Чому в Україні може стати ще менше банків та чого чекати після стрес-тесту НБУ

За час війни в Україні було закрито п’ять банків. Ще 10-12 банків з 65 існуючих можуть залишити ринок після оцінки якості активів і стрес-тестування, яке запланував Нацбанк. РБК-Україна з'ясовувало, що зараз відбувається у банківській сфері.

Українські банки минулий рік закінчили з прибутком у 24,7 млрд гривень – у плюс спрацювали 46 з 67 фінустанови. І хоча показник 2022 року на 68% гірше попереднього, треба враховувати, що прибуток банки отримали попри війну та економічний спад.

За даними НБУ, у п’ятірці лідерів з прибутковості – державний ПриватБанк, який заробив 30,25 млрд гривень, Укрсиббанк – 3,53 млрд гривень, Сітібанк – 2,82 млрд гривень, Універсал Банк – 2,4 млрд гривень та Райффайзен Банк – 1,55 млрд гривень.

Сам факт роботи в плюс є позитивним сигналом: банківська система не просто встояла, не зупиняючи платежі та безперебійно обслуговування клієнтів, але й змогла заробити. Хоча й дещо незвичним шляхом: з початком війни кредитна активність банків фактично зупинилася, тому всі вільні кошти фінустанови направляли або на купівлю ОВДП, або на депозитні сертифікати з дохідністю до 23% річних.

Без зайвого стресу

Сама лише наявність прибутку не є показником фінансового здоров'я банківської системи. Війна суттєво погіршила якість кредитного портфелю банків, як корпоративного, так і роздрібного. Вже зараз представники банків говорять про втрати на рівні 20%, але це лише офіційно визнані втрати.

Реальний стан банківської системи Нацбанк планує побачити за результатами діагностичного обстеження банків (Asset Quality Review) та стрес-тестування за базовим сценарієм, які мають розпочатися вже на початку квітня. Як і за результатами стрес-тестувань минулих років (крім 2022-го), регулятор вимагатиме від власників та менеджменту банків розробки планів по відновленню капіталу їхніх фінустанов.

І хоча на проведенні оцінки якості активів і стрес-тестуванні наполягає МВФ, формат перевірок поки що невідомий. Наприкінці минулого року голова НБУ Андрій Пишний розповідав, що оцінка якості активів буде проводитися, коли НБУ отримає "більш стабільну ситуацію з точки зору макроумов".

"Наскільки мені відомо, в НБУ досі не затверджено сценарії, за якими буде проводитися оцінка якості активів і саме стрес-тестування. Тому поки будь-які оцінки потенційних результатів давати зарано", – розповів виданню співрозмовник в одній з міжнародний фінансових організацій, знайомий з ходом переговорів.

Раніше в Нацбанку оцінювали потенційні втрати кредитного портфелю на рівні 30%. За офіційними даними НБУ, на 1 січня 2023 року обсяг непрацюючих активів досяг 432 млрд гривень - це 38% від кредитного портфелю, що на 8 п.п. більше, ніж на 1 січня 2022 року.

Також, за словами співрозмовника, відмінністю стрес-тестування-2023 від попередніх років може стати і те, що зрештою ми не побачимо конкретних цифр, які б показували потребу в докапіталізації. "НБУ оцінюватиме якість активів банків та, виходячи з цього, дасть оцінку достатності капіталу. У разі недостатності капіталу регулятор вимагатиме від банку план по відновленню капіталу: це може бути активна робота з позичальниками, заставою за кредитами, зміна стратегії – варіантів багато. Наразі ліквідність банків є надлишковою, тому вимагати докапіталізації живими коштами нераціонально", – пояснив він.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків також не очікує масових вливань коштів акціонерів в банківську систему. "Думаю, що багато банків, які якісно працюють і мають широку клієнтську базу, зможуть взагалі обійтися без докапіталізації й покрити військові втрати високими доходами. Передусім мова йде про доходи на клієнтських залишках – як і протягом минулого року банки будуть розміщувати кошти в депсертифікатах і отримувати відсотки за ними, а також про отримання прибутку від різниці між офіційним і комерційними курсами валют (дохід від витрат українців за кордоном)", - пояснює Демків.

В першу чергу такими способами зможуть скористатися банки із великою кількістю роздрібних клієнтів та ті, що обслуговують рахунки великих компаній. "Іншим банкам знадобляться додаткові вливання. Державні банки будуть в обидвох цих категоріях", – вважає Демків.

Наприклад, ПриватБанк зберігає непогані фінансові показники й навряд чи потребуватиме вливань. В той же час інший державний банк – Укрексімбанк – за підсумками 2022 року став одним з найзбитковіших – він отримав мінус 6,89 млрд гривень. Його голова Сергій Єрмаков оцінював потребу в капіталі на рівні 6-7 млрд гривень. Але поки, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, планів з докапіталізацій держбанків у 2023 році немає.

У 2023-му Укрексімбанк вже розпочав активну роботу з проблемною заборгованістю, що дозволить йому зменшити потребу в потенційній докапіталізації: 9 березня банк планує виставити на продаж права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення на аукціони за голландською моделлю, яка передбачає покрокове зниження ціни. Протягом року банк планує виставити на продаж активи обсягом більше 100 мільярдів гривень.

Не поспішатиме "вливати кошти" і приватний бізнес, принаймні до того часу, як безпекова ситуація в Україні стабілізується. "Іноземним банкам навряд чи такі вливання знадобляться, вони зможуть наростити свій капітал за рахунок операційного прибутку", – вважає Михайло Демків.

Варто зазначити, що після початку війни Нацбанк відмовився від вимог щодо нормативів капіталу. "Поки що механізму повернення до нормативів, діявших до лютого 2022 року, немає. Не виключено, що приведення нормативів у відповідність навіть після стабілізації воєнної ситуації буде поступовим. Тому навіть якщо після проведенного стрес-тестування у банку виявиться потреба в докапіталізації, ніяких санкцій до банку, який буде виконувати свої зобов'язання перед вкладниками і кредиторами, регулятор не зможе використати", – пояснює один з топменеджерів банків з іноземним капіталом.

Наразі представники Міжнародного валютного фонду, голова якого нещодавно була в Києві, станом банківської системи задоволені. Ключовим є питання формування наглядових рад державних банків. Кадрові зміни у держбанках були заплановані на весну 2022 року, але через військовий стан повноваження діючих членів були продовжені.

У вересні минулого року Мінфін визначив компанії, які мали займатися пошуком претендентів на посади незалежних членів наглядових рад Ощадбанку, ПриватБанку та Укрексімбанку. Оновлену наглядову раду ПриватБанк отримав 27 грудня 2022-го. У лютому 2023-го зміни відбулися у Укргазбанку. Кадрові питання в Ощадбанку та Укрексімбанку поки відкриті.

Чи є життя без Сенсу

Після початку війни українські банківська система позбулася банків з російським капіталом, крім одного – Сенс Банку (колишній Альфа-Банк Україна), номінальними власниками якого залишаються російські олігархи Михаїл Фрідман та Пьотр Авен.

Ще минулого року в Україні було ухвалено закон, який дозволяє державі отримати під свій контроль системно важливий банк, яким є Сенс Банк, за 1 грн. Проте є нюанс. Закон передбачає таку "пільгову" націоналізацію лише з результаті втрати банком ліквідності. Проте зараз ліквідність у Сенс Банку доволі висока, картотеки немає, тому і підстави скористатися нормою закону відсутні.

Альфа-банк тепер став Сенс Банком (Фото: GettyImages)

"Зараз депутати готують зміни до закону, ухваленого в жовтні, щоб вивести банк з ринка можна було не лише через проблеми з ліквідністю, але з через наявність санкцій до його власників. Але банк можна було вже давно визнати неплатоспроможним, скориставшись, наприклад, ст. 73 профільного закону про банки і банківську діяльність", – вважає співрозмовник в Верховній раді.

Стаття, про яку він говорить, передбачає застостосування заходів впливу, в тому числі визнання банку неплатоспроможним, через "застосування іноземними державами, міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках".

І буквально днями НБУ підготував новий законопроект, який передбачає можливість націоналізації банку саме через застосування санкцій відносно його власників, навіть якщо банк не має ознак неплатоспроможності.

Зворотній відлік

За час війни з ринку пішли п’ять банків. В перший же день повномасштабного вторгнення НБУ відкликав ліцензії у Промінвестбанку та Міжнародного резервного банку (колишній Сбербанк), які належали російській державі, та одразу розпочав їх ліквідацію. У червні 2022-го через численні порушення та втрату ліквідності збанкрутував Мегабанк, а у серпні було визнано неплатоспроможним банк "Січ". А вже у лютому 2023-го з ринку пішов Банк Форвард, кінцевим бенефіціарним власником якого був громадянин РФ Рустам Таріко: в жовтні 2022-го до нього були застосовані персональні санкції.

По ситуації на 8 березня в Україні працюють 65 банків. Проте, за оцінками фінансистів, ринок можуть залишити ще 10-12 гравців. Цей процес не обов'язково буде відбуватися через визнання банків неплатоспроможними - це може бути продаж банку чи добровільна здача ліцензії. Наприклад, напередодні війни АМКУ дозволив ПУМБ Ріната Ахметова придбати Ідея Банк – "дочку" польського Idea Bank – у Getin Holding S.A. Сторони мали закрити угоду до кінця першого кварталу, проте через війну її поставили на паузу. Але в серпні 2022-го Getin Holding відмовився від продажу українського активу. Якою буде подальша доля банку – покаже час.

Також є питання до банків, які й до війни або не мали чіткої стратегії розвитку, або робили акцент на одній діяльності, яка зараз не приносить прибутку. Доля таких банків буде відома після оцінки якості активів і проведення стрес-тестування.

Є й такі, хто проводить сумнівні операції, які не відповідає класичній банківській діяльності. Наприклад, заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк із посиланням на Нацбанк розповів, що до схеми міскодінгу та виведення грошей грального бізнесу в тінь причетно 9 банків.

І якщо великі гравці можуть отримати штраф (Нацбанк у лютому вже оштрафував Укргазбанк на 64,62 млн грн за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом), то на невеликі банки, задіяні у цих схемах, можуть чекати більш суворі санкції.

І ось 7 березня правління НБУ ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії в АТ "Айбокс Банк" та його ліквідацію. Частка цієї фінустанови становила 0,1% від активів платоспроможних банків. Рішення було прийнято у зв’язку із систематичним порушення банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.

Але рядові українці навряд чи відчують втрату: сумарний обсяг активів таких установ невеликий, тому ніякої шкоди стабільності банківської системи не буде.