Чи повинна Україна повторювати цифровий шлях Європейського Союзу

Україна вже має стратегію WINWIN до 2030 року, і створювати окремий документ за європейським зразком лише заради формату не потрібно. Натомість варто узгодити наявні стратегії з європейськими пріоритетами, визначити конкретні показники та джерела фінансування. 

Про те, чи має Україна повторювати цифровий шлях ЄС, розповів Сергій Карелін, старший експерт eGA (Академії електронного управління) проєкту ЄС DT4UA, у колонці для РБК-Україна.

Головне:

• ЄС у Digital Decade 2030 визначив вимірювані цілі до 2030 року: базові цифрові навички для 80% населення, 20 мільйонів ІТ-фахівців, хмарні технології, великі дані чи ШІ у 75% компаній та 100% ключових держпослуг онлайн. За звітом State of the Digital Decade, базові навички наразі має 60% населення.
• Стратегія WINWIN, схвалена наприкінці 2024 року, враховує український контекст війни та відновлення економіки: серед пріоритетів – оборонні інновації, агротехнології, медичні та біотехнології, космос. У Digital Decade оборонні технології окремим напрямом не виділені.
• Головні прогалини України, за оцінкою автора, – відсутність закріпленого бюджету для WINWIN, нечіткі показники в окремих напрямах і потреба в наближенні законодавства до європейських вимог (GDPR, Digital Services Act, Digital Markets Act, eIDAS 2.0).
• Окрема Digital Agenda, за висновком експерта, не потрібна: у самому ЄС немає єдиного підходу до формату стратегій, а важливіша ефективність реалізації. Мета цифрової євроінтеграції – сумісні системи й зручні послуги, а не однакові документи.

Україна активно рухається євроінтеграційним шляхом, і цифрова трансформація є важливою частиною цього процесу. Ми вже маємо розвинену систему електронних державних послуг, власні технологічні рішення та унікальний досвід кіберзахисту. Водночас ЄС формує спільний цифровий простір із чіткими цілями, правилами та стандартами.

Але наскільки цифрові пріоритети України відповідають європейським і чи потрібно нам повторювати шлях ЄС? Це питання стало основою експертного аналізу цифрових стратегій України та ЄС, який ми провели в eGA (e-Governance Academy).

Ми проаналізували європейський цифровий порядок денний Digital Decade 2030 та українську стратегію WINWIN, порівняли їхні цілі, пріоритети й підходи до реалізації. Нас цікавило, наскільки збігаються стратегічні напрями України та ЄС, у чому полягають ключові відмінності та чи потрібен Україні окремий стратегічний документ за європейським зразком.

Як ЄС бачить своє цифрове майбутнє

Європейський Союз визначив бачення цифрового розвитку в програмі Digital Decade 2030. Вона охоплює чотири ключові напрями: цифрові навички, цифровізацію бізнесу, розвиток інфраструктури та електронні державні послуги.

До 2030 року ЄС планує досягти конкретних показників:

• 80% населення повинні мати щонайменше базові цифрові навички, а кількість ІТ-фахівців – зрости до 20 мільйонів.
• 75% компаній мають використовувати хмарні технології, великі дані або штучний інтелект.
• Усі домогосподарства повинні отримати доступ до гігабітного інтернету, а всі населені території – до мереж 5G.
• 100% ключових державних послуг мають бути доступними онлайн.

Важлива особливість європейського підходу – вимірюваність результатів. Щороку Європейська комісія публікує звіт State of the Digital Decade, у якому оцінює прогрес держав-членів і визначає напрями, що потребують додаткової уваги.

І хоча ЄС має значні ресурси, не всі цілі реалізуються за планом. Наприклад, за даними цього звіту, базовими цифровими навичками володіють 60% населення при цілі 80%. Це свідчить, що навіть за наявності чіткої стратегії цифрова трансформація залишається складним процесом.

Українська WINWIN: власні пріоритети та виклики

Наприкінці 2024 року Україна схвалила Глобальну інноваційну стратегію цифрового розвитку WINWIN до 2030 року. Вона визначає довгострокові технологічні пріоритети держави. Проте українська та європейська стратегії мають різні акценти.

ЄС зосереджується на розвитку спільного цифрового простору, інфраструктури, цифровізації економіки та встановленні єдиних правил. Україна ж формує технологічну політику в умовах повномасштабної війни, необхідності відновлення економіки та посилення обороноздатності.

Саме тому серед пріоритетів WINWIN – оборонні інновації, агротехнології, медичні та біотехнології, космічні технології. Наприклад, оборонні технології мають для України стратегічне значення, тоді як у Digital Decade вони не виділені окремим напрямом.

Те саме стосується агротехнологій, які є перспективними для української економіки. Це не означає, що ЄС не розвиває відповідні галузі. Їх підтримують через інші програми та інструменти. Але різниця в пріоритетах демонструє, що Україна та Євросоюз вирішують різні завдання.

Водночас Україна має власні конкурентні переваги. Одна з них – кібербезпека. Понад десять років українські фахівці протистоять російським кібератакам, отримуючи практичний досвід, який може бути корисним європейським партнерам.

Чого Україні бракує для реалізації цифрових амбіцій

Попри різні стратегічні пріоритети, є кілька принципових відмінностей, які Україні варто врахувати.

Перша – фінансування. Європейська цифрова трансформація підтримується окремими фінансовими інструментами, зокрема програмами Digital Europe та Connecting Europe Facility. Натомість WINWIN не має закріпленого бюджету для реалізації всіх визначених цілей. Звичайно, в умовах війни основним пріоритетом державних видатків залишається оборона. Однак без визначених джерел фінансування складно планувати реалізацію стратегічних завдань.

Друга – чіткі цілі. ЄС визначає конкретні цілі та регулярно оцінює їх досягнення. В українській стратегії також є орієнтири, проте не всі напрями мають деталізовані показники. Нам важливо не просто визначити, які технології хочемо розвивати, а й розуміти, яких результатів плануємо досягти, за який час і завдяки яким ресурсам.

Третя – спільні правила цифрового простору. Європейська цифрова політика передбачає чітке регулювання захисту персональних даних, цифрових платформ, електронної ідентифікації та кібербезпеки. Для цього ЄС використовує GDPR, Digital Services Act, Digital Markets Act та eIDAS 2.0. В Україні ці напрями також розвиваються, однак законодавство потребує подальшого наближення до європейських вимог.

Важливо, що не всі ці питання мають бути врегульовані саме WINWIN. Частина напрямів охоплена іншими українськими документами. Тому оцінювати відповідність нашої цифрової політики європейським підходам потрібно комплексно.

Чи потрібна Україні окрема Digital Agenda?

Це було одне з головних питань, яке ми досліджували. І зараз можна сказати, що Україні не потрібно створювати окрему Digital Agenda лише для того, щоб мати документ за європейським зразком.

Аналіз цифрових стратегій європейських країн показав, що навіть у ЄС немає єдиного підходу. Деякі держави мають комплексні цифрові стратегії, інші реалізують пріоритети через кілька документів, галузеві програми та дорожні карти. Важливий не формат стратегії, а те, наскільки ефективно вона реалізується.

Україна вже має WINWIN та інші документи, які визначають розвиток цифрової інфраструктури, державних послуг та інновацій. Наступний крок – забезпечити їхню узгодженість із європейськими цифровими пріоритетами, визначити конкретні показники та джерела фінансування.

Водночас ми маємо зберігати власні сильні сторони. Україні не потрібно відмовлятися від розвитку оборонних інновацій, агротехнологій чи інших пріоритетних галузей лише тому, що вони не виділені окремими напрямами в Digital Decade.

Завдання України – поєднати український технологічний потенціал із європейськими правилами та стандартами. Адже кінцева мета цифрової євроінтеграції – сумісні цифрові системи, спільні можливості для бізнесу та зручні й безпечні послуги для громадян, а не однакові стратегії на папері.