Раніше важко було уявити удари по території Росії й Криму без "стурбованості" Заходу. "Червоні лінії" країни-терориста не варто ламати, однак їх можна протискати.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор Фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.
"Про суб'єктність круто говорити, коли в тебе є гроші підкріпити свої слова. У нас цих грошей немає, тому ми мовчимо і кліпаємо. Є оці червоні лінії умовні, які там хтось визначає: Росія, світ, хтось. І ламати їх може бути дуже небезпечно, для всіх. А от протискати їх - це якраз ОК", - відзначив Чмут.
За словами директора Фонду "Повернись живим", рік тому світ заявив би про свою стурбованість через удари по Криму або ж території Росії, однак сьогодні це вже сприймається як норма.
Як пояснив Чмут "червоні лінії" не треба ламати, однак їх можна просувати "дуже ніжно й плавно", що у України й виходить.
Що таке "червоні лінії" Росії?
Термін "червоні лінії" справді існує та активно використовується в міжнародній дипломатії під час спроби позначити межі терпіння однієї зі сторін, у разі порушення якої "безпека більше не гарантована".
Російська Федерація активно використовує цей термін з початку повномасштабного вторгнення на територію України. Достатньо часто, аби цей термін втратив свою цінність в її словах.
Усе почалось зі скиглення Росії щодо постачання Заходом Україні сучасного озброєння. Країна-терорист неодноразово погрожувала визнати західні країни учасниками конфлікту, однак кожного разу її "червоні лінії" ставали дедалі "невизначенішими" та все більше ігнорувались світом.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.