Чому мозок не любить складних завдань і як навчити його мислити системно

Чому мозок прагне простоти

Мозок людини витрачає до 20% енергії всього організму, навіть коли ми просто думаємо. Тому, аби зменшити навантаження, він шукає короткі шляхи - шаблони, готові відповіді, інтуїтивні реакції.

Цей ефект називають когнітивною економією - здатністю уникати перевантаження через автоматичне спрощення інформації.

"Уявіть мозок як подорожнього в густому лісі. Кожного дня йому доводиться робити вибір: куди йти, які стежки обрати, що помітити. Коли він бачить прямий, добре протоптаний шлях, то тягнеться саме туди. Це просто, зрозуміло та економить сили", - каже психологиня.

Простіше кажучи, мозок намагається працювати так, щоб "не напружуватись":

• спирається на перше враження
• шукає підтвердження власним переконанням
• уникає довгих роздумів і сумнівів

Так з'являються когнітивні упередження - систематичні помилки у мисленні, через які ми можемо неправильно оцінювати ситуації або людей.

"Наш мозок "любить" прості відповіді: вони швидкі, зрозумілі й не вимагають складних розрахунків. Науково це пояснюється як когнітивна економія - нейрони намагаються витрачати мінімум енергії, і тому ми часто слідуємо готовими шаблонами та спрощеними рішеннями", - пояснює Анна Богомолець.

Як працює системне мислення

Системне мислення - це здатність бачити не лише окремі події, а й взаємозв'язки між ними. Людина з таким підходом не шукає одну "винну причину", а розглядає процес у динаміці: що з чого випливає, які чинники впливають, як усе взаємодіє.

"Світ не пряма стежка, а лабіринт взаємопов'язаних доріг, поворотів і перешкод. Тут прості відповіді стають пасткою, ми ризикуємо пропустити важливі нюанси або не помітити приховані наслідки.

Системне мислення - це, як мати карту і компас водночас. Воно допомагає бачити, як кожна рослина лісу впливає на інші, і планувати маршрут з урахуванням усього ландшафту", - додає експертка.

Системне мислення включає:

• аналітичність - уміння розділяти проблему на складові
• причинно-наслідковий зв’язок - бачити, як одне рішення впливає на інше
• гнучкість - розглядати кілька сценаріїв
• стратегічне бачення - оцінювати довгострокові наслідки

Це мислення лідерів, науковців, стратегів - але його можна розвинути кожному.

Як розвивати системне мислення

За словами Анни Богомолець, розвивати його можна, тренуючи мозок "бачити мережу" замість однієї стежки:

• спостерігати взаємозв'язки та наслідки у простих подіях
• ставити запитання "що якщо?" і уявляти альтернативні маршрути
• слухати різні точки зору, як різні звуки в лісі
• робити паузу і повертатися до обраного шляху, оцінюючи, чи він справді веде туди, куди потрібно.

"Прості рішення легкі й безпечні, вони знижують тривожність, але справжня сила мозку відкривається, коли ми тренуємося дивитися ширше. Тоді ми не просто йдемо стежкою, а розуміємо весь ліс, відчуваємо його ритм і обираємо шлях усвідомлено, кругоглядно", - каже психологиня.

Системне мислення зменшує кількість помилок, допомагає бачити причини, а не симптоми, і розвиває критичність - якість, без якої неможливе доросле сприйняття реальності.

Той, хто мислить системно, не боїться невизначеності. Бо розуміє, що світ складний, але закономірний.