У Чехії 3-4 жовтня відбудуться парламентські вибори. Кому прогнозують перемогу та чи є шанси у проукраїнської коаліції зберегти владу, – читайте у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Головне:
У неділю свій європейський курс підтвердила Молдова. Проросійські сили не змогли взяти реванш на парламентських виборах, отже, політика держави-сусідки залишиться стабільною та дружньою до України.
Сьогодні та завтра свій вибір робитиме народ Чехії – країни-члена Євросоюзу та НАТО. І результат цього голосування може вплинути на зовнішній курс Чехії, яка досі послідовно підтримувала Україну.
Майбутнє голосування – ніщо інше, як битва за геополітичне майбутнє країни, заявляв кілька тижнів тому чинний прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала на мітингу у Пльзені.
"Йдеться про те, куди рухатиметься Чехія. Чи залишимося ми сильною демократією, з повною свободою, з процвітанням, країною, яка міцно є частиною Заходу... чи ми дрейфуємо кудись на Схід", – пояснював він чеським виборцям.
Як свідчать результати передвиборчого опитування, які компанія STEM проводила між 20 та 26 вересня, до наступного скликання чеського парламенту можуть пройти до семи політичних сил.
Лідер опитувань – рух ANO чеського олігарха та колишнього прем'єра Андрея Бабіша. ANO може здобути 29,3% голосів, тоді як правляча коаліція SPOLU на чолі з Фіалою – 20,5%. Третьою, за результатами опитування, йде ультраправа партія SPD (Svoboda a přímá demokracie) відомого антиукраїнськими заявами правопопуліста Томіо Окамури – 13,4% голосів.
Далі йдуть центристська партія STAN – 11,7%, Чеська піратська партія – 10,1%, ультраправа AUTO – 5,9%, а також лівопопулістська Stačilo! – 5,5% голосів.
Зростання рейтингу ANO пояснюється насамперед економічними проблемами. Серед непопулярних кроків уряду Фіали — скасування індексації пенсій у межах скорочення бюджетного дефіциту. Це рішення боляче вдарило по найчисельнішій групі виборців і коштувало чинній коаліції підтримки більшості пенсіонерів.
Андрей Бабіш на передвиборчій акції (фото: Getty Images)
Крім того, чеський інформаційний простір заполонила російська дезінформація. За даними розслідування Voxpot, кількість проросійських фейкових матеріалів у Чехії сягає до 5 тисяч на місяць. Мета російської дезінформації – не підтримка конкретного кандидата, а підрив Чехії загалом: дискредитація виборів і навіть самої демократії.
Хоча ANO з високою імовірністю переможе на виборах, отримати більшість у парламенті не зможе. А отже Бабішу доведеться домовлятися про коаліцію з іншими силами. Один з головних кандидатів на союз з ANO – ультраправа SPD. Її очільник – уродженець Японії Окамура – закликав до перегляду членства Чехії в ЄС та НАТО та критикував допомогу Україні у війні.
Проте все ж існує невелика імовірність, що Бабіш може не стати прем'єром, сказав в коментарі РБК-Україна Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма".
"Ми маємо двох нових гравців – рух AUTO та Stačilo! Якщо вони пройдуть до парламенту, то, суто арифметично, разом з нинішньою коаліцією у них є шанс отримати мінімальну більшість у парламенті. Це один з варіантів, але опитування вже не раз помилялися", – пояснив він.
Попри відмінності у політичних курсах, ці партії можуть об’єднатися заради однієї мети – не допустити повернення Бабіша до влади.
Також не можна виключати, що чеський президент Петр Павел відмовиться доручати Бабішу створення нового уряду, навіть якщо той переможе. Одна з причин – конфлікт інтересів через агрохімічний холдинг Agrofert екс-прем'єра. Якщо Бабіш обійматиме посаду прем'єра, може впливати на розподіл державних і європейських субсидій та грантів.
Але, основний сценарій, до якого варто готуватися – коаліція ANO з SPD. І хоч тепла у відносинах з Україною це не додасть, про розворот Чехії, на думку Герасимчука, говорити зарано.
На початку 2024 року Чехія започаткувала так звану "снарядну ініціативу" для України. Відтоді українська армія отримала понад мільйон артилерійських боєприпасів — критично важливих для підтримки фронту. В інтерв’ю Reuters цього липня Бабіш розкритикував "снарядну ініціативу" та назвав її "прогнилою". Він пообіцяв скасувати проєкт у разі перемоги, але припустив, що ініціативу може перебрати на себе НАТО.
На думку Герасимчука, у разі повернення до влади, Бабіш все ж не буде скасовувати "снарядну ініціативу". Бо вона фінансово вигідна військово-промисловому комплексу Чехії.
"Є фінансовий інтерес, який полягає в тому, що європейці готові платити за зброю. Чехи готові бути посередниками. Очевидно, вони мають від того не тільки політичні дивіденди. Тому говорити про те, що Чехія прямо різко розвернеться від України, не доводиться", – вважає аналітик.
Передвиборча агітація ультраправого Томіо Окамури (фото: Getty Images)
Як припустив в коментарі РБК-Україна директор Інституту світової політики Євген Магда, закупівлі снарядів Чехією для України по світу можуть змінитися на українські замовлення чеському ВПК.
"Отримувати українські замовлення було б дуже навіть вигідно. Навіть Словаччина, як би ми не критикували її владу, виготовляє артилерію для нас", – зауважив він.
Тож, як вважає Магда, зарано чіпляти на Бабіша проросійське клеймо. "Не треба поспішати з висновками. Це не правильно і контрпродуктивно. Бабіш – популіст і йде на популістичних гаслах. Він просто бореться за владу", – сказав політолог в коментарі РБК-Україна.
А от ймовірний партнер Бабіша по майбутній коаліції Окамура демонструє явну антиукраїнську риторику. Він пропонував обмежити права українців у Чехії та скоротити їм соціальні виплати. А також різко критикував ЄС та пропонував вивести Чехію з євроблоку.
"Проблема навіть не у Бабіші. Будемо відвертими, якби він опинився при владі, то щонайменше зобов'язання перед Україною щодо постачання зброї виконував би. Але самостійно Бабіш не сформує уряд. Йому, очевидно, доведеться створювати блок з Окамурою. І оскільки коаліція передбачає якісь спільні знаменники, то я не виключаю, що Окамура буде тиснути, щоб уряд Бабіша був більш стриманим щодо України", – вважає Герасимчук.
Україні вже доводилося працювати з Бабішем. У 2019 році, перебуваючи на посаді прем'єра, Бабіш вперше з 2008 року приїхав до Києва. Уже тоді він займав чітку позицію, що Крим і Донбас – це Україна, на відміну від тодішнього президента Мілоша Земана. Саме той візит став початком відновлення партнерських відносин між Прагою та Києвом.
Володимир Зеленський та Андрей Бабіш у Києві, 2019 рік (фото: Getty Images)
У 2021 році після розслідування вибухів на чеських складах боєприпасів у Врбетицях чеська контррозвідка встановила причетність агентів російської військової розвідки. Уряд Бабіша миттєво відреагував, виславши 18 російських дипломатів, яких вважали шпигунами.
Це рішення стало однією з найжорсткіших дій Чехії проти Росії за останні десятиліття, хоча сам Бабіш не вважав інцидент атакою на державу. "Не йшлося про акт державного тероризму… Це означає, що Росія не напала на Чеську Республіку, агенти вчинили терористичний акт проти товарів болгарського бізнесмена, який продавав їх у країни, які воюють проти Росії", – заявляв тоді Бабіш.
Як наголошує Герасимчук, Україні варто зміцнювати партнерство з Чехією та іншими партнерами через спільні проєкти та виробництво, а не лише апелювати до політичного братерства. Навіть у країнах із проросійськими настроями, як Болгарія, є розуміння необхідності постачати зброю та створювати робочі місця через нові підприємства й заводи. Цей тренд підтримують і США, і менші європейські держави.
Загалом, якщо правляча коаліція програє, Чехія навряд чи стане ще одною "Угорщиною" в ЄС та НАТО. Втім, таких теплих відносин, як у Києва з Прагою сьогодні, може вже не бути.