вміє довший час бути наодинці - магніт для неадекватних партнерів. Така жінка може погодитися на будь-які умови стосунків, на будь-яке ставлення, найголовніше - щоб чоловік був поруч. І найчастіше саме такі жінки з часом сприймають аб'юз за норму.
Маніпулятори використовують техніку переривчастого підкріплення: сьогодні він найкращий у світі, а завтра холодний і жорстокий.
Це викликає справжню хімічну залежність. Мозок чекає того самого моменту "просвітлення", коли партнер знову стане добрим. Жінка плутає цей гормональний шторм із "справжньою пристрастю".
Працюйте з самооцінкою. Зрозумійте, що ви цінні самі по собі, незалежно від наявності чоловіка поруч. Якщо вам це важко усвідомити - зверніться за допомогою до фахівця.
Вивчайте "червоні прапорці". Не ігноруйте перші ознаки неповаги. Навчіться йти одразу, як тільки відчули дискомфорт.
Зцілюйте дитину всередині. Пропрацюйте стосунки з батьками (самостійно або з терапевтом), щоб перестати шукати "знайомий біль".
Будьте уважні. Варто з перших днів знайомства реагувати на будь-які тривожні сигнали з боку нового чоловіка і не поспішати йому довіряти.
Дайте шанс "нудним". Якщо чоловік стабільний, надійний і зрозумілий - це не нудьга, це безпека. Дайте собі час звикнути до цього нового відчуття.
Вас може це зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: книга Еріка Берна "Ігри, у які грають люди", Робін Норвуд "Жінки, які кохають до нестями", С'юзен Форвард "Емоційний шантаж", статті на Psychology Today, National Domestic Violence Hotline